Рішення № 56337907, 29.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2016Справа № 910/142/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при

секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гротто"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арктика"

про стягнення 740 729, 64 грн.

за участю представників:

від позивача:Піган В.М. - представник за довіреністю б/н від 05.01.2016 р. від відповідача:Пономарьов А.О. - представник за довіреністю б/н від 30.11.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Гротто" (далі - ТОВ "Гротто") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арктика" (далі - ТОВ "Торговий дім "Арктика") про стягнення 581 397,24 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки обладнання № 1803/10 від 02.04.2010 р. в частині поставки оплаченого товару в кількості, визначеній сторонами.

У позові ТОВ "Гротто" просив суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати непоставленого товару у розмірі 380 000,00 грн., інфляційну складову боргу у сумі 192 080,00 грн., 3 % річних у сумі 9 317,24 грн., що разом становить - 581 397,24 грн.

Під час розгляду справи позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати непоставленого товару у розмірі 539 332,40 грн., інфляційну складову боргу у сумі 192 080,00 грн., 3 % річних у сумі 9 317,24 грн., а всього - 740 729, 64 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував збільшені позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав з підстав його необгрунтованості, також зазначив, що матеріальні втрати на суму попередньої оплати нарахуванню не підлягають. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 02.04.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гротто" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арктика" (постачальник) укладено договір поставки обладнання № 1803/10 (надалі - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, здійснити монтаж та передати у власність покупця торгівельно-технологічне обладнання для підприємств торгівлі, а покупець зобов'язується сплатити за товар та його прийняти (п. 1.1 договору).

Асортимент, кількість та вартість товару (ціна за одиницю) передбачена у специфікаціях до цього договору ( п. 1.2 договору).

Згідно із п. 2.1 договору сума цього договору становить 2 932 661,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору оплата товару здійснюється у наступному порядку: 1 етап - платіж у сумі 695 000,00 грн. покупець перераховує постачальнику протягом 3 банківських днів з дати підписання цього договору; 2 етап - платіж у сумі 365 000,00 грн. покупець перераховує протягом 3 банківських днів з дати отримання постачальником повідомлення про готовність поставки першої партії товару покупцю; 3 етап - платіж у сумі 375 000,00 грн. покупець перераховує протягом 3 банківських днів з дати отримання постачальником повідомлення про готовність здійснити поставку другої партії товару покупцю; 4 етап - платіж у сумі 142 600,00 грн. покупець перераховує протягом 3 банківських днів з дати підписання сторонами акта здачі товара в експлуатацію. Днем здійснення оплати є день, зарахування оплати на рахунок постачальника.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах DDP, згідно Інкотермс 2000: м. Київ, перетин вул. К. Уборевича - пр-т Ак. Палладіна.

Строки поставки товару: 1 партії - 10 робочих днів з дати зарахування коштів у вигляді суми 1 етапу оплати товару, а 2 партії товару - 25 робочих днів з дати зарахування коштів у вигляді суми 1 етапу оплати товару, згідно з п. 3.1 договору. Моментом поставки товару є дата приймання за адресою, вказаною у п. 4.1 договору.

Відповідно до п. 4.3.1 договору товар є переданим постачальником по якості, кількості та комплектності у момент отримання покупцем товару по накладній та акту приймання-передачі товару.

Згідно із п. 7.1 договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 15.06.2010 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.

Специфікаціями до договору сторони погодили кількість та ціну товару, який постачальник зобов'язується поставити покупцю.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору здійснив відповідачу передоплату за замовлений товар у розмірі 795 000,00 грн.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, поставив товар на суму 215 667,60 грн. Отже, непоставленим залишився товар на суму попередньої оплати у розмірі 579 332,40 грн.

Як встановлено судом, 19.09.2013 р. між сторонами була укладена додаткова угода про розірвання договору поставки обладнання № 1803/10 від 02.04.2010 р., відповідно до якої постачальник - ТОВ "Торговий дім "Арктика" зобов'язувався повернути ТОВ "Гротто" залишок грошових коштів у сумі 579 332,40 грн., отриманих в якості попередньої оплати за товар.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 266 ГК України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки належних доказів повернення коштів, отриманих відповідачем не надано, позовні вимоги в частині стягнення 579 332,40 грн. передплати за договором поставки підлягають задоволенню.

Разом з тим, судом встановлено, що 01.10.2013 р. між ТОВ "Гротто" та ТОВ "Торговий дім "Арктика" була укладена угода про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог у сумі 39 000,00 грн.

Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Отже, зважаючи на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами, судом встановлено, що у відповідача виник обов'язок повернути позивачу грошові кошти у якості передплати за договором поставки обладнання № 1803/10 від 02.04.2010 р. у сумі 540 332,40 грн.

Однак, враховуючи, що позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 539 000,00 грн., вказана вимога підлягає задоволенню в межах, заявлених позивачем.

Також ТОВ "Гротто" просить суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 192 080,00 грн. та 3 % річних у сумі 9 317,24 грн., нарахованих на суму попередньої оплати.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто норми вказаної статті застосовуються у разі виникнення між сторонами грошового зобов'язання.

Однак, як вже встановлено судом, зобов'язання відповідача за договором полягало у здійсненні поставки оплаченого товару, від якого позивач відмовився, з чого суд робить висновок, що повернення попередньої оплати у даному випадку не є грошовим зобов'язанням за своєю правовою природою.

За такі дії (непоставка товару) відповідач несе відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 ЦК України, відповідно до якої на суму попередньої оплати нараховуються проценти, визначені статтею 536 цього Кодексу, від дня коли товар мав бути переданий до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати (постанова Верховного Суду України від 01.07.2015 року справа № 910/14120/14).

При цьому у судовому засіданні встановлено, що сторони не визначили і не домовились про розмір процентів, а в законі (ст. 536 ЦК України) такий розмір процентів за користування коштами, отриманими у якості авансу, прямо не встановлений.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що ні законом, ні сторонами не визначено розмір процентів за користування авансовим платежем, то нарахування матеріальних втрат на підставі ст.ст. 625 ЦК України є необгрунтованими, а значить - вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Таку ж позицію Верховного Суду України викладено в Аналізі практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві від 01.07.2014 р., де зазначено, що стаття 536 ЦК застосовується за прямою вказівкою законодавця як спеціальна міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Така вказівка, зокрема, міститься у ч. 3 ст. 693 (нарахування процентів на суму попередньої оплати товару у разі прострочення продавцем передачі товару), ч. 4 ст. 694 (у разі прострочення покупцем оплати товару), ч. 2 ст. 1214 (у разі безпідставно одержання чи збереження грошей) ЦК. Вказана міра відповідальності є відмінною від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат кредитора, тобто, інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми.

За таких обставин на попередню оплату не може нараховуватись інфляційна складова боргу та 3 % річних.

З урахуванням викладеного, а також встановлених обставин у справі, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ "Гротто" частково та стягує з відповідача суму попередньої оплати.

Згідно з ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням заяви про збільшення їх розміру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гротто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арктика" про стягнення 740 729, 64 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арктика" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 8, код 36476862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гротто" (01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 4, код 31721725) попередню оплату у сумі 539 332 (п'ятсот тридцять дев'ять тисяч триста тридцять дві) грн. 40 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арктика" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 8, код 36476862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гротто" (01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 4, код 31721725) витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 089 (вісім тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 98 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 29 лютого 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 4 березня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.