Рішення № 5630697, 05.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/21105.08.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 94 791,20 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача: в судове засідання 05.08.2009р. не з'явились;

від відповідача: в судове засідання 05.08.2009р. не з'явились.

Рішення прийнято 05.08.2009р. у звязку з тим, що в судовому засіданні 15.07.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 20.07.2009р., з 20.07.2009р. до 05.08.2009р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором суборенди частини нежилого приміщення від 01.09.2008р. у розмірі 94 791,20 грн. (з них: 10 048,15 грн. - основна сума боргу, 84 743,05 грн. - штрафні санкції) та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобовязання в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2009р. порушено провадження у справі № 35/211, розгляд справи призначено на 18.05.2009р.

В судовому засіданні 18.05.2009р. представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/211 від 17.04.2009р.

Відповідач в судове засідання 18.05.2009 не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/211 від 17.04.2009р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 03.06.2009р.

В судовому засіданні 03.06.2009р. представники сторін заявили спільне клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату з метою надання можливості сторонам врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди.

Суд задовольнив усне клопотання представників сторін.

В судовому засіданні 03.06.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 19.06.2009р.

В судовому засіданні 19.06.2009р. представники сторін заявили спільне клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості сторонам врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди та надали узгоджене сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

Суд задовольнив усне спільне клопотання представників сторін про відкладення розгляду справи та узгоджене сторонами клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2009р., на підставі ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України продовжений строк вирішення спору та розгляд справи відкладено на 15.07.2009р.

В судовому засіданні 15.07.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.07.2009р. надав суду усні пояснення, в яких визнав основну суму боргу, але заперечував проти застосування до нього штрафних санкцій.

В судовому засіданні 15.07.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 20.07.2009р.

В судовому засіданні 20.07.2009р. представник позивача просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні 20.07.2009р. представник відповідача надав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив про те, що визнає факт існування заборгованості лише у сумі 8414,15 грн. за період з вересня по грудень 2008 року. Відносно нарахування штрафних санкцій (пені), 3% річних та інфляційних втрат відповідач зазначив про те, що позивачем при здійсненні розрахунку не було дотримано вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» та ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України. На думку відповідача, загальна сума штрафних санкцій становить 754,08 грн., з яких: 367,28 грн. пеня, 340,15 грн. інфляційні нарахування, 46,65 грн. 3% річних. З урахуванням вищенаведеного, відповідач просив суд задовольнити позов лише в частині вимог про стягнення 8 414,15 грн. основного боргу, а в частині вимог про стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання договірних зобовязань просив суд застосувати норми п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України.

Окрім того, в письмових запереченнях відповідача було викладено клопотання про залучення до матеріалів справи письмових пояснень свідка ОСОБА_2

Суд ухвалив відмовити в задоволенні даного клопотання відповідача, оскільки відповідно до вимог ст. 30 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів. Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі. Однак при цьому, жодних клопотань щодо виклику для участі у судовому засіданні ОСОБА_2 до суду не надходило, у звязку з чим у суду відсутні підстави для залучення до матеріалів справи пояснень від особи, яка не приймала участі у судовому розгляді та не викликалась для дачі пояснень по суті спору в судове засідання.

Інших заяв або клопотань від представників сторін до суду не надійшло.

В судовому засіданні 20.07.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 05.08.2009р.

В судове засідання 05.08.2009р. сторони не зявились, своїх представників не направили, про причини незявлення суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фора»(далі позивач, Орендар) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач, Суборендар) було укладено Договір суборенди частини нежилого приміщення (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1, п.1.2) Орендар передав, а Суборендар прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 2,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 29.

Згідно з п.п.5.1 5.4 Договору суборендна плата за 1 місяць суборенди складає 2505,15 грн. (в т.ч. ПДВ - 417,52 грн.). Плата за перший місяць суборенди сплачується не пізніше наступного дня після підписання Договору. Плата за суборенду по Договору сплачується Суборендарем на умовах передплати щомісяця до 15 числа поточного місяця за наступний місяць, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендаря в національній валюті України - гривні. Відшкодування витрат за електроенергію включене до суборендної плати. Суборендар зобов'язаний з 05 по 10 число поточного місяця самостійно отримувати в бухгалтерії Орендаря рахунки на оплату суборенди.

У випадку, якщо протягом дії Договору суборенди відбувалися коливання індексу інфляції (індекс інфляції перевищував 100%), Орендар проводить перерахунок розміру суборендної плати з урахуванням індексу інфляції. Перерахування суми суборендної плати проводиться з наростаючим підсумком. Якщо індекс інфляції менше або дорівнює 100%, застосовується індекс 100% (пп.5.7 5.9 Договору).

Згідно з п.6.3.2 Договору Суборендар зобовязаний вчасно і в повному обсязі сплачувати суборендну плату у відповідності з Розділом 5 цього Договору.

В п.10.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі перерахування суборендної плати Суборендар сплачує Орендарю пеню в розмірі 5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу та штраф в розмірі несвоєчасно сплаченої суборендної плати.

В п.4.1, п.4.2 Договору зазначено, що останній вступає в дію з моменту його підписання і продовжує свою дію протягом 1 місяця. Після закінчення строку дії Договору, вказаного в п.4.1, при відсутності заперечень з боку Орендаря даний договір пролонгується на кожний наступний місяць, при цьому загальний строк дії Договору не може перевищувати 11 місяців.

31.12.2008 року між сторонами було підписано угоду до Договору суборенди частини нежилого приміщення від 01.09.2008р., згідно з п.1 якої дію Договору припинено з 31.12.2008р.

Відповідач повернув позивачу обєкт оренди, про що сторонами було складено та підписано відповідний Акт приймання-передачі приміщення (зворотній) від 31.12.2008р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов Договору суборенди, неналежним чином виконував свої договірні зобовязання в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості. Зокрема, за період дії Договору відповідачу було нараховано до сплати суборендну плату у загальному розмірі 10048,15 грн. (з них: за вересень 2008р. 2505,15 грн., за жовтень 2008р. 2505,15 грн., за листопад 2008р. 2505,15 грн., за грудень 2008р. 2532,70 грн.), однак кошти за користування обєктом суборенди відповідачем сплачені не були.

Відповідач позов визнав лише в частині вимог про стягнення 8414,15 грн. основного боргу, проти застосування до нього штрафних санкцій заперечував. Окрім того, відповідач зазначав про те, що позивач не повідомив його у встановлені Договором та діючим законодавством строки про бажання достроково розірвати спірний Договір суборенди, а також не повернув належне відповідачу майно. Відповідач просив суд в частині вимог про стягнення штрафних санкцій застосувати положення п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, прийнявши рішення лише про стягнення 8414,15 грн. основного боргу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Згідно з ч.3 ст.774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Договір оренди є одним з видів зобовязального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобовязального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обовязків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобовязання в частині повної та своєчасної оплати суборендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості за період з вересня по грудень 2008 року у розмірі 10048,15 грн.

Посилання відповідача на те, що суборендну плату необхідно розраховувати лише за період з вересня по 11.12.2008 року судом не може бути прийнято до уваги, оскільки з наявного в матеріалах справи Акту приймання-передачі приміщення від 31.12.2008р., підписаного обома сторонами Договору, вбачається, що спірне приміщення було повернуто відповідачем саме 31.12.2008р. Належних та допустимих доказів на спростування викладеного відповідач суду не надав.

Твердження про те, що відповідач не був завчасно повідомлений позивачем про бажання останнього достроково розірвати дію Договору суборенди також є непідтвердженим. Окрім того, згідно з нормами ч.4 ст. 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Натомість, матеріалами справи підтверджено, що угода про дострокове розірвання спірного Договору суборенди підписана обома сторонами, а в Акті приймання-передачі приміщення від 31.12.2008р. зазначено про відсутність претензій у сторін одна до одної.

Доказів на підтвердження визнання даної угоди недійсною суду надано не було.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що на дату предявлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобовязання по сплаті суборендних платежів не виконав, суму заборгованості не сплатив.

В п.10.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі перерахування суборендної плати Суборендар сплачує Орендарю пеню в розмірі 5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу та штраф в розмірі несвоєчасно сплаченої суборендної плати.

Окрім вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу, позивач просив суд стягнути також пеню за період з 03.03.2008р. по 06.04.2009р. у загальному розмірі 84743,05 грн., однак суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані положеннями Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

В ст. 1 названого Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, в ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У спірному періоді Національним Банком України було визначено розмір облікової ставки на рівні 12%, отже, подвійна облікова ставка за кожен день прострочення становить 0,06%. Таким чином, відсоткова ставка, передбачена в спірному Договорі суборенди, перевищує встановлену подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. До того ж, позивачем нараховано пеню за період, який перевищує 6 місяців.

Таким чином, виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України, відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню за період з вересня 2008 року по лютий 2009 року у загальному розмірі 1103,28 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування викладеного у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за Договором суборенди частини нежилого приміщення від 01.09.2008р. у розмірі 11151,43 грн. (з них: 10048,15 грн. основний борг, 1103,28 грн. пеня). В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 188, 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629, 759, 762, 774 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32-34, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про наявність рахунків в банківських установах відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»(юр.адреса: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 5; пошт.адреса: 02090, м. Київ, вул. Бутлерова, 1, оф.610; п/р №2600331348701 в КФ АБ «Південний»м. Києва, МФО 320917, код ЄДРПОУ 32294897) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 10048,15 грн. (десять тисяч сорок вісім гривень 15 коп.) - заборгованості по суборендній платі за Договором суборенди частини нежилого приміщення від 01.09.2008р.; 1103,28 грн. (одну тисячу сто три гривні 28 коп.) пені; 111,51 грн. (сто одинадцять гривень 51 коп.) державного мита; 14,16 грн. (чотирнадцять гривень 16 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволені іншої частини позову відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова