Рішення № 56361230, 01.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1310/16 Справа № 201/1594/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Федоріщев С. С. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Максюти Ж.І., Прозорової М.Л.

при секретарі - Самокиші О.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Жовтневого районного суду суду м.Дніпропетровська від 26 березня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №014/099734/3161/73 від 30 червня 2006 року в сумі 242 549,82 грн., з яких: 60 613,24 грн. - непогашена сума кредиту; 43 135,90 грн. - заборгованість за відсотками; 67 369,80 грн. - нарахована пеня за прострочку кредиту; 71 430,88 грн. - нарахована пеня за прострочку відсотків та судові витрати.

Заочним рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2013 року позов задоволено у повному обсязі та ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/099734/3161/73 від 30 червня 2006 року в сумі 242 549,82 грн., з яких: 60 613,24 грн. - непогашена сума кредиту; 43 135,90 грн. - заборгованість за відсотками; 67 369,80 грн. - нарахована пеня за прострочку кредиту; 71 430,88 грн. - нарахована пеня за прострочку відсотків та судові витрати у сумі 2425,50 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та судові витрати покласти на позивача, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує умови кредитного договору у зв'язку з чим з нього підлягає стягненню вся сума заборгованості.

Проте частково з таким рішення колегія суддів погодитися не може.

Так, судом встановлено, що 30 червня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на підставі п.1.4 Статуту (а.с. 19-20), та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 014/099734/3161/73 (а.с. 5-6), згідно пунктів 1.1.-1.4. якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 19 802,00 доларів США строком на 84 місяці з 30 червня 2006 року по 29 червня 2013 року, а відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,5% річних відповідно до платіжного календаря (а.с.6-7).

Позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином, видавши кошти в розмірі 19 802,00 долара США відповідачу, що підтверджується видатковим касовим ордером №161/282-123 від 30 червня 2006 року (а.с. 8).

В подальшому, 04 грудня 2009 року на підставі виконавчого напису нотаріуса АНД відділом ДВС ДМУЮ було відкрито виконавче провадження (а.с. 14) в ході якого заставне майно було реалізовано, а кошти отримані від реалізації майна направлені на погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 15).

У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_2. зобов'язань за Кредитним договором, який допустив прострочку платежів, виникла заборгованість та станом на 26 грудня 2012 року складає 103749 грн. 14 коп., яка складається із суми заборгованості за кредитом в розмірі 60613 грн. 24 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 43135 грн. 90 коп.(а.с.11).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до вимог ст.ст. 549 - 552 ЦК України.

Крім того, згідно положень ч.3 ст.551 ЦК України, - розмір неустойки (пеня, штраф) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 припинив виконувати свої зобов'язання з 26 грудня 2008 року, проте позивач звернувся до суду лише у лютому 2013 року, тобто майже через п'ять років, що потягло за собою збільшення відповідальності Боржника шляхом нарахування пені, а відповідно до ч.2 ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються із боржника, якщо кредитор умисно чи з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Враховуючи те, що Банк своєчасно не реагуючи на порушення боржником зобов'язань за кредитним договором, фактично сприяв збільшенню суми пені, яка взагалі перевищує загальну суму заборгованості, а суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, а тому колегія суддів вважає за необхідне зменшити суму пені з 138800 грн. 68 коп. до 2000 грн., яка на думку колегії суддів є достатньою мірої відповідальності боржника.

А відповідно до розрахунку заборгованості складеного позивачем станом на 26 грудня 2012 року заборгованість за кредитним договором складає 105749 грн. 14 коп., яка складається із суми заборгованості за кредитом в розмірі 60613 грн. 24 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 43135 грн. 90 коп. та пені за прострочку сплати процентів та кредиту в сумі 2000 грн., у зв'язку з чим загальний розмір заборгованості за кредитом підлягає зменшенню з 242549 грн. 82 коп. до 105749 грн. 14 коп.

Доводи апеляційної скарги відповідача в частині незаконності та необґрунтованості решти судового рішення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки висновки суду першої інстанції та встановлені ним обставини не спростовують, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зменшення суми стягнення, в решті рішення суду є законним і обгрунтованим та підстав для його скасування апеляційний суд не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Жовтневогорайонного суду м.Дніпропетровська від 26 березня 2013 року змінити.

Зменшити суму стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором з 242549 грн. 82 коп. до 105749 грн. 14 коп., яка складається із суми заборгованості за кредитом в розмірі 60613 грн. 24 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 43135 грн. 90 коп., пеня за просточку сплати суми кредиту та відсотків в сумі 2000 грн.

В решті рішення суду залишити в силі.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.О.Макаров

Судді Ж.І. Максюта

М.Л. Прозорова