Ухвала суду № 56334373, 24.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1174/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Драгомерецького М.М.

суддів: Панасенкова В.О.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Тер-Григорьян Л.Г.,

за участю: представників позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також представника ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 27 травня 2015 року за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И Л А:

26 грудня 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ПАТ «ОСОБА_6 Аваль», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу (далі КМНО) ОСОБА_8 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 18 травня 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», повним правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» та фірмою «Медтерм» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, укладено Генеральну кредитну угоду (далі ГКУ) №010/03-1/1702 від 18 травня 2005 року.

В рамках вказаної ГКУ №010/03-1/1702 між банком та ТОВ «Медтерм» було укладено ряд кредитних договорів, в тому числі:

- кредитний договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 25.03.2011 року №010/42-1/114 зі змінами та доповненнями;

- кредитний договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 24.04.2008 року №010/3-0-1/77 зі змінами та доповненнями;

- кредитний договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 18.04.2008 року №010/3-0-1/70 зі змінами та доповненнями.

З метою забезпечення належного виконання зобовязань за ГКУ від 18.05.2005 року №010/03-1/1702 та укладеними в її рамках Кредитними договорами між банком та майновим поручителем ТОВ Фірма «Медтерм» - ОСОБА_3 укладено іпотечний договір від 05.08.2009 року, за яким в іпотеку Банку було передано 4-х кімнатну ізольовану квартиру загальною площею 86,4 кв.м., житловою площею 51,2 кв.м., яка розташована за адресою: м.Одеса пр-т.Доброворльського, 116 кв.277.

Станом на 29 жовтня 2014 року за укладеними в рамках ГКУ від 18.05.2005 року №010/03-1/1702 кредитними договорами прострочена заборгованість ТОВ «Медтерм» з повернення кредитних коштів загалом склала 49 833 915, 74 гривень.

У звязку з порушенням умов ГКУ №010/03-1/1702 від 18 травня 2005 року та укладених в її рамках Кредитних договорів, ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» направив боржнику, ТОВ «Медтерм» та майновому поручителю (іпотекодавцю) ОСОБА_3 письмові вимоги №140-00/1607 та №140-00/1611 від 07.03.2012 року відповідно, про усунення порушень за кредитними договорами.

На підставі того, що заборгованість за кредитним договором не сплачено, банк звернувся до приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_8, який вчинив виконавчий напис №791 від 29.10.2014 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно ОСОБА_3, у вигляді квартири №277 в будинку № 116 по пр-ту.Добровольського в м.Одесі.

Однак, на думку позивача вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням норм діючого законодавства, оскільки їй не було надіслано вимогу про усунення порушення умов кредитного договору та спірна квартира є єдиним житлом її сімї.

Приватний нотаріус КМНО ОСОБА_8 надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що дії на вчинення виконавчого напису були ним проведені з урахуванням норм чинного законодавства, а тому вважає позов безпідставним та просив у його задоволенні відмовити (а.с. 100-103).

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 27 травня 2015 року позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.08.2009 року між банком та майновим поручителем ТОВ Фірма «Медтерм» - ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, в якості забезпечення виконання вимог ГКУ від 18.05.2005 року №010/03-1/1702 та укладеними в її рамках Кредитними договорами. Відповідно до умов іпотечного договору в іпотеку банку було передано 4-х кімнатну квартиру загальною площею 86,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15-19).

Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитними договорами, укладеними в рамках ГКУ від 18.05.2005 року №010/03-1/1702 станом на 29 жовтня 2014 року у ТОВ «Медтерм» виникла заборгованість у розмірі 49833915,74 гривень (а.с. 43-45).

30.03.2012 року ОСОБА_9 та ТОВ «Медтерм» було особисто вручено письмові вимоги про усунення порушення за договорами, укладеними в рамках ГКУ від 18.05.2005 року №010/03-1/1702 (.а.с. 46-49).

Відповідно до відповіді на вимоги ТОВ «Медтерм» від 18.05.2012 року, фірма визнала заборгованість та у звязку із неможливістю сплатити борг, не заперечувала проти реалізації заставного майна в рахунок погашення заборгованості (а.с. 50).

Згідно до ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 7.3.2 іпотечного договору встановлено, що за вибором іпотекодержателя звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Сторони дійшли згоди, що підтвердженням безспірності заборгованості позичальника перед іпотекодержателем та документом, що встановлює прострочення виконання зобовязань за Кредитним договором є розрахунок заборгованості.

Положеннями ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідачем АТ «ОСОБА_6 Аваль» з метою вчинення виконавчого напису було надано нотаріусу ОСОБА_8 передбачені законодавством документи, які підтверджують безспірність кредитної заборгованості, в тому числі: розрахунки заборгованості, письмові вимоги банку про усунення порушення з доказами про вручення, виписки з рахунків боржника, меморіальні ордери, платіжні доручення, тощо.

Під час вчинення нотаріусом КМНО ОСОБА_8 виконавчого напису, було встановлено відповідність нарахованої банком суми заборгованості по основному зобовязанню, відсоткам по кредиту та наяність ознак безспірності вимог, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що виконавчий напис вчинено у відповідності до вищезазначених вимог закону та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Отже, розглядаючи спір, місцевий суд вірно послався на норми закону, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами.

Суд перевірив усі докази, які навів позивач ОСОБА_3 у підтвердження своїх вимог, а представник відповідача ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» - у підтвердження своїх заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про залишення без задоволення позовних вимог.

Крім того, позивачем не надано доказів, які б стосувалися відсутності заборгованості, існування заборгованості в іншому розмірі ніж той, що зазначено у виконавчому написі.

Отже, доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі, не заслуговують на увагу, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 303,307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 27 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак вона може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня її проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

ОСОБА_10

ОСОБА_2