Ухвала суду № 56322287, 10.03.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/132/2016(м)

227/622/14-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Мозговенка В.В.

суддів Кірякова П.І., Топчій Т.В.

секретаря Чепіги Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі кримінальне провадження №12013050230002631 за апеляційною скаргою прокурора Любчика О.В. на вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04 березня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним та засуджено за ч.1 ст.286 КК України до 1 року обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Добропільської міської ради витрачені кошти на лікування потерпілих ОСОБА_2 в розмірі 6601,88 гривень та ОСОБА_3 в розмірі 422,04 гривні; на користь держави витрати повязані з проведенням судово-автотехнічної експертизи в розмірі 367,20 гривень.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду встановлено, що 3 листопада 2013 року, приблизно о 2 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 і рухаючись з пасажирами ОСОБА_3 і ОСОБА_2, в порушення п.п.2.1 «а», «б», 2.9 «а», 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме, керуючи автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та не маючи документів на право керування даним транспортним засобом, під час руху по вулиці Донецькій в м. Білицьке м. Добропілля Донецької області, проявив необачність, не проконтролював дорожню обстановку з урахуванням темної доби й відповідно не обравши безпечну швидкість, не впорався з управлінням та виїхав за межі проїжджої частини на правий тротуар, де скоїв наїзд на крильце магазину в будинку №42 по вулиці Донецькій м.Білицьке.

Внаслідок наїзду на крильце магазину, пасажиру ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, тупої травми грудної клітини, яка супроводжувалася підшкірною емфіземою, правостороннім пневматороксом та правосторонньою плевропневмонією, закритого чрезвертельного перелому лівої стегнової кістки з розходженням відламків в латеральному відділі, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, що вимагають для свого лікування термін понад 21 день.

Пасажиру і власнику автомобіля ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді рани правого стегна в нижній третині по передній поверхні, 2 рани лівої гомілки, закритого подвійного перелому лівої плечової кістки, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що вимагають для свого лікування термін понад 21 день.

В апеляційній скарзі прокурор Любчик О.В. просить вирок суду змінити й виключити з нього додаткову міру покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_1 не мав права керування транспортними засобами.

Заслухавши доповідача та перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку, висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, були зроблені на підставі його свідчень, а провадження було розглянуте в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України. Тому висновки суду щодо фактичних обставин провадження, доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікації його дій, які не оскаржувалися в апеляційній скарзі, згідно до ст.404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

Доводи прокурора про помилкове призначення судом додаткового покарання у вигляді позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.18 Постанови пленуму Верховного суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року суд не вправі призначити це покарання особі, яка не має права керувати транспортними засобами.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 не мав права керувати транспортними засобами й посвідчення водія, а тому й суд не міг позбавляти його такого права.

За таких обставин вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 підлягає зміненню з виключенням з нього додаткового покарання.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.404,407,419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Любчика О.В. задовольнити.

Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04 березня 2014 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінити.

Виключити з вироку призначене судом додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Колегія суддів