Рішення № 56371558, 02.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа № 22-ц/796/1161/2016 Головуючий в 1 інстанції - Каліушко Ф.А.

Доповідач - Заришняк Г.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Гарматюк О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду міста Києва цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2, на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 21 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначав, що 10 липня 2013 року о 19.00 годині на регульованому перехресті вул. Дніпровська Набережна - Княжий Затон в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, та мотоцикла НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 14 серпня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаного ДТП.

Оскільки, відповідно до висновку експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження №7324/13-54, проведеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз в серпні 2013 року, вартість збитку, завданого внаслідок пошкодження мотоцикла НОМЕР_3, становить 136 817,15 грн., а ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", у якій застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, здійснила йому страхову виплату у розмірі 49 490 грн. (50 000 - 510 франшизи), позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, за вирахуванням суми виплаченого страхового відшкодування, у розмірі 87 327,15 грн., інші витрати, спричиненні даним ДПТ, у розмірі 7 342,70 грн. та моральну шкоду у сумі 100 000 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 січня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 87 705,44 грн., яка складається з різниці між фактичним розміром матеріального збитку і страховою виплатою, оплату за консультацію лікаря та ліки у сумі 378,29 грн., а також моральну шкоду у сумі 10 000 грн. та судовий збір у розмірі 977,05 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Позивач та його представник проти апеляційної скарги заперечували, вважаючи рішення суду законним.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 10 липня 2013 року о 19.00 годині на регульованому перехресті вул. Дніпровська Набережна - Княжий Затон в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, та мотоцикла НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 14 серпня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

На підставі ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені, судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до висновку експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження №7324/13-54, проведеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз в серпні 2013 року, вартість збитку, завданого внаслідок пошкодження мотоцикла НОМЕР_2, становить 136 817,15 грн.

Розмір заподіяної позивачеві в наслідок вказаної ДТП матеріальної шкоди відповідачем не спростовано.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована в ПАСТ "Страхова компанія "Українська страхова група" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/2236285, яка сплатила позивачу суму страхового відшкодування в межах ліміту, що становить 49 490 грн. (50 000 - 510).

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки вина відповідача у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди, внаслідок якої пошкоджено належний позивачу транспортний засіб, встановлена постановою Дарницького районного суду міста Києва від 14.08.2013 року, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в розмірі 87 327,15 грн. за вирахуванням суми сплаченого йому страхового відшкодування (136 817,15 -49 490 = 87 327,15 ).

За змістом ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати також додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно - курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Наявними в справі медичними документами, накладними та фіскальними чеками підтверджується оплата позивачем витрат на лікування у зв'язку з даною ДТП, а саме: на оплату консультації лікаря та ліки у сумі 378,29 грн.

За таких обставин, суд правомірно відшкодував ОСОБА_3 понесені ним витрати за консультацію лікаря та ліки у вказаній сумі.

Рішення суду в приведеній частині відповідає встановленим по справі обставинам та вимогам матеріального і процесуального закону і не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Доводи представника відповідача про невідповідність механічних пошкоджень мотоцикла «MOTO GUZZI» фактичним обставинам вказаної ДТП та про наявність пошкоджень мотоцикла до моменту ДТП, не заслуговують на увагу, оскільки є припущеннями представника і спростовуються Висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_4 за результатами проведення судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №3443/3444/14-52, призначеної судом першої інстанції, та особистими поясненнями експерта у судовому засіданні, відповідно до яких зафіксований комплекс пошкоджень мотоцикла Каліфонія («МОТО GUZZI», д.н. НОМЕР_5) утворився внаслідок контактної взаємодії з автомобілем НОМЕР_4 та наступним його ковзанням по поверхні проїзної частини (асфальтобетоні) у переверненому стані, тобто під час даного ДТП.

Ті обставини, що у висновку експерта №3443/3444/14-52 не зазначена дата його виконання та допущена помилка у даті складання Акту здачі-приймання даного висновку судового експерта, не свідчать про неправильність та необґрунтованість самого висновку експерта, який узгоджується з іншими зібраними по справі доказами й сумнівів у колегії суддів не викликає.

Крім того, зі справи видно, що позивачу під час ДТП з вини відповідача ОСОБА_2було заподіяно фізичні та моральні страждання, які він зазнав внаслідок ушкодження здоров'я та пошкодження його майна. Було порушено його звичайний уклад життя, він втратив засіб пересування, змушений нести додаткові витрати, пов'язані з неможливістю використання мотоцикла, та тривалий час мусив займатися вирішенням питань щодо виплати страхового відшкодування. Відповідач не вжив заходів про хоча б часткове відшкодування ОСОБА_3 заподіяних збитків, не цікавився станом здоров'я позивача та не запропонував останньому будь-якої допомоги, що також завдавало моральних страждань.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

На підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, порушенням нормальних життєвих зв'язків, порушенням стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Враховуючи конкретні обставини справи, характер правопорушення, глибину та тривалість завданих позивачеві фізичних і душевних страждань, а також те, що відповідач є інвалідом другої групи (т.1 а.с. 186), та керуючись принципами розумності, виваженості і справедливості, колегія суддів вважає визначену судом моральну шкоду в сумі 10 000 грн. завищеною, а тому прийшла до висновку про необхідність зменшення моральної шкоди до 5 000 грн., змінивши рішення суду в цій частині.

У зв'язку із зменшенням суми моральної шкоди згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України підлягає зменшенню і сума відшкодованого позивачу судового збору з 977 грн. 05 коп. до 927 грн. 05 коп.

Керуючись 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2, - задовольнити частково

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 21 січня 2015 року змінити.

Зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди з 10 000 грн. до 5 000 грн. та зменшити розмір відшкодованого судового збору з 977 грн. 05 коп. до 927 грн. 05 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: Судді: