Постанова № 56400699, 15.02.2016, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/83/16-а

Провадження № 2-а/692/5/16

15.02.2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2016 року суддя Драбівського районного суду Черкаської області Чепурний О.П., розглянувши в порядку скороченого провадження в смт Драбів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Драбівському районі Черкаської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання поновити виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася позивач з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірним рішення та зобов'язання поновити виплату пенсії. В обґрунтування позову вказувала, що вона є інвалідом ІІІ групи. Їй була призначена пенсія, як інваліду ІІІ групи, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Але з 1 квітня 2015 року пенсію їй не виплачують. На її звернення до відповідача останній надав роз'яснення про те, що виплата пенсії припинена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 (далі - Закон № 213). Вважає такі дії відповідача неправомірними з наступних підстав. З 01.09.2015 року вона працює в Драбівсьокму районному військовому комісаріаті, є державним службовцем, займає посаду провідного спеціаліста командування. До цього часу з 02.04.2012 року працювала в Драбівській районній раді і станом на 01.04.2015 року перебувала на посаді головного спеціаліста з питань правового забезпечення діяльності ради відділу організаційного та правового забезпечення діяльності ради. Станом на 01.04.2015 року посада на якій вона працювала давала їй право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Проте, п.5 розділу ІІІ «Прикінцевих положень» Закону № 213 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі, спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, законом «Про державну службу». Такий закон до 01.06.2015 року прийнятий не був, тому норма закону «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення втратила чинність. У зв'язку з цим, з 01.06.2015 року позивач працює на посаді, яка не дає їй право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», а тому перешкоди у виплаті їй пенсії відпали.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення, в яких вказав, що позивачу було припинено виплату пенсії з 01.04.2015 по 31.12.2015 рік, оскільки вона працювала на посаді державного службовця, при цьому, вони керувалися ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої були внесені зміни Законом № 213.

Вивчивши матеріал справи, суд вважає, позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення та довідки до огляду МСЕК від 22.10.2012 року ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи загального захворювання. Пенсійне посвідчення видано довічно. Дана пенсія призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно витягу з наказу військового комісара Черкаського обласного військового комісаріату від 01.09.2015 № 201 ОСОБА_1 прийнято на посаду провідного спеціаліста командування Драбівського районного військового комісаріату, має 13 ранг державного службовця. Відповідно розпорядження Драбівської районної ради від 08.01.2014 року № 1-к ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста з питань правового забезпечення діяльності ради відділу організаційного та правового забезпечення діяльності ради, з якої вона була звільнена 31.08.2015 року (розпорядження Драбівської районної ради від 31.08.2015 року № 54-к). Таким чином, позивач є державним службовцем і на неї розповсюджуються норми Закону України «Про державну службу». Згідно листа відповідача від 28.12.2015 року вбачається, що позивачу з 01.04.2015 по 31.12.2015 року призупинено виплату пенсії відповідно до ст.47закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням внесених до неї змін Законом № 213. Вказаною нормою встановлено, що тимчасово, у період з 01.04.2015 по 31.12.2015 року у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених законом «Про державну службу», пенсії, призначені відповідно до закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не виплачуються.

Згідно п.5 розділу ІІІ «Прикінцевих положень» Закону № 213 у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі, спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, законом «Про державну службу». Такий закон до 01.06.2015 року прийнятий не був, а тому норма закону «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення втратила чинність. У зв'язку з цим, з 01.06.2015 року позивач не є такою особою, яка працює на посаді, яка дає їй право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених законом «Про державну службу». Відтак перешкоди у виплаті їй пенсії відпали, тому дії відповідача по невиплаті пенсії є неправомірними. В період з 01.04.2015 по 31.05.2015 року включно припинення виплати пенсії відповідачем здійснено правомірно, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Наслідком пропущення строку для звернення до суду є залишення позову без розгляду (ч.1 ст.100 КАС України).

Позивач вказує, що про порушені права їй стало відомо з листа відповідача № 1/С-10 від 29.01.2016 року. Проте, суд вважає, що позивач повинна була дізнатися про порушені права з червня 2015 року, а саме з часу коли вона перестала отримувати пенсіє без законних на те підстав, враховуючи, що прийняті закони Верховною Радою України є загальнодоступними. Позов до суду подано 02.02.2016 року. Таким чином, вимоги позивача щодо виплати їй пенсії за період з 01.06.2015 по 01.08.2015 року підлягають залишенню без розгляду.

Судові витрати слід стягнути з сторін пропорційно задоволеним вимога.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, і такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 60, 69, 70, 86, ч.3 ст.94, ст.ст.158, 160-163, 183-2 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області з невиплати пенсії ОСОБА_1 в період з 01.06.2015 по 31.12.2015 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності за період з 02.08.2015 по 31.12.2015 рік.

Позовні вимоги з виплати пенсії за період з 01.06.2015 по 01.08.2015 залишити без розгляду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області судові витрати на користь ОСОБА_1 у сумі 304 гривні 64 копійки.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Драбівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії постанови суду.

Суддя