Ухвала суду № 56371551, 02.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа № 22-ц/796/364/2016 Головуючий в 1 інстанції - Шумейко О.І.

Доповідач - Заришняк Г.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Гарматюк О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі судових засідань Апеляційного суду міста Києва цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» до ОСОБА_1, Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ПрАТ «Будівельна фірма «Старатель» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві, третя особа: ПАТ «Укрсоцбанк», про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії.

Товариство вказувало, що воно є власником вантажного автокрану марки МАЗ. Даний автотранспортний засіб був реалізований на аукціоні в рамках виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави. Переможцем такого аукціону визнано відповідача ОСОБА_1 Позивач зазначає, що на підставі судових рішень протокол проведення аукціону був визнаний недійсним, а також визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого ПАТ «Укрсоцбанк» отримало право звернення стягнення на предмет застави-спірний транспортний засіб, в рахунок погашення кредитної заборгованості Товариства перед третьою особою.

Позивач, посилаючись на положення статей 387, 388 ЦК України, зазначав, що відповідач ОСОБА_1 придбав спеціальну техніку (вантажний автокран) за ціною, заниженою майже в 2-3 рази, про що відповідач не міг не знати, оскільки перед участю в аукціоні мав можливість перевірити стан транспортного засобу, виставленого на продаж. Позивач просив витребувати спірний автокран також у випадку визнання відповідача добросовісним набувачем.

За таких обставин, позивач просить витребувати у відповідача транспортний засіб автокран МАЗ 630303, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований на ім'я відповідача ОСОБА_1 під д.н.з. НОМЕР_2, та передати цей транспортний засіб на користь позивача, та зобов'язати відповідача УДАІ ГУ МВС України в м. Києві скасувати реєстрацію транспортного засобу, яка була проведена на ім'я ОСОБА_1, й провести реєстрацію вказаного об'єкту рухомого майна за ПАТ «Будівельна фірма «Старатель».

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Витребувано у ОСОБА_1 транспортний засіб МАЗ 630303, 2008року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, білого кольору, тип вантажний автокран (20Т), номер кузова НОМЕР_3, на користь ПрАТ «Будівельна фірма «Старатель», та зобов'язано ОСОБА_1 передати на користь ПрАТ «Будівельна фірма «Старатель» вказаний транспортний засіб.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Додатковим рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року вирішено питання судових витрат.

В апеляційних скаргах відповідач ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 04 грудня 2015 року скасувати і в задоволенні позову відмовити, а також просить скасувати додаткове рішення від 11 грудня 2015 року та ухвалити нове рішення про відмову у стягненні з ОСОБА_1 судового збору.

В суді апеляційної інстанції відповідач та його представник підтримали апеляційні скарги з підстав та доводів, викладених в ній.

Представник позивача проти апеляційних скарг заперечував, вважаючи рішення суду першої інстанції від 04 грудня 2015 року та додаткове рішення суду від 11 грудня 2015 року законними.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду від 04 грудня 2015 року та додаткового рішення суду від 11 грудня 2015 року в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов в частині витребування майна з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, оскільки прийняв участь в аукціоні з реалізації арештованого рухомого майна як фізична особа, запропонував ціну вищу за стартову, яку сплатив в повній мірі. Разом з тим, спірний транспортний засіб був реалізований в примусовому порядку органами виконавчої служби. Боржник за виконавчим провадженням оскаржив виконавчий напис приватного нотаріуса у судовому порядку, що свідчить про відсутність згоди заставодавця на вибуття майна з його володіння та прийшов до правильного висновку про те, що таке рухоме майно вибуло з володіння позивача не з його волі, що є підставою для витребування такого майна у добросовісного набувача відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 09 червня 2008 року між позивачем та ТОВ «Торговий Дім «КамАЗ» укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу - Автокрану КС-5576Б на шасі MA3-630303. Вказаний транспортний засіб був переданий позивачу на підставі акту приймання-передачі. ПрАТ «Будівельна фірма «Старатель» оплатило договірну вартість придбаного транспортного засобу, (а.с. 44-52 т.1).

Даний автокран був переданий у заставу ПАТ «Укрсоцбанк» у порядку забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

У жовтні 2009 року приватним нотаріусом КМНО Ковальчук С.П. видано виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на предмет застави - автокран марки МАЗ, модель 630303, д.н.з. НОМЕР_1, в рахунок погашення заборгованості Товариства перед ПАТ «Укрсоцбанк».

Відповідно до протоколу проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, що належить боржнику АТЗТ «Будівельна фірма «Старатель» від 24 січня 2013 року транспортний засіб МАЗ 630303, д.н.з. НОМЕР_1, був реалізований за ціною 343 100,00 три. на користь ОСОБА_1, якого визнано переможцем аукціону.

Відповідач зареєстрував спірний автокран на своє ім'я, внаслідок чого номерний знак був змінений на НОМЕР_4. (а.с. 187 т. 1).

Аукціон був проведений в рамках виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису № 3905 від 22 жовтня 2009 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П., про звернення стягнення на спірний транспортний засіб у рахунок задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» у сумі 914 836,76 грн.

За правилами ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зі справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2013 року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22 жовтня 2009 року приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П. за № 3905, про звернення стягнення на транспортний засіб марки МАЗ, модель 630303, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1. (а.с. 25-27 т. 1). Як видно із вказаного рішення Господарського суду міста Києва підставою для задоволення позову ПрАТ «Будівельна фірма «Старатель» було, зокрема, те, що законом, який поширюється на спірні правовідносини на момент їх виникнення, не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 31 березня 2014 року позовні вимоги ПрАТ «Будівельна фірма «Старатель» та ПАТ «Укрсоцбанк» задоволені частково, визнаний недійсним протокол ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» від 24 січня 2013 року № 2- К-600-ДР-з проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, що належить боржнику АТЗАТ «Будівельна фірма «Старатель». При цьому суд першої інстанції виходив з того, що прилюдні торги (аукціон) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, такий правочин може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів. Підстав для визнання недійсним аукціону у суду не має, оскільки судом визнається недійсним сам протокол про його проведення. Підставою для визнання недійсним протоколу аукціону стало визначення стартової ціни транспортного засобу з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження»(а.с. 19-24 т.1).

Вказані судові рішення набули законної сили.

ПрАТ «Будівельна фірма «Старатель» у 2014 році звернулося до суду з позовом про застосування наслідків недійсності правочину в порядку, передбаченому ст. 215 ЦК України. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року судом було відмовлено у задоволенні вимог ПАТ «Будівельна фірма «Старатель» про застосування наслідків недійсності правочину на підставі ст.ст. 215, 216 ЦК України та зобов'язання ОСОБА_1 повернути Товариству спірний об'єкт рухомого майна, з тих підстав, що наслідки недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції до існуючих спірних правовідносин застосуванню не підлягають, (а.с. 118-122 т.1). Рішення суду набуло законної сили, що сторонами по справі не заперечувалося.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.п. 26, 30 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року, відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких, наведено в частині першій статті 388 ЦК.

Застосовуючи положення частини другої статті 388 ЦК про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті публічних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої статті 388 ЦК власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.

Під час розгляду позову про визнання публічних торгів недійсними і витребування майна в особи, яка придбала його на торгах, суд має дати оцінку тому, чи є порушення, на які посилається позивач, суттєвими та чи вплинули вони на результат торгів. У зв'язку із цим позов про визнання публічних торгів недійсними, пред'явлений особою, права і законні інтереси якої не були порушені внаслідок відступлення від встановленого законом порядку проведення торгів, обґрунтовані такими обставинами позовні вимоги власника про витребування проданого на торгах майна задоволенню не підлягають.

У разі наявності підстав для визнання публічних торгів недійсними у первісний стан шляхом реституції повертаються сторони договору - організатор торгів та їх переможець. Отже, після цього майно підлягає повторному продажу з публічних торгів відповідно до порядку, встановленого для виконання судового рішення, оскільки задоволення позову про визнання торгів недійсними не скасовує судового рішення, для виконання якого такі торі були проведені.

Між тим, на час розгляду даної справи виконавчий документ, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, визнаний таким, що не підлягає виконанню, що є підставою для закінчення виконавчого провадження. Отже, суд позбавлений можливості повернути сторін правочину (організатора аукціону та його переможця) у первісний стан з метою проведення повторного продажу заставленого майна.

Крім того, спірне рухоме майно було реалізоване на користь відповідача не в порядку виконання судових рішень, оскільки підставою для відкриття виконавчого провадження, в рамках якого проведений аукціон, став виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет застави, а не виконавчий лист, виданий на підставі судового рішення. За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що норми частини другої статті 388 ЦК України у даному випадку застосуванню не підлягають.

Як видно з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, оскільки прийняв участь в аукціоні з реалізації арештованого рухомого майна як фізична особа, запропонував ціну вищу за стартову, яку сплатив в повній мірі. Законні підстави вважати, що ОСОБА_1 було відомо про суттєве зменшення стартової ціни лоту, відсутні.

Спірний транспортний засіб був реалізований в примусовому порядку органами виконавчої служби. Боржник за виконавчим провадженням оскаржив виконавчий напис приватного нотаріуса у судовому порядку, що свідчить про відсутність згоди заставодавця на вибуття майна з його володіння.

Вказане свідчить про те, що спірне рухоме майно вибуло з володіння позивача поза його волею, що є підставою для витребування такого майна у добросовісного набувача на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про часткову доведеність позовних вимог ПАТ «Будівельна фірма «Старатель», обґрунтовано витребувавши у ОСОБА_1 спірний транспортний засіб та зобов'язавши відповідача передати вказаний вантажний автокран ПрАТ «Будівельна фірма «Старатель». Судом також обгрунтовано вирішено додатковим рішенням питання щодо судових витрат та правильно визначено суму судового збору, що підлягає відшкодуванню на користь позивача.

Постановлені судом рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального закону й не можуть бути скасовані з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.

Посилання в апеляційній скарзі на безпідставну відмову судом в залучені до участі у справі як третіх осіб ПП «Спеціалізоване управління «Юстиція» та ВДВС Дарницького РУЮ у м.Києві, не заслуговують на увагу, оскільки дані процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи та не є підставою для скасування законного й обґрунтованого рішення суду.

Інші доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують та на законність рішень суду не впливають.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 , 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х ВА Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року та додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: