Ухвала суду № 56338101, 09.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

09.03.2016

№ 910/24872/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали скарги Державного підприємства «Спеціалізована державна організація – Центральна служба Української державної будівельної експертизи», м. Київ (далі – Підприємство),

на дії Державної казначейської служби, м. Київ, та

Управління Державної казначейської служби України у Солом’янському районі м. Києва, м. Київ,

у справі № 910/24872/15

за позовом Підприємства

до Державної організації (установа, заклад) «Центральний спортивний клуб Збройних Сил України», м. Київ (далі – Організація),

про стягнення 2 815,25 грн.,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Організації: 1 505,60 грн. заборгованості, яка утворилася у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору від 17.07.2013 № №00-1167-13/КД на виконання експертизи кошторисної документації проекту будівництва; 97,06 грн. пені; 91,57 грн. 3% річних; 1 121,02 грн. втрат від інфляції, а всього 2 815,25 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.2015 (суддя Якименко М.М.) позов задоволено; стягнуто з Організації на користь Підприємства 1 505,60 грн. заборгованості, 97,06 грн. пені; 91,57 грн. 3% річних; 1 121,02 грн. втрат від інфляції, 1 218 грн. судового збору.

24.11.2015 на виконання вказаного рішення видано наказ.

02.06.2016 до суду надійшла скарга Підприємства на дії Державної казначейської служби України (далі – Служба, Скарга) та Управління Державної казначейської служби України у Солом’янському районі м. Києва (далі – Управління), мотивована тим, що 01.02.2016 наказ господарського суду міста Києва від 24.11.2015 був направлений до Служби, проте 22.02.2016 позивачем отримано від Управління лист від 18.02.2016 №02-08/154, у якому повідомляється, що Управління не може виконати рішення суду з посиланням на лист Служби від 03.02.2016 №11-10/55-1972 та лист Служби безпеки України від 01.02.2016 №8/3/5-620.

Таким чином, Підприємство у Скарзі просить суд:

- визнати незаконними дії Служби щодо вчинення перешкод у виконанні наказу господарського суду міста Києва від 24.11.2015 у справі №910/24872/15 про стягнення коштів на рахунок Підприємства у розмірі 4 033,25 грн.;

- визнати незаконним лист Служби від 03.02.2016 №11-10/55-1972;

- зобов’язати Службу вчинити дії, спрямовані на виконання наказу господарського суду міста Києва від 24.11.2015 у справі №910/24872/15 про перерахування коштів на рахунок Підприємства у розмірі 4 033,25 грн., зокрема надати письмову вказівку Управлінню виконати вказаний судовий наказ та перерахувати у розмірі 4 033,25 грн. на розрахунковий рахунок Підприємства;

- визнати незаконними дії Управління щодо неперерахування грошових коштів на рахунок Підприємства на виконання наказу господарського суду міста Києва від 24.11.2015 у справі №910/24872/15 у розмірі 4 033,25 грн.;

- зобов’язати Управління перерахувати кошти у розмірі 4 033,25 грн. на розрахунковий рахунок Підприємства, зазначений у заяві Підприємства від 01.02.2011 №115.

У зв’язку з відпусткою судді Якименка М.М. 02.03.2016 здійснено повторний автоматичний розподіл даної справи, за результатами якого справу №910/24872/15 передано для розгляду судді Марченко О.В.

Відповідно до першої часини статті 1212 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У пункті 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” зазначено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК України, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК України тощо.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України “Про державну виконавчу службу” органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Крім того, з метою оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції, раціонального використання бюджетних коштів та на виконання пункту 9 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України від 28.12.2014 №76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, законодавчих актів України” щодо скорочення чисельності працівників державних органів на 20 відсотків Кабінет Міністрів України відповідно до постанови від 21.01.2015 №17 “Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції” постановив ліквідувати Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Як було встановлено, позивач у Скарзі просить суд визнати незаконними дії Служби та Управління та зобов’язати останніх вчинити певні дії.

Однак, Служба, а відтак і її територіальний підрозділ Управління не є органами як державної виконавчої служби, так і Міністерства юстиції України, а отже її дії в розумінні статті 1212 ГПК України не можуть бути предметом розгляду в господарському суді в межах розглянутої господарської справи.

При цьому, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, для поновлення порушених у даних відносинах прав, скаржник не позбавлений можливості звернутися до адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

За таких обставин, керуючись пунктом 1 частини першої статті 62 та статтею 1212 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті скарги Державного підприємства «Спеціалізована державна організація – Центральна служба Української державної будівельної експертизи» у справі № 910/24872/15 відмовити.

2. Матеріали скарги на дії Державної казначейської служби та Управління Державної казначейської служби України у Солом’янському районі м. Києва та додані до неї документи повернути Державному підприємству «Спеціалізована державна організація – Центральна служба Української державної будівельної експертизи».

Ухвалу може бути оскаржено в установленому законодавством України порядку.

Суддя О.Марченко