Ухвала суду № 56339254, 24.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року м. Київ К/800/24838/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Приходько І.В., Цвіркун Ю.І.,

за участю секретаря Загороднього А.А.

та представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Інспекція)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2015

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015

у справі № 6261/12/2070

за позовом публічного акціонерного товариства "Роганська картонна фабрика" (далі - Товариство)

до Інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року Товариство звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.05.2012 № 0000180225, № 0000140225, № 0000150225 та № 0000190225.

Справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду від 21.01.2015 прийняті у справі судові акти скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення причин одержання платником збитку від операцій з придбання і подальшої реалізації на експорт олії соняшникової та розмежування оспорюваних донарахувань та окремими епізодами.

За наслідками нового розгляд справи постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015, позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.05.2012 № 0000190225, а також податкове повідомлення-рішення від 14.05.2012 № 0000180225 в частині зменшення платникові суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 248 462 грн. та податкове повідомлення-рішення від 14.05.2012 № 0000150225 в частині визначення Товариству податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 304521,25 грн.; в решті позову відмовлено.

Судові акти зі спору мотивовані тим, що: позивач підтвердив належними доказами товарність господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова група «ДМФ»; висновок Інспекції про безоплатний характер операцій з постачання позивачеві товарно-матеріальних цінностей у рамках взаємовідносин з публічним акціонерним товариством «Коннектор» не відповідає змісту цих операцій, відображеному у первинних документах; завідомо збитковий характер операцій з придбання Товариством та подальшої реалізації товару (олії соняшникової) на експорт виключає наявність у цих операціях розумної ділової мети та, відповідно, податкові наслідки цих операцій.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить частково скасувати прийняті у справі судові акти та повністю відмовити у задоволенні даного позову. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що операції позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова група «ДМФ» та з публічним акціонерним товариством «Коннектор» мали номінальний характер не опосередковувалися реальним рухом активів між учасниками задекларованих поставок, тоді як формально складені первинні документи не можуть породжувати податкові наслідки.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Інспекцією було проведено планову документальну виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, оформлену актом від 19.04.2012 № 134/220-00278830.

За наслідками цієї перевірки відповідачем було прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 14.05.2012 № 0000190225, за яким Товариству визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 156 441 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 14.05.2012 № 0000150225 про нарахування позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 323 410,25 грн. (у тому числі 263 991 грн. за основним платежем та 59419,25 грн. за штрафними санкціями);

податкове повідомлення-рішення від 14.05.2012 № 0000140225, згідно з яким Товариству визначено суму завищення від'ємного значення ПДВ у розмірі 8783 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 14.05.2012 № 0000180225, за яким позивачеві визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 342 909 грн.

Підставою для цих донарахувань слугували висновки Інспекції про:

заниження позивачем оподатковуваного доходу на 1 057 298 грн. внаслідок невключення до його складу вартості безоплатно отриманих товарів у рамках господарських правовідносин з публічним акціонерним товариством «Коннектор»;

безтоварний характер операцій з придбання позивачем товарно-матеріальних у товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «ДМФ», яке відсутнє за місцезнаходженням, не має основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження господарської діяльності, та здійснює проведення транзитних грошових потоків для отримання податкової вигоди третіми особами;

відсутність ділової мети в операціях з експорту соняшникової олії за участю комісіонера (приватного підприємства «Агрофірма «Земледар») з огляду на їх збитковий характер.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.01.2015 з даної справи вже було надано правову оцінку господарським взаємовідносинам позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова група «ДМФ» та з публічним акціонерним товариством «Коннектор», що виключає необхідність їх повторного правового аналізу у рамках цього касаційного провадження.

Так, керуючись положеннями підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, Вищий адміністративний суд України з огляду на установлені судами попередніх інстанцій обставини справи щодо придбання Товариством за договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 16.03.2011 № 1603 парафіну нафтового твердого марки П-2 у товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «ДМФ» (що засвідчено накладними, платіжними дорученнями про оплату товару, товарно-транспортною накладною про його перевезення) та щодо використання позивачем придбаної продукції у власній господарській діяльності з виробництва паперу парафінового погодився з обґрунтованістю податкової вигоди позивача за цими операціями.

Аналізуючи податкові наслідки операцій позивача з придбання товарно-матеріальних цінностей (проволоки) у публічного акціонерного товариства «Коннектор», касаційний суд визнав правильним висновок судів про відсутність підстав для кваліфікації цих товарів як безоплатно отриманих у розумінні підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Причиною скасування судових рішень по цим епізодам з направленням справи на новий розгляд слугувала відсутність розмежування оспорюваних донарахувань за окремими епізодами, що з урахуванням необхідності додаткового встановлення обставин справи по окремим епізодам унеможливило скасування судових актів лише в частині.

Згідно з частиною п'ятою статті 227 КАС висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Приймаючи оскаржувані постанову та ухвалу зі справи, суди першої і апеляційної інстанцій врахували зазначені висновки касаційного суду. А відтак посилання Інспекції на незаконність судових актів зі спору у відповідній частині є необґрунтованими.

В частині відмови у задоволенні даного позову судові акти зі спору учасниками провадження не оскаржуються. Касаційним судом не виявлено допущених судами порушень, на які відсутні посилання у поданій касаційній скарзі. Отже, процесуальні підстави для скасування оскаржуваних постанови і ухвали судів першої і апеляційної інстанцій та задоволення касаційних вимог Інспекції відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 у справі № 6261/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.В. Приходько Ю.І. Цвіркун