Рішення № 56337911, 03.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2016Справа №910/31958/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОС-АРТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" про стягнення 95 065,27 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Немеш В.М. (дов. № 01/12/15 від 01.12.2015 року)від відповідача Малиновська В.А. (дов. б/н від 01.03.2016 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03 березня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРОС-АРТ" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 95 065,27 грн., в тому числі 77 305,15 грн. основного боргу, 1 608,17 грн. 3 % річних, 16 151,95 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу (національний) № 003411 від 25.10.2006 року в частині здійснення повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2015 року порушено провадження у справі № 910/31958/15 та призначено справу до розгляду на 21.01.2016 року.

19.01.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

21.01.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники сторін у судове засідання 21.01.2016 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 23.12.2015 року не виконали, про дату та час слухання справи повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2016 року розгляд справи було відкладено на 18.02.2016 року, у зв'язку з неявкою сторін, поданим клопотанням про відкладення розгляду справи та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник відповідача в судове засідання 18.02.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 21.01.2016 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

18.02.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання про стягнення з відповідача 12 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

У судовому засіданні 18.02.2016 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане позивачем 18.02.2016 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Відповідно до статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.02.2016 року винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи на 03.03.2016 року.

01.03.2016 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав документи на виконання вимог ухвали суду.

03.03.2016 року представник відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Відбудова» у якості відповідача-2.

Представник позивача заперечив проти поданого клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Відбудова» у якості відповідача-2.

Розглянувши подане позивачем клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Відбудова» у якості відповідача-2, суд відмовляє у його задоволенні, у зв'язку з тим, що позивачем не було заявлено вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Відбудова».

У судовому засіданні 03.03.2016 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні 03.03.2016 року проти позову заперечив, надав пояснення по суті спору.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРОС-АРТ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" (практікер) укладено Договір купівлі-продажу (національний) № 0034/01BD2006 (далі - Договір) та Загальні умови поставки та надання послуг № 0034/03BD2006.

Відповідно до Додатку № 2 від 01.03.2011 року до Договору було змінено порядковий номер Договору на № 003411.

02.07.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРОС-АРТ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна", яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід Відбудова» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" була підписана трьохстороння Додаткова угода № 1 до Договору про зміну сторони (боржника у зобов'язанні), відповідно до якої всі права та обов'язки за Договором переходять від Товариства з обмеженою відповідальністю "Практікер Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна".

Відповідно до пункту 1.1. Договору умови цього договору та всіх додатків до нього регулюють ділові відносини між Практікер, з одного боку, та постачальником, з іншого боку. Постачальник визначає юридичну цінність цих умов шляхом підписання цього договору. Додатково для регулювання відносин за цим договором застосовуються положення законодавства.

Відповідно до загальних умови поставки та надання послуг № 003431 ці загальні умови поставки та надання послуг регулюють спеціальні умови поставок товарів Практікер постачальником та надання послуг постачальником з боку Практікер на основі договору купівлі-продажу та договору про умови, укладеного між сторонами, і є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 та 3.3 загальних умов поставки та надання послуг № 003431, замовлення виконуються у зазначений у замовленні строк поставки. Поставка частинами може здійснюватися лише зі згоди Практікер. Строк поставки відраховується з дати замовлення. Поставка здійснюється на умовах оплати постачальником вартості доставки та покриття всіх інших витрат, включаючи витрати на упаковку, придатну для транспортування. Пакувальні одиниці та/або види упаковки повинні відповідати вимогам Практікер.

Згідно з пунктом 3.7 загальних умови поставки та надання послуг № 003431, замовлення вважається виконаним, коли постачальник поставив у визначений магазин у замовлені Практікер товари, а також було встановлено, що поставка відповідає усім досягнутим домовленостям, угоді та логістичній системі Практікер. Постачальник повинен поставити замовлені товари у вказаний у замовлені магазин. Поставка товарів здійснюється до пункту прийняття товару магазином.

Згідно з пунктом 4.3.1 загальних умови поставки та надання послуг № 003431, кожна поставка повинна супроводжуватися накладною із зазначенням відповідного номеру замовлення. Якщо товар доставлено у декількох упаковках, у накладній має бути зазначено кожну упаковку на яку виписана накладна. У накладній повинно бути вказано, що ТОВ «Практікер Україна» є одержувачем.

Як стверджує позивач, ним на виконання умов договору купівлі-продажу (національний) № 003431 було поставлено товар. За поставлений товар згідно видаткових накладних (належним чином засвідчені копії наявні в матеріалах справи) відповідач розрахувався частково, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за поставлений товар становить 77 305,15 грн.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2015 року по 05.06.2015 року, який підписаний представниками покупця та постачальника, станом на 05.06.2015 року заборгованість відповідача становить 77 305,15 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 77 305,15 грн. основного боргу, 1 608,17 грн. 3 % річних, 16 151,95 грн. інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання -є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом на виконання умов Договору купівлі-продажу було поставлено товар, що підтверджується, наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних.

За поставлений товар згідно зазначених видаткових накладних відповідач розрахувався частково, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за поставлений товар становить 77 305,15 грн.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач не надав належних доказів оплати заборгованості в розмірі 77 305,15 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розмір позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені та підлягають задоволенню повністю в сумі 77 305,15 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 608,17 грн. 3 % річних, 16 151,95 грн. інфляційних втрат.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 608,17 грн. 3 % річних, 16 151,95 грн. інфляційних втрат.

Позивачем також заявлено вимогу про покладення на відповідача витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 12 000,00 грн. відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до пункту 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 16.01.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

В якості доказів понесення вказаних витрат представником позивача надано Договір про надання правової допомоги від 02.11.2015 року, укладений між позивачем та адвокатом Немеш Вікторією Миколаївною, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3815, копію банківської виписки з рахунку адвоката Немеш Вікторії Миколаївни про перерахування 12 000,00 грн., рахунок - фактуру від 18.01.2016 року на оплату 12 000,00 грн.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача 12 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката з урахуванням вищевказаних вимог підлягає задоволенню.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОС-АРТ" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практікер Україна" (02094, м. Київ, проспект Юрія Гагаріна, будинок 14, офіс 32, ідентифікаційний код 39320208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОС-АРТ" (03083, м. Київ, вулиця Червонопрапорна, будинок 34, ідентифікаційний код 32957777) 77 305 (сімдесят сім тисяч триста п'ять) грн. 15 коп. основного боргу, 1 608 (одну тисячу шістсот вісім) грн. 17 коп. 3 % річних, 16 151 (шістнадцять тисяч сто п'ятдесят одну) грн. 95 коп. інфляційних втрат, 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 1 425 (одну тисячу чотириста двадцять п'ять) грн. 98 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.03.2016

Суддя С.В. Стасюк