Рішення № 56338111, 02.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2016 р. Справа № 911/257/16

За позовом Дочірнього підприємства «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України»

до першого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д»

та другого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Магія Дерева»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 50 000 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_3 (дов. № 10-У від 10.12.2015);

від першого відповідача не зявилися;

від другого відповідача не зявилися;

від третьої особи ОСОБА_4 (дов. № 694 від 20.02.2016).

Обставини справи:

Дочірнє підприємство «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» (далі позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (далі перший відповідач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Магія Дерева» (далі другий відповідач) про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 12.03.2011, № 2 від 23.05.2011, № 3 від 18.07.2011, № 4 від 22.02.2012, № 5 від 22.02.2012, № 6 від 18.04.2012, № 7 від 04.07.2012, № 8 від 25.09.2012, № 9 від 26.12.2012, б/н від 25.12.2012 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У від 23.02.2011, укладеного між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» та стягнення з другого відповідача на користь позивача 50 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю. Таким чином, на думку позивача, чинним на момент укладення оспорюваних додаткових угод законодавством була встановлена імперативна заборона на внесення змін до умов договору, укладеного в результаті проведеної процедури закупівлі, до повного виконання умов такого договору. Крім того, позивач просить суд стягнути з другого відповідача 50 000 грн у звязку з неналежним виконанням останнім договору поруки від 23.09.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2016 порушено провадження у справі № 911/257/16, розгляд справи призначено на 05.02.2016.

04.02.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог № 38 від 03.02.2016 (вх. № 2536/16 від 04.02.2016), згідно якої останній в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги та просив суд, крім заявлених позовних вимог, застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 1 ст. 216 ЦК України до додатків до договору на закупівлю товарів № 18/11-У від 23.02.2011, укладеного між укладеного між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» та стягнути з першого відповідача отримані за недійсним правочином грошові кошти в розмірі 137 128 315,36 грн (оплачена сума за вирахуванням суми, що стягується з другого відповідача). Вказана заява прийнята судом.

04.02.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від другого відповідача надійшов відзив на позов від 04.02.2016 (вх. № 2542/16 від 04.02.2016), згідно якого останній не заперечив проти позовних вимог, але повідомив про неможливість сплати позивачу 50 000 грн у звязку з відсутністю можливості оплатити зазначеної суми. Вказаний відзив прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2016 розгляд справи відкладено на 15.02.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2016 розгляд справи відкладено на 19.02.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.02.2016 залучено ОСОБА_2 до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, розгляд справи відкладено на 26.02.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2016 розгляд справи відкладено на 02.03.2016.

У судовому засіданні 02.03.2016 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд не застосовувати наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 1 ст. 216 ЦК України до додатків до договору на закупівлю товарів № 18/11-У від 23.02.2011, укладеного між укладеного між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» , представник третьої особи заперечив проти задоволення позову повністю.

Відповідачі у судове засідання 02.03.2016 не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників відповідачів.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

23.02.2011 між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (Учасник) укладено договір на закупівлю товарів № 18/11-У, за умовами якого учасник зобовязався у 2011-2012 роках, в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність замовнику товари, зазначені в п. 1.2. договору, що відповідають технічним характеристикам, зазначеним в додатках №№ 1-32, що є невідємною частиною договору, а замовник прийняти і оплатити товари.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування товарів: «Насоси та компресори повітряні (компресорні модулі до АГНКС (автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій) на базі компресора виробництва ОСОБА_5 Електрік з доопрацюванням по місцю встановлення)», в тому числі разом з іншим доставка, шеф-монтаж, пусконаладка (все разом далі обладнання), на автомобільних газонаповнювальних компресорних станціях замовника (далі обєкти). Кількість обладнання, яке передається за договором: 32 компресорні модулі до обєктів на базі компресорів виробництва ОСОБА_5 Електрік з доопрацюванням по місцю встановлення, вказаному у п. 5.2. договору, в т.ч. разом з іншим доставка, шеф-монтаж, пусконаладка.

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору ціна договору (загальна вартість обладнання) визначається як сумарна вартість обладнання, що передається у власність замовнику за умовами договору і становить 150 879 950,40 грн з ПДВ. Вартість обладнання визначається по кожному обєкту окремо згідно специфікацій (додатки №№ 33-64), що є невідємними частинами договору. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, якщо сторони домовились, та підписали відповідну додаткову угоду.

Строк передачі обладнання на відповідних обєктах замовника з дати укладення договору по 29 лютого 2012 року відповідно до графіку здачі обєктів в експлуатацію, з правом пролонгації зазначених строків за згодою сторін, що оформлюється відповідними додатками угодами до договору (п. 5.1. договору).

Пунктом 11.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 29.02.2012, з подальшою пролонгацією, за згодою сторін, строку дії договору до повного виконання сторонами своїх зобовязань за ним.

Відповідно до п. 3.1. договору розрахунок проводиться шляхом оплати замовником 100 % вартості обладнання протягом 120 календарних днів з дати підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі обладнання (далі акт приймання-передачі) та наданого учасником відповідного рахунку. У цьому випадку до рахунку додаються завірені учасником копії відповідних актів прийому-передачі.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань (п. 10.1. договору).

Згідно п. 12.3. договору зміни до договору можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін та оформлюються додатковою угодою до договору. Зміни до договору набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді до договору.

12.03.2011 між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (Учасник) укладено додаткову угоду № 1 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У, за умовами якої сторони погодили, що замовник здійснює оплату учаснику на банківський рахунок учасника всього платежів на загальну суму 30 000 000 грн з ПДВ за погодженим сторонами графіком на підставі рахунку-фактури, виставленого учасником.

14.03.2011 між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (Учасник) укладено доповнення № 1 до додаткової угоди № 1 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У, за умовами якого сторони домовились в пункті 1 додаткової угоди № 1 до договору № 18/11-У від 23.02.2011 слова «до 18 березня 2011 року» викласти в наступній редакції: «до 25 березня 2011 року».

23.05.2011 між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (Учасник) укладено додаткову угоду № 2 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У, за умовами якої сторони погодили, що замовник здійснює оплату учаснику на банківський рахунок учасника всього платежів на загальну суму 37 476 000 грн з ПДВ за погодженим сторонами графіком на підставі рахунку-фактури, виставленого учасником.

18.07.2011 між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (Учасник) укладено додаткову угоду № 3 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У, за умовами якої сторони погодили, що замовник здійснює оплату учаснику на банківський рахунок учасника платіж на загальну суму 60 000 000 грн з ПДВ, яка розподіляється по визначеним сторонами додаткам (специфікаціям).

28.07.2011 між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (Учасник) укладено доповнення № 1 до додаткової угоди № 3 від 18.07.2011 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У, за умовами якого сторони домовились, що замовник в термін до 29.07.2011 здійснює оплату учаснику на банківський рахунок учасника платіж на загальну суму 58 500 600 грн з ПДВ, яка розподіляється по визначеним сторонами додаткам (специфікаціям).

22.02.2012 між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (Учасник) укладено додаткову угоду № 4 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У, за умовами якої сторони погодили, що строк передачі обладнання на відповідних обєктах замовника з дати укладання договору до 31.12.2012 відповідно до графіку здачі обєктів в експлуатацію, з правом пролонгації зазначених строків за згодою сторін, що оформлюється відповідними додатковими угодами до договору.

22.02.2012 між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (Учасник) укладено додаткову угоду № 5 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У, за умовами якої сторони домовились, що замовник в термін до 29.02.2012 здійснює оплату учаснику на банківський рахунок учасника платіж на загальну суму 2 000 016 грн з ПДВ, яка розподіляється по визначеним сторонами додаткам (специфікаціям).

01.03.2012 між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (Учасник) укладено доповнення № 1 до додаткової угоди № 5 від 22.02.2012 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У, за умовами якого сторони домовились в пункті 1 додаткової угоди № 5 до договору № 18/11-У від 23.02.2011 слова «до 29 лютого 2012 року» викласти в наступній редакції: «до 15 березня 2012 року».

18.04.2012 між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (Учасник) укладено додаткову угоду № 6 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У, за умовами якої сторони домовились, що замовник в термін до 31.05.2012 здійснює оплату учаснику на банківський рахунок учасника платіж на загальну суму 2 499 999 грн з ПДВ, яка розподіляється по визначеним сторонами додаткам (специфікаціям).

04.07.2012 між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (Учасник) укладено додаткову угоду № 7 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У, за умовами якої сторони домовились, що замовник в термін до 31.07.2012 здійснює оплату учаснику на банківський рахунок учасника платіж на загальну суму 3 701 376 грн з ПДВ, яка розподіляється по визначеним сторонами додаткам (специфікаціям).

25.09.2012 між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (Учасник) укладено додаткову угоду № 8 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У, за умовами якої сторони домовились, що замовник в термін до 31.07.2012 здійснює оплату учаснику на банківський рахунок учасника платіж на загальну суму 1 000 320 грн з ПДВ, яка розподіляється по визначеним сторонами додаткам (специфікаціям).

26.12.2012 між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (Учасник) укладено додаткову угоду № 9 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У, за умовами якої сторони домовились, що замовник в термін до 31.12.2012 здійснює оплату учаснику на банківський рахунок учасника платіж на загальну суму 2 000 004 грн з ПДВ, яка розподіляється по визначеним сторонами додаткам (специфікаціям).

25.12.2012 між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» (Замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (Учасник) укладено додаткову угоду б/н до договору на закупівлю товарів № 18/11-У, за умовами якої сторони домовились п. 11.1. договору викласти в наступній редакції: « 11.1. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, з подальшою пролонгацією, за згодою сторін, строку дії договору до повного виконання сторонами своїх зобовязань за ним.».

23.09.2015 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Магія Дерева» (Поручитель) та Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» (Замовник) укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобовязався як солідарний боржник безвідклично та безумовно відповідати перед кредитором за виконання своїх зобовязань ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (далі Боржник), що виникли або можуть в подальшому виникнути (чи будь-яким чином повязані) за договором на постачання компресорних модулів до АГНКС від 23.02.2011 № 18/11-УЮ зі змінами та доповненнями, які можуть вноситись до нього, і разом з усіма додатками до нього, укладеного між кредитором та боржником (надалі основний договір), зокрема але не виключно: - за зобовязаннями щодо постачання обладнання в строки та на умовах визначених основним договором; - за зобовязаннями боржника щодо сплати неустойки (штрафу, пені) у порядку та строки, зазначені в основному договорі; - за зобовязаннями боржника щодо сплати неустойки (штрафу, пені) у порядку та строки, зазначені в основному договорі; - за зобовязання боржника щодо повернення отриманих грошових коштів в якості за основним договором у випадках передбачених договором або чинним законодавством; - за зобовязаннями боржника щодо відшкодування збитків кредиторові внаслідок невиконання або неналежного виконання умов основного договору тощо.

Згідно п. 2.1. договору поруки поручитель зобовязується відповідати за виконання зобовязань боржником в сумі, що становить частину вартості основного договору 50 000 грн.

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобовязання. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не може перевищувати 50 000 грн (п. 3.1. договору поруки).

Пунктом 6.1. договору поруки передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії основного зобовязання, окрім випадків визначених в ст. 559 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд встановив, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 (головуючий суддя Івакіна В.О., судді Медуниця О.Є., Пелипенко Н.М.), яка набрала законної сили 14.01.2015, у справі № 920/1188/13 за позовом Дочірнього підприємства «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» про стягнення 37 870 867,55 грн та зобовязання вчинити дії, встановлено, що ТОВ «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д», отримавши оплату на суму 137178315,36 грн, безпідставно не виконав свої зобов'язання з поставки обладнання; рішення господарського суду Сумської області від 20.10.2014 по справі № 920/1188/13 скасовано, прийнято нове рішення, стягнуто з відповідача на користь позивача 27309271,02 грн. пені, 10 561 596,53 грн. штрафу, 69 967 грн. судового збору за подання позовної заяви та 37149 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, зобов'язано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" виконати умови Договору на закупівлю товарів №18/11-У від 23 лютого 2011 року - передати у власність Дочірнього підприємства "УКРАВТОГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Обладнання (насоси та компресори повітряні (компресорні модулі до автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій - АГНКС) на базі компресора виробництва ОСОБА_5) на Об'єктах за якісними характеристиками та комплектністю зазначеними в Специфікаціях.

ДП «УКРАВТОГАЗ» є Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та відповідно до п. 1.3 Статуту ДП «УКРАВТОГАЗ» засновником підприємства є юридична особа -Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Предметом позову є вимоги про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 12.03.2011, № 2 від 23.05.2011, № 3 від 18.07.2011, № 4 від 22.02.2012, № 5 від 22.02.2012, № 6 від 18.04.2012, № 7 від 04.07.2012, № 8 від 25.09.2012, № 9 від 26.12.2012, б/н від 25.12.2012 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У від 23.02.2011, укладеного між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д», стягнення з другого відповідача на користь позивача 50 000 грн.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною першої статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 7 від 29.05.2013 визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно зі статтею 5 Цивільного кодексу України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність.

Щодо дійсності додаткових угод № 1 від 12.03.2011, № 2 від 23.05.2011, № 3 від 18.07.2011 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У від 23 лютого 2011 року, суд зазначає наступне.

Абзацом 2 пункту 4.1. договору на закупівлю товарів № 18/11-У від 23 лютого 2011 року сторони передбачили можливість здійснення попередньої оплати за наявності коштів у замовника та за згодою сторін по договору, що оформлюється відповідною додатковою угодою (угодами) до цього договору.

Додаткові угоди № 1-3 були укладено протягом першого року дії договору № 18/11-У та врегульовували виключно порядок здійснення попередньої оплати у відповідності до пункту 4.1. договору, а отже в даному випадку відсутні підстави для визнання зазначених додаткових недійсними, оскільки за своєю суттю вони не змінювали умови договору та не відрізнялися від змісту пропозиції конкурсних торгів, а укладалися з метою виконання господарських зобовязань.

Щодо вимоги про визнання недійсними додаткових угод № 4 від 22.02.2012, № 5 від 22.02.2012, № 6 від 18.04.2012 та № 7 від 04.07.2012 суд зазначає наступне.

Умовами пункту 21 статті 1 згідно Закону України «Про здійснення державних закупівель» (в редакції, чинній на час укладення додаткових угод) зазначено, що підприємствами є - підприємства, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об'єднання таких підприємств (господарських товариств).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель», закон застосовується до підприємств, визначених у пункті 21 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо підприємства відповідають хоча б одній з таких ознак:

1) підприємство користується податковою пільгою, передбаченою податковим, митним законодавством України, - протягом користування такою пільгою;

2) підприємство відповідно до закону звільнено від обов'язку сплачувати заборгованість перед бюджетами, за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за зобов'язаннями перед фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування - протягом календарного року від дати такого звільнення;

3) отримує пряму або опосередковану бюджетну підтримку, в тому числі у вигляді компенсації частини витрат або відшкодування відсотків за кредитами, - протягом календарного року від дати одержання бюджетної підтримки».

Судом встановлено, що ДП «УКРАВТОГАЗ» не користується податковою пільгою, передбаченою податковим, митним законодавством України, не звільнено від обов'язку сплачувати заборгованість перед бюджетами, за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за зобов'язаннями перед фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, не отримує пряму або опосередковану бюджетну підтримку, в тому числі у вигляді компенсації частини витрат або відшкодування відсотків за кредитами на момент виникнення спірних правовідносин.

Отже, положення Закону України «Про здійснення державних закупівель» (в редакції, чинній на момент укладення угод) не розповсюджували свою дію на зміст додаткових угод № 4 від 22.02.2012, № 5 від 22.02.2012, № 6 від 18.04.2012 та № 7 від 04.07.2012.

Крім того, відповідно до п.4 ч. 1 ст. 1 Закону, державні кошти це кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями.

Таким чином, кошти ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» не охоплюються поняттям «державні кошти», а тому на позивача дія Закону про закупівлі (зі змінами) у період укладення додаткових угод № 4-7 не поширювалася.

Додаткові угоди №8 від 25.09.2012, № 9 від 26.12.2012 та б/н від 25.12.2012 до договору на постачання компресорних модулів № 18/11-У від 23 лютого 2011 року також були укладені з дотриманням всіх норм чинного на той момент законодавства, виходячи з наступного.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель" від 08.07.2011 N 3681-VI, який набрав чинності 03.10.2011, внесені зміни до Закону про здійснення державних закупівель та виключені "кошти підприємств та їх об'єднань" із поняття "державні кошти".

Так, згідно з частиною 1 статті 2 Закону про здійснення державних закупівель цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII 1 цього Закону.

Визначення понять "державні кошти", "замовники", "підприємства" та "розпорядник державних коштів" наведені у пунктах 4, 10, 21 та 27 частини першої статті 1 Закону відповідно.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону про закупівлю державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями.

Крім цього, з 05.08.2012 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель" від 04.07.2012 N5044-VI, яким внесено зміни до Закону про здійснення державних закупівель, зокрема абзаци другий - п'ятий частини першої статті 2 Закону замінено двома абзацами такого змісту: «Дія цього Закону поширюється на підприємства, визначені у пункті 21 частини першої статті 1 цього Закону, лише у разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 цього Закону.»

З наведеного вбачається, що кошти підприємств не є державними коштами в розумінні пункту 4 частини 1 статті 1 Закону про закупівлю (зі змінами), а тому суд приходить до висновку, що на ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» дія Закону про закупівлі (зі змінами) у період укладення додаткових угод № 8-10 не поширювалася.

Вказаний висновок також міститься у рішенні Господарського суду міста Києва від 07.09.2012р. у справі № 5011-41/11043-2012 за позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» в особі філії Управління «Техзв'язок» до Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про спонукання до укладення додаткової угоди до договору від 01.06.2012 р. (зазначене рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012).

Суд встановив, що додаткові угоди № 1 від 12.03.2011, № 2 від 23.05.2011, № 3 від 18.07.2011, № 4 від 22.02.2012, № 5 від 22.02.2012, № 6 від 18.04.2012, № 7 від 04.07.2012, № 8 від 25.09.2012, № 9 від 26.12.2012, б/н від 25.12.2012 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У від 23.02.2011, укладеного між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» вчинені у письмовій формі, скріплені печатками обох сторін договору; сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Позивачем, належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено суду існування підстав, передбачених ст. 203 ЦК України, необхідних для визнання недійсними додаткових угод № 1 від 12.03.2011, № 2 від 23.05.2011, № 3 від 18.07.2011, № 4 від 22.02.2012, № 5 від 22.02.2012, № 6 від 18.04.2012, № 7 від 04.07.2012, № 8 від 25.09.2012, № 9 від 26.12.2012, б/н від 25.12.2012 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У від 23.02.2011, укладеного між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д».

Посилання представника позивача на те, що процедура державних закупівель поширювалися на позивача оцінюються судом критично, оскільки ДП «УКРАВТОГАЗ» не здійснює закупівлю товарів за договором на закупівлю товарів № 18/11-У від 23.02.2011 за державні кошти, а поточна оплата товарів здійснюється власними коштами підприємства без залучення та витрачання державних коштів.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з другого відповідача на користь позивача 50 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи те, що позовна вимога про стягнення з другого відповідача на користь позивача 50 000 грн є похідною від вимог про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 12.03.2011, № 2 від 23.05.2011, № 3 від 18.07.2011, № 4 від 22.02.2012, № 5 від 22.02.2012, № 6 від 18.04.2012, № 7 від 04.07.2012, № 8 від 25.09.2012, № 9 від 26.12.2012, б/н від 25.12.2012 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У від 23.02.2011, укладеного між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» та відмову суду у задоволенні вказаних вимог, суд дійшов висновку, що відмову у задоволенні вимог про стягнення з другого відповідача на користь позивача 50 000 грн.

Приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно п. 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України № 7 від 21.02.2013 якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Враховуючи, що ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2016 відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі та відмову суду у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 12.03.2011, № 2 від 23.05.2011, № 3 від 18.07.2011, № 4 від 22.02.2012, № 5 від 22.02.2012, № 6 від 18.04.2012, № 7 від 04.07.2012, № 8 від 25.09.2012, № 9 від 26.12.2012, б/н від 25.12.2012 до договору на закупівлю товарів № 18/11-У від 23.02.2011, укладеного між Дочірнім підприємством «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» та стягнення з другого відповідача на користь позивача 50 000 грн, витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на позивача шляхом стягнення з позивача в доход Державного бюджету України 15 158 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» (03134, м. Київ, Святошинський район, вул. Григоровича-Барського, буд. 2; ідентифікаційний код 36265925) в доход Державного бюджету України 15 158 (п'ятнадцять тисяч сто пятдесят вісім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 09.03.2016

Суддя П.В.Горбасенко