Ухвала суду № 56396579, 02.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"02" березня 2016 р. справа №808/1051/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2015 р. у справі №808/1051/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан"

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

встановив:

У лютому 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати дії відповідача по початку, проведенню, оформленню результатів фактичної податкової перевірки ТОВ "Алан" по питанню дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, патентів, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, та законності реалізації алкогольних напоїв в крамниці, розташованій в м.Мелітополі, пров. Серова, 67, протиправними;

- скасувати рішення відповідача №0000612203 від 28.10.2014 р., яким нараховано позивачу фінансові санкції у вигляді штрафу за роздрібну торгівлю алкогольними напоями, за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої, (100% від вартості отриманої партії товару із розрахунку 49 грн. х 100%, але не менше 10000 грн.), в розмірі 10 000 грн. як протиправне та незаконне.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2015 р. в задоволенні позову відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що під час прийняття оскарженого рішення відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач посилається порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач, зокрема, зазначив, що перевіряючими було порушено положення ст.80 Податкового кодексу України, в якій регламентований порядок проведення фактичних

податкових перевірок. Під час проведення закупки одної пляшки горілки працівниками податкової міліції в крамниці, розташованій в м.Мелітополі, пров. Серова, 15а, директор не викликався, відповідних пояснень не надавав, та був позбавлений права долучити документи, які впливають на встановлення істини по справі.

30.09.2014 p. в крамниці "Продукти", яка належить ТОВ "Алан", розташованій по АДРЕСА_1, працювала ОСОБА_1, але у неї також ніхто ніяких пояснень не відбирав.

Статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено фінансову відповідальність за роздрібну торгівлю алкогольними напоями, за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напоїв, але жодних заходів не проведено з метою визначення ціни отриманого товару, оцінка не здійснювалась, а зазначена сума вказана безпідставно.

Згідно пояснень працівників податкової міліції, 25.10.2014 p. підставою для фактичної перевірки було лише проведення "рейду". Акт контрольної закупки також не складався. Проте, така підстава як "проведення рейду" для проведення фактичної перевірки в ст.80 Податкового кодексу України не зазначена.

Суд першої інстанції, прийшовши до висновку про законність дій працівників податкової міліції при проведені фактичної податкової перевірки посилається на норми Закону України "Про міліцію", не звертаючи уваги на спеціальні норми Податкового кодексу України, який передбачає норми по дії працівників органів державної податкової служби при проведені фактичних податкових перевірок по питанню наявності ліцензій при обігу підакцизних товарів (алкоголю та тютюну). Суд першої інстанції під час судового засідання не звернув увагу на відсутність самих матеріалів, які були підставою для прийняття спірного рішення. Відповідач надав суду лише заперечення на позовну заяву.

Крім того, суд першої інстанції встановив та підтвердив певні обставини, які зазначені в позовній заяві, але з незрозумілих причин в мотивувальній частині спірного рішення приходить до висновку, який суперечить дослідженим обставинам.

Чинним законодавством не закріплено право за працівниками ОДПС проводити фактичні податкові перевірки без правових підстав та належного оформлення, передбаченого податковим законодавством.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позову.

Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідно до рапорту старшого оперуповноваженого ВПНОПТ оперативного управління Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області лейтенанта податкової міліції А.С. Воробйова, під час проведення операції "Акциз-2014" в магазині №18, розташованому за адресою: м.Мелітополь, пров.Серова, 15-а, в якому веде господарську діяльність позивач, встановлено факт реалізації алкогольних напоїв за ціною нижче встановленої законодавством України. Від надання будь-яких пояснень та документів продавець відмовилась.

Вказаний рапорт з матеріалами перевірки направлено на адресу начальника Мелітопольської ОДПІ вих. №20161/08-32-07-06 від 20.10.2014р. для прийняття відповідного рішення.

28 жовтня 2014 року відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №0000612203, яким відповідно до абз.13 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовано до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки при прийнятті оскарженого рішення, оскільки відповідач діяв на підставі та в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача на підставі наступного.

За приписами ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Згідно п.348.1 ст.348 Податкового кодексу України податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції, зокрема, є запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення (п.348.2 ст.348 Податкового кодексу України).

Згідно п.350.1 ст.350 Податкового кодексу України податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- складає протоколи та розглядає справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (пп.350.1.10);

- виявляє кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, встановлює місцезнаходження платників податків, проводить опитування їх засновників, посадових осіб (350.1.12.).

Посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов'язків надаються права, передбачені підпунктами 20.1.2 (в частині отримання належним чином засвідчених копій документів), 20.1.4 (в частині проведення перевірок у встановленому цим Кодексом порядку), 20.1.8 і 20.1.20 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу, а також пунктами 1-4, абзацами другим, третім пункту 5, пунктами 6-14, підпунктами "а" і "б" пункту 15 (з урахуванням положень цього Кодексу), пунктом 16 з дотриманням встановлених цим Кодексом правил проведення податкових перевірок, пунктами 17, 19, 23, 24, 25, 27, 28, 30 статті 11, статтями 12 - 15-1 Закону України "Про міліцію". На податкову міліцію поширюються вимоги, встановлені статтями 3 і 5 Закону України "Про міліцію" (п. 351.1. ст.351 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, а саме для горілки та лікеро-горілчаних виробів встановлено роздрібну ціну за пляшку об'ємом 0,7 л., 40% спирту не менше 55,86 грн.

Судом встановлено, що підставою для застосування до позивача штрафних санкцій стало порушення позивачем постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" від 30.10.2008 №957, а саме продаж пляшки горілки за ціною нижчою, ніж встановлена чинним законодавством.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. № 790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Порядок №790).

Відповідно до п.5 Порядку №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

- акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Отже, рішення №0000612203 від 28.10.2014 р. було прийнято відповідачем на підставі матеріалів перевірки ОУ Мелітопольської ОДПІ Міндоходів у Запорізькій області від 30.09.2014 року відповідно до Порядку №790.

Доводи позивача на відсутність самих матеріалів ОУ Мелітопольської ОДПІ Міндоходів у Запорізькій області від 30.09.2014 року є помилковими, оскільки вони долучались відповідачем до заперечення на позов.

Посилання позивача на порушення перевіряючими ст.80 Податкового кодексу України колегія суддів не приймає до уваги, оскільки факт реалізації алкогольних напоїв за ціною нижче, ніж встановлено чинним законодавством, було виявлено співробітниками податкової міліції ОУ Мелітопольської ОДПІ Міндоходів у Запорізькій області під час вчинення заходів щодо виявлення правопорушень відповідно до положень Податкового кодексу України та Закону України "Про міліцію", що регулюють діяльність податкової міліції, а не під час здійснення перевірки податковою інспекцією у встановленому ст.80 Податкового кодексу України порядку.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення позову, оскільки відповідач довів суду правомірність своїх дій та рішення.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2015 р. у справі №808/1051/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України упродовж двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун