Ухвала суду № 56384195, 12.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2016р. Справа № 876/7573/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь"

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. у справі №803/1211/15-а

за позовом управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь"

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2015р. позивач: управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах, просив стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області заборгованість за січень-травень 2015р. включно в сумі 31331,10грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач: Сільськогосподарський виробничий кооператив "Волинь" зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б"-"з" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак, відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку таких пільгових пенсій, заборгованість Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь" з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень-травень 2015р. становить 31331,10грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. у справі №803/1211/15-а адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь" на користь управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень-травень 2015р. в загальному розмірі 31331,00грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач у справі: Сільськогосподарський виробничий кооператив "Волинь", який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

У поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що порядок виплати пільгових пенсій на час виникнення спірних правовідносин врегульовано підпунктами 3.6 пункту 3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а в цьому випадку пенсії фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України без наступного відшкодування таких витрат платником збору на обов'язкове пенсійне страхування.

З урахуванням вимог п.1 ч.1ст.197 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Волинь" зареєстрований як юридична особа, взятий на облік в УПФУ в Старовижівському районі як платник страхових внесків та зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

УПФУ в Старовижівському районі проведено та направлено на адресу відповідача за вих. №114/03-09 від 13.01.2015р. (а.с.8) розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 2015р. по пенсіонерах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які перебували в трудових відносинах з відповідачем (а.с.9-10).

Як слідує з розрахунку ціни позову та картки особового рахунку, за Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Волинь" рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-травень 2015р. в загальній сумі 31331,10грн. (а.с.5-7).

Відповідно до вимог п.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. №400/97-ВР (далі - Закон №400/97), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до вимог абз.4 п.1 ст.2 цього ж Закону, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст.1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як передбачено ст.3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду №21-1 від 19.12.2003р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначає, що з урахуванням викладеного, платники фіксованого сільськогосподарського податку були звільнені від обов'язку відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, а їх виплата здійснювалась за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку" від 31.05.2005р. №2613-IV (далі - Закон №2613), який набрав чинності з 01.01.2006р.

Законом №2613 були внесені зміни до Законів України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме:

- абзац четвертий пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" після слів "визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону" доповнено словами "крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку";

- абзац п'ятий підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після слів "затвердженим Кабінетом Міністрів України" доповнено словами "та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, фінансування пільгових пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України стосувалося лише працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку, за рахунок чого вони і були звільнені від обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

З 01.01.2015р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014р. №71-VIII, яким з переліку загальнодержавних податків та зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

З 01.02.2015р., за приписами п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, є платниками єдиного податку четвертої групи.

Згідно із вимогами п.297.1 ст.297 Податкового кодексу України, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої-третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

4) податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої-третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 297.1 цієї статті, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом (п.297.1 ст.297 ПК України).

Отже, внаслідок змін у правовому регулюванні, що відбулись у податковому законодавстві (виключення положень про фіксований сільськогосподарський податок), відпали і підстави для звільнення від оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується у формі відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-XII, оскільки з 01.01.2015р. правовим порядком не передбачено такої категорії платників податків як платники фіксованого сільськогосподарського податку.

У той же час, для платників окремої (четвертої) групи платників єдиного податку, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що підстави для звільнення Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь" від відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відсутні.

Стосовно порядку відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", колегія суддів зазначає наступне:

Відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (далі - Інструкція).

За змістом пп.6.7 п.6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Матеріалами справи підтверджується, що Сільськогосподарський виробничий кооператив "Волинь" не відшкодував за січень-травень 2015р. витрати на виплату та доставку пенсій в загальній сумі 31331,10грн.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про те, що необхідно стягнути зазначену заборгованість на користь управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. у справі №803/1211/15-а за позовом управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь" про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. у справі №803/1211/15-а, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга