Рішення № 5634833, 12.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.09 Справа№ 3/169

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: ТзОВ „Софіт- Люкс”, м. Київ

До відповідача: ФО-П ОСОБА_1, м. Винники

Про стягнення 28300,42 грн.

В судове засідання зявились:

від позивача: Блащак Р.С. - представник

від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ „Софіт- Люкс до ФО-П ОСОБА_1 про стягнення 28300,42 грн.

В судовому засіданні 30.09.2009 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

В судове засідання 30.09.2009 року відповідач зявився, однак доказів сплати заборгованості чи заперечення на позов суду не подав.

Представником позивача 30.09.2009 року було подано уточнення позовних вимог в якому просить суд стягнути з відповідача 4981,64 грн. основного боргу, 285,76 грн. інфляційних втрат, 1762,73 грн. 25 відсотків річних та 1565,98 грн. пені та судові витрати. В звязку з поданням уточнення позовних вимог в судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.10.2009 року.

В продовжене судове засідання відповідач не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи про що свідчить підпис який поставив відповідач на бланку оголошення перерви. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 12.10.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

28.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Софіт Люкс” (Постачальник) та фізичною особою підприємцем (Покупець) укладено договір поставки №06003-09.

На виконання умов договору 28.04.2009 та 30.04.2009 р.р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 29981,64 грн. за який відповідач зобовязувався оплатити, однак, свої договірні зобовязання виконав частково.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 21981,64 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 671,16 грн. Крім цього, відповідно до п.8.6 та п.9.7 Договору №0603-09 позивачем нараховані 25 відсотків річних в сумі 2966,74 грн. та пеня в розмірі 2680,88 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору №0603-09 від 28.04.2008 року відповідач 28.04.2009 року та 30.04.2009 року отримав від позивача товар на загальну суму 29981,64 грн., що підтверджується накладними за №2804-04 та за № 3004-10.

Відповідно до п. 8.1 Договору №0603-09 Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки товару Постачальником. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника в цьому договорі.

Як вбачається із матеріалів справи заборгованість, яка виникла у відповідача перед позивачем за отриманий товар, станом на день подання позову, складала 21981,64 грн., однак під час розгляду справи відповідач частково погасив борг в сумі 17000, 00 грн., а тому в цій частині провадження у справі підлягає припиненню. Решта суми боргу відповідачем складає та підлягає до стягнення в розмірі 4981,64 грн.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. За несвоєчасне виконання договірних зобовязань, згідно уточненого розрахунку, нараховані позивачем інфляційні втрати підлягають до сплати в розмірі 285,76 грн.

Пунктом 8.6 Договору №0603-09 передбачено, в разі прострочення покупцем оплати товару Постачальник має право вимагати, а Покупець зобовязаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 25 відсотків річних, які нараховуються на суму заборгованості Покупця за весь період користування ним грошовими коштами. При згідно уточненого розрахунку, нараховані позивачем двадцять пять відсотків річних складають та підлягають до стягнення в розмірі 1762,73 грн.

Крім того, до п. 9.7 зазначено Договору за порушення грошових зобовязань винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової кредитної ставки НБУ, яка діяла у період порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобовязання за кожен день порушення виконання. За невиконання грошового зобовязання, згідно уточненого розрахунку нарахована позивачем пеня складає та підлягає до стягнення в сумі 1565,98 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 255,96 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Уточнені позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Софіт-Люкс” (02094, м. Київ, вул.Віскозна, 93А, код ЄДРПОУ 32591365) 4981,64 грн. основного боргу, 285,76 інфляційних втрат, 1762,73 грн. двадцять пять відсотків річних, 1565,98 грн. пені, 283,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 17000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.10.2009 року.

Суддя Березяк Н.Є.