Рішення № 5629406, 07.07.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2009 р.Справа № 8/691 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

про стягнення 16136,67 грн. основного боргу, 770,56 грн. пені, 97,62 грн. - 3% річних, 661,93 грн. інфляційних, 3533,72 грн. штрафу

Суддя Смаровоз М.В.

Представники сторін:

позивача: Поштар Т.П.-за довіреністю №2644 від 18.05.2009 року.

відповідача: не зявився.

В судовому засіданні 07.07.2009р. за погодженням з представником позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення підготовлено та підписано 10.07.2009р.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що утворилася станом на 17.03.2009р., а саме: 16136,67 грн. основного боргу, 770,56 грн. пені, 97,62 грн. - 3% річних, 661,93 грн. інфляційних, 3533,72 грн. штрафу за договором фінансового лізингу № 070724-38/ФЛ-Ф-О від 24.07.2007 р. В судовому засіданні повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.

Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, відзив на позов не подав, позовні вимоги за суттю та розміром не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, що не перешкоджає вирішенню спору згідно зі ст. 75 ГПК України.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

24.07.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” (лізингодавцем) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (лізингоодержувачем) укладено договір фінансового лізингу №070724-38/ФЛ-Ф-О (далі договір).

Відповідно до п.1.1. договору предметом даного договору є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в специфікації (додаток №2 до договору) - далі за текстом договору - "майно" або "предмет лізингу", для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів. Майно є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного договору (п.1.2 договору)

Згідно з п. 1.3. договору доходи у формі грошей та матеріальних і нематеріальних активів, одержані лізингоодержувачем в результаті використання майна відповідно до умов даного договору, є власністю лізингоодержувача. Продавцем майна є товариство з обмеженою відповідальністю „Національний оператор торгових автоматів”.

За отримане майно відповідач повинен був проводити розрахунки, строки та періодичність яких визначена ст. 3 договору та графіках сплати лізингових платежів, що є додатками до договорів фінансового лізингу.

Відповідно до п.8.2.1 договору лізингоодержувач (відповідач) зобовязаний щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі, встановленій сторонами. Однак з 1 кварталу 2008 р. по 4 квартал 2008 р. звіт в установленій формі відповідач не надавав.

Розділом „Відповідальність сторін” договору передбачено, що при простроченні сплати лізингових платежів на суму платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення графіків платежів (п.11.2.1 договору).

Пунктом 11.2.3 договору встановлено, що за використання майна не за призначенням, невиконання обовязку з утриманням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно п.8.2.1 цього договору, порушення умов п.14.7 цього договору відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 1% загальної вартості майна на момент укладення цього договору за кожен випадок такого порушення.

За умовами вказаного договору (ст. 4 договору „Передача предмету лізингу”), відповідачеві було надано у фінансовий лізинг предмет лізингу вартістю 88343,08 грн., що підтверджується актом прийому-передачі майна в користування від 15.08.07 р.

Крім того, позивачем на підтвердженя своїх вимог надано суду надано копії довідок про нарахування лізингових платежів відповідачу та рахунків-фактур №СФ-191506 від 20.02.2009 р., №СФ-9000348 від 20.01.2009 р., №СФ-008999 від 19.12.2008 р., №СФ-0010497 від 20.11.2008 р.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 16136,67 грн. основного боргу, 770,56 грн. пені, 97,62 грн. - 3% річних, 661,93 грн. інфляційних, 3533,72 грн. штрафу за договором фінансового лізингу № 070724-38/ФЛ-Ф-О від 24.07.2007 р. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню із стягненням з відповідача судових витрат по справі згідно зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, літ. „Г”, код 33880354) 16136,67 грн. (шістнадцять тисяч сто тридцять шість гривень 67 коп.) основної заборгованості, 770,56 грн. (сімсот сімдесят гривень 56 коп.) пені, 97,62 грн. (дев`ятсот сім гривень 62 коп.) - 3% річних, 661,93 грн. (шістсот шістдесят одну гривню 93 коп.) інфляційних, 3533,72 грн. (три тисячі п'ятсот тридцять три гривні 72 коп.) штрафу, 212,01 грн. (двісті дванадцять гривень 01 коп.) витрат по оплаті державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяМ.В. Смаровоз

Повний текст рішення підготовлено та підписано 10.07.2009р.

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.