Ухвала суду № 56334235, 29.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1776/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Панасенков В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.02.2016 року м. Одеса

Суддя-доповідач колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області Панасенков В.О., вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків внаслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу,-

встановив:

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому зазначав, що 01 листопада 2004 року за договором купівлі-продажу придбав у ОСОБА_3нежилу двоповерхову будівлю № 68 під літ. «Г» по вул. Рішельєвській у м. Одесі. Проте при відчуженні відповідачем зазначеної будівлі був прихований факт існування договору сумісної діяльності ОСОБА_3 із ОСОБА_4 на створення спільної власності. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2009 року вказаний договір купівлі-продажу визнано недійсним в частині продажу 1/3 частини будівлі та визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/3 її частини.

Посилаючись на вказані обставини та з урахуванням уточнень, позивач просив стягнути з відповідача ринкову вартість 1/3 частини будівлі у розмірі 9548682 грн., що встановлена з урахуванням проведеної реконструкції будівлі.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 08 червня 2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 795975 грн. в якості компенсації збитків, завданих приховуванням інформації, що стала підставою для визнання недійсним частини договору купівлі-продажу будівлі.У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2015 року ухвали апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2014 року про відкриття апеляційного провадження, від 05 вересня 2014 року про призначення справи до розгляду, від 16 березня 2015 року про поновлення строку на апеляційне оскарження та рішення цього ж суду від 08 червня2015 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою судді доповідача апеляційного суду Одеської області від 23 грудня 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_2 була залишена без руху через пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження.

24 лютого 2016 року апелянт звернувся до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У своїй заяві апелянт вказав, що вступної та резолютивної частини судового рішення, що була проголошена у судовому засіданні 23 червня 2015 року, недостатньо для складання апеляційної скарги, а повний текст рішення він отримав лише 15 липня 2014 року.

Так, дійсно при розгляді справи судом апеляційної інстанції провадження було відкрито з пропуском строку на апеляційне оскарження, а заява про поновлення строку на подання апеляційної скарги була додана апелянтом уже під час судового розгляду, що є прямим порушенням норм процесуального законодавства, на що в свої ухвалі від 30 вересня 2015 року вказав ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Згідно ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких ВССУ розгляду цивільних і кримінальних справ скасовані рішення є обовязковими для суду апеляційної інстанції при новому розгляді справі.

Однак, згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод . кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, виходячи з вищевказаного, апеляційна інстанція не може відмовити у доступі до суду з формальних підстав.

Крім того, після ознайомлення із аудиозаписом судового засідання Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2014 року, суд дійшов висновку, що суддя під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення не оголосив коли саме сторони зможуть ознайомитись з повним текстом рішення, що є грубим порушенням ст. 218 ЦПК України.

Так, виходячи з вищевказаного, суд може зробити висновок, що апелянту дійсно не було відомо коли саме буде виготовлений повний текст рішення, тому причину пропуску ним строку на апеляційне оскарження можна визнати поважною.

Апеляційна скарга після усунення недоліків відповідає вимогам ст.ст. 294-295 ЦПК України, підстави для відмови у відкритті провадження у справі, передбачені ч.ч.2-4 ст. 297 ЦПК України відсутні, вважаю за необхідне відкрити апеляційне провадження у справі.

У порядку підготовки справи до розгляду необхідно виконати вимоги ст.ст. 298, 301 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 1,72, 73, ч. 5 ст. 297 ЦПК України, суддя-доповідач

ухвалив:

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків внаслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_5