Ухвала суду № 56316685, 06.03.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2661/16-к

У Х В А Л А

06 березня 2016 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді Головчака М. М.,

з участю секретаря - Казмиренко Л.В.,

прокурора - Суржука В.Є.,

підозрюваного ОСОБА_1,

та його захисника - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рівне клопотання прокурора Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся в суд із клопотанням про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_1, будучи раніше судимим 20.05.2015 Рівненським міським судом за вчинення злочинів, передбачених ст. 286, ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років та 20.06.2013 умовно-достроково звільненим від відбування покарання з невідбутим строком 1 рік 4 місяці 18 днів, однак, на шлях виправлення та перевиховання не став, та повторно вчинив умисні майнові злочини, за таких обставин.

Так, 10 січня 2015 року, приблизно о 19 годині, ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, знаходячись поблизу будинку № 10 по вул. Д.Галицького в м. Рівне, з корисливих мотивів, вчинили напад на ОСОБА_4 під час якого застосували насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу і виразилось у застосуванні отруйної речовини сльозогінного газу, який ОСОБА_1 спрямував в обличчя потерпілому, та нанесли не менше чотирьох ударів руками та ногами по голові та тілу ОСОБА_4, в результаті чого заподіяні тілесні ушкодження у вигляді саден в лобній ділянці голови майже по центру, в лівій надбрівній ділянці, крововиливів на правій боковій поверхні грудної клітини, на правій боковій поверхні живота, які згідно висновку експерта № 21 від 14 січня року відносяться до легких тілесних ушкоджень, під час якого заволоділи мобільним телефон марки «Флай ТС107» вартістю 559,11 грн., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар» вартістю 10 грн. на рахунку якої коштів не було; сім-карта мобільного оператора «Лайф» вартістю 10 грн. на рахунку якої коштів не було; сім-карта мобільний оператор «МТС» вартістю 10 грн. на рахунку якої коштів не було, навушниками «koss metal plug» вартістю 240 грн., рюкзаком вартістю 100 грн., гаманцем вартістю 400 грн., та грошовими коштами в сумі 30 грн., чим завдали майнової шкоди на загальну суму 1359,11 гривень.

Крім того, 4 вересня 2015 року, приблизно о 14 годині, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись по місцю свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4, скориставшись відсутністю спостереження за ним, таємно викрав плазмовий телевізор марки «Samsung LED» вартістю 3500 грн., який належать ОСОБА_5, чим завдав потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України крадіжка, поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно, розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб. Відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015180010000148 від 10 січня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України.

Прокурор вказує, що ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, переховувався від органів досудового розслідування, офіційно не працює, живе за рахунок вчинення злочинів.

Дані обставини свідчить про наявність ризику можливості здійснення останнім переховування від органів досудового розслідування, з метою ухилення від відповідальності, що може призвести до перешкоджання здійснення кримінального провадження.

Вважає, що є достатні підстави застосувати до ОСОБА_1 саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник проти задоволення клопотання не заперечували.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Прокурор, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення а саме за ч.2 ст.185 КК України.

З правовою кваліфікацією за ч.2 ст.187 КК України, суд погодитись не може і вважає її невірною, оскільки в діях підозрюваного ОСОБА_6 відсутня об"єктивна сторона за ч.2 ст.187 КК України, а саме напад із застосуванням насильства яке є небезпечним для життя та здоров"я.

Прокурор довів, що що існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування та про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад три роки.

Підозрюваний ОСОБА_1 є таким, що не працює, періодично вчиняє кримінальні правопорушення, що може спонукати останнього далі продовжувати займатися злочинною діяльністю.

Крім того, у кримінальному провадженні №12014180010008317 від 26.12.2014 ОСОБА_1 оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, судом враховуються вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практика Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При розгляді даного клопотання суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, врахував його вік, стан здоров'я, нестійкість соціальних зв'язків, відсутність постійного місця роботи, а також врахував, що існує реальний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення і можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

За таких обставинах, у суду є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 буде намагатися ухилятися від слідства.

З урахуванням особи підозрюваного, з метою перешкоджання можливості займатися підозрюваним злочинною діяльністю, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає необхідним застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Окрім того,відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання піж вартою зобовязаний визначити розмір застави,достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, за яке він підозрюється, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати,оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 05 год.00 хв. 05 травня 2016 року, вважаю за необхідне покласти обовязки прибувати на виклики до прокурора Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_3, не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований, здати на зберігання слідчому свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон,інші документи,що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави,визначеної у даній ухвалі,якщо в уповноваженої службової особи місця увязнення,під вартою в якому він перебуває,відсутнє інше судове рішення,що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183,184,395 КПК України,слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, українцю, непрацюючому, неодруженому, раніше судимому, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 05 год. 00хв. 06 березня 2016 року.

Строк дії ухвали до 05 год.00 хв. 06 березня 2016 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 20 мінімальних заробітних плат в сумі 27 560 ( двадцять сім тисяч п"ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці,яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області ГУ ДКУ у Рівненській області 37310004000032, МФО 833017, код ЗКПО 26259988.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обовязки: прибувати на виклики до прокурора Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_3, не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований, здати на зберігання слідчому свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон,інші документи,що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Термін дії обовязків,покладених судом,у разі внесення застави визначити до 05 травня 2016 року.

Розяснити підозрюваному,що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі,оригінал документу з відміткою банку,який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного зпід варти внаслідок внесення застави,визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобовязаний виконувати покладені на нього обовязки,повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя М.М.Головчак