Рішення № 5629362, 08.07.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2009 р.Справа № 18/304 За позовом приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

до відкритого акціонерного товариства „Готель „Поділля” м.Хмельницький

про повернення безпідставно вилученого майна та розірвання договору

та зустрічний позов відкритого акціонерного товариства „Готель”Поділля” м. Хмельницький

до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про звільнення і повернення орендованого майна та стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 25055,75 грн.

Суддя Саврій В.А.

Представники сторін:

Позивач: ОСОБА_2 за довіреністю №187 від 10.03.2009 р.

Відповідач: ОСОБА_3 за довіреністю №42 від 18.01.2008 р.

Рішення приймається 08.07.2009 року, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

СУТЬ СПОРУ: позивач за первісним позовом просить суд повернути безпідставно вилучене майно та розірвати договір оренди від 01.07.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач звертає увагу суду, що 01 липня 2007 року між ним та ВАТ „Готель Поділля” було укладено договір оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до предмету договору обєктом тимчасової оренди є приміщення загальною площею 20 м.кв., яке знаходиться за адресою : АДРЕСА_3. Згідно договору оренди орендна плата є договірною і вноситься щомісяця авансом не пізніше 3 числа поточного місяця.

Згідно умов укладеного договору оренди орендар кожний місяць сплачувала орендну плату, відповідно до виставлених рахунків. Зі слів позивача 20 листопада 2008 року прийшовши на роботу до свого робочого офісу, її не впустили до кабінету, відразу ж змінили замки в її присутності. У зачиненому кабінеті у позивача залишився компютер, принтер, факс, документи, письмовий стіл, база даних клієнтів, особисті речі, плівка.

Крім цього між позивачем та відповідачем була домовленість про те, що позивач за первісним позовом зробить для відповідача дві рекламні вивіски ( зовнішня реклама) і де вартість виготовлених рекламних щитів буде зарахована в орендну плату.

Для відповідача було виготовлено: вивіски з повнокольорового друку - 1 шт. та штендер ( фігурний ) - 1 шт. Їхня вартість згідно виставлених рахунків від 10 листопада 2008 року становила 2490,00 грн. Проте відповідач, подивившись на суму відмовився їх приймати, сказавши, щоб відповідач знизила їх вартість. Позивач знизив ціну до 2040,00 грн. ( рахунки від 14 листопада 2008 року ). У позивача їх прийняли, а вже 20 листопада 2008 року її виселили.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на позов та в судовому засіданні, щодо позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що приватним підприємцем не виконувались умови договору оренди від 01.07.2007 року.

19.03.2009 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ВАТ „Готель ”Поділля” м. Хмельницький до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про зобовязання відповідача за зустрічним позовом звільнити нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул.. Шевченко, 34 кім. 221 та повернути його ВАТ „Готель ”Поділля”, стягнути з приватного підприємця 18294,75 грн.

Ухвалою господарського суду 24.03.2009 року прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом в межах провадження у справі №18/304.

Так, позивач за зустрічною позовною заявою пояснює, що 01 липня 2007 року між відкритим акціонерним товариством „Готель „Поділля” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди нежитлових приміщень.

Відповідно до умов договору ВАТ „Готель „Поділля” виступає орендодавцем, відповідач виступає орендарем.

Згідно п. 1.2. договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду об'єкт оренди, а саме приміщення загальною площею 20 кв.м., розташоване, за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно п. 6.1. договору оренди, строк дії договору складає 2 (два) місяці з 01 липня 2007 року до 01 вересня 2007 року. По закінченню терміну дії договір автоматично продовжується на той же строк і на тих же умовах, на який його було укладено (п.6.8 договору). До моменту подання зустрічної позовної заяви від орендаря не надходило жодної заяви на адресу орендодавця про намір орендаря розірвати договір.

Відповідно до п. 2.1 договору орендна плата вноситься авансом не пізніше 3 числа поточного місяця. А вартість міжміських розмов оплачуються орендарем на протязі трьох днів з моменту отримання рахунка. Починаючи з серпня місяця 2008 року орендарем постійно порушувалися умови договору відносно сплати орендних платежів, про що він неодноразово був попереджений листами №539 від 01.12.2008 року, №33 від 13.01.2009 року на його адресу.

Так, станом на 30.11.2008 року заборгованість складала 3511,43 грн., станом на 31.12.2008 року заборгованість складала 4886,43 грн., станом на 31.01.2009 року заборгованість складала 6261,43 грн., а станом на 28.02.2009 року заборгованість складала 7461,43 грн., що підтверджується карткою рахунку.

Останнім попередженням (лист №95 від 19.02.2009 року), що було направлено на його адресу, він був повідомлений про борг, який виник внаслідок невиконання ним умов договору та попереджений, що в разі непогашення заборгованості, договір оренди буде розірваний з 01.03.2009 року.

Оскільки орендарем і після цього попередження не було погашено заборгованості, та враховуючи невиконання ним умов договору щодо внесення орендної плати, договір з ним був розірваний з 01.03.2009 року, відповідно до ч. І ст.782 Цивільного кодексу України, згідно якої наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. .

Відповідно до ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

На адресу орендаря було надіслано лист №154 від 13.03.2009 з вимогою негайної передачі об'єкта оренди орендодавцю, як того вимагає закон.

Але орендарем не було вчинено ніяких дій по звільненню та поверненню орендованого приміщення.

Відповідно до ст. 230 ГК України у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, він сплачує штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п.5.1.1 договору за несвоєчасну оплату орендної плати, відповідно до п.2.1 договору, нараховується пеня в розмірі 1% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочки. За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує штраф у розмірі 5% від суми місячної орендної плати за кожен місяць прострочки.

Відповідно до ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Тому відповідно до вищезазначеного у орендаря станом на дату подання цієї зустрічної позовної заяви виникла заборгованість по сплаті послуг міжміського телефонного зв'язку, по сплаті орендної плати, на яку нараховані пеня та штраф відповідно до умов договору та неустойка, відповідно до ст.785 ЦК України, індексація та три проценти річних, відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 18294,75 грн.

З огляду на викладене та враховуючи той факт, що між сторонами по справі не укладався інший договір оренди того ж нежитлового приміщення, а також інші цівільно-правові угоди, орендар незаконно, без відповідних правових підстав займає приміщення, яке знаходиться у власності орендодавця.

У цьому ж приміщенні знаходиться майно орендаря, про повернення якого ним подано первісну позовну заяву.

Твердження позивача за первісним позовом, зі слів позивача за зустрічною позовною заявою про недопуск її 20 листопада 2008 року до орендованого приміщення, не підтверджується жодними доказами в розумінні ст.32 ГПК України.

Відповідач за зустрічною позовною заявою відзив у відзиві на позов та в судовому засіданні, щодо зустрічних позовних вимог заперечував, мотивуючи тим, що у зустрічній позовній заяві позивач вказав, що до моменту подання даної заяви не надходило жодної заяви на адресу позивача про намір розірвати договір. Проте, це все не має сенсу, оскільки договір оренди нежитлових приміщень вже розірваний орендодавцем, в односторонньому порядку ще 20 листопада 2008 року. Також, у зустрічній позовній заяві орендодавець посилається на те, що ОСОБА_1 постійно порушувались умови договору оренди відносно сплати орендних платежів, проте надсилання попереджувальних листів на його адресу не надходило. Єдиним листом - попередженням був лист від 19 лютого 2009 року, проте те що з 01.03.09р. договір буде розірваний.

Відповідно до умов укладеного договору оренди нежитлових приміщень обєктом тимчасової оренди є приміщення, тобто орендодавець передає, а орендар приймає в оренду обєкт оренди, а не річ. Тому, посилання позивача на ст. 785 Цивільного кодексу, в якій вказано, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана або у стані, який було обумовлено в договорі, є неможливим, оскільки обєктом є нерухоме майно.

Посилання позивача на ст.525 ЦК ( одностороння відмова від договору), ст.ст.526,193, 762, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України - є безпідставними, оскільки позивачем зобовязання по договору були порушені раніше, тобто зобовязання вже припинились, а отже позивач не мав права вимагати щодо приватного підприємця сплати орендної плати, бо він сам порушив договірні зобовязання. Це ж саме стосується і штрафних санкцій (пеня, штраф, неустойка ), раз позивач сам в односторонньому порядку розірвав договір, то він не має права виставляти будь-які штрафні санкції рахуючи їх ще з грудня 2008 року до 01.03.2009 року, бо фактично зобовязання по договору припинились 20 листопада 2008 року.

Відповідно до ст.653 п.2 Цивільного кодексу - у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються, а отже, сторона, яка порушила зобовязання позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам.

Щодо питання про заборгованість, а саме: борг за телефонні розмови, за орендну плату, штраф, пеня, індексація, неустойка - спростовується тим, що договірні відносини закінчились розірванням позивачем договору оренду в односторонньому порядку 20.11.08р.

Крім цього ухвалою суду 16.04.2009 року зобовязано сторони провести звірку взаємних розрахунків відповідно до укладеного між сторонами договору від 01.07.2007 року за результатами чого скласти детальний, розгорнутий і викладений в хронологічній послідовності акт звірки розрахунків та подати його до дня слухання справи.

В судове засідання 28.04.2009 року представники сторін зявились, проте відповідного акта звірки взаємних розрахунків, підписаного та затвердженого представниками сторін не представили. Суду були представлені лише проведені окремо розрахунки відповідно ПП ОСОБА_1 та ВАТ „Готель” Поділля”.

Крім цього в судовому засіданні 28.04.2009 року позивачем за первісним позовом надано доповнення до позовної заяви в яких позивач зокрема відмічає, що в договорі оренди нежитлових приміщень, що був між сторонами заключений немає номеру договору. П .2.1. договору передбачено, що орендна плата встановлюється в розмірі договірної щомісяця і вноситься авансом не пізніше 3 числа поточного місяця, згідно договору оренди. Проте, відповідно до діючого законодавства, поняття „договірна” орендна плата не існує, оскільки ст.189 Господарського кодексу роз”яснює, що ціна є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують субєкти господарювання і ціна є істотною умовою господарського договору і зазначається в договорі у гривнях. Крім цього позивач за первісним позовом вважає, що порушенням є п.п.6.1., 2.3. договору оренди від 01.07.2007 року. Також в судовому засіданні позивачем за первісним позовом заявлено клопотання про витребування у відповідача рахунків по „Укртелекому” за весь період з 01.07.2007 р. по 20.11.2008 року, оскільки позивачем неможливо витребувати їх у відповідача.

В судове засідання 21.05.2009 року представники сторін зявились. Крім цього представники сторін представили суду витребувані ухвалою суду від 28.04.2009 року документи.

Також в судовому засіданні виникла необхідність про витребування у позивача за зустрічною позовною заявою доказів на підтвердження своїх слів, щодо перебування майна приватного підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3.

11.06.2009 року представники сторін в судове засідання зявились.

Відповідно до ст. 22 ГПК України представник позивача за зустрічною позовною заявою збільшив позовні вимоги і просить суд крім зобовязання фізичну особу підприємця ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення, яке розташоване, за адресою: АДРЕСА_3 та повернути його позивачу за зустрічним позовом, підписавши акт передачі-приймання даного приміщення також стягнути з відповідача за зустрічною позовною заявою 25055,75 грн.: З яких 247,88 грн. борг за міжміські телефоні розмови, 7213,55 грн. борг за орендну плату, 8302,07 грн. розмір пені та 437, 92 грн. штрафу відповідно до умов договору, 835,68 грн. розмір індексації та 18,65 грн. 3% річних та 8000,00 грн. розмір неустойки відповідно до ст. 785 ЦК України.

На виконання ухвали суду від 21.05.2009 року представником позивача за зустрічною позовною заявою представлено суду доповнення до відзиву на позовну заяву. Так, представник позивача за зустрічною позовною заявою звертає увагу суду, що відповідно до ст. 594 Цивільного кодексу України кредитор має право притримати річ, що підлягає передачі боржникові, у себе до виконання боржником зобовязання. Тому відповідно до вказаної статті ЦК України для забезпечення виконання зобовязання орендаря, ПП ОСОБА_1, по сплаті заборгованості за договором оренди в сумі 25055, 75 грн. ВАТ „Готель”Поділля” застосовано такий спосіб забезпечення виконання зобовязання як притримання майна боржника, орендаря, яке знаходиться в орендованому раніше приміщенні та щодо якого подано первісний позов про витребування майна.

Приватним підприємцем ОСОБА_1 в судовому засіданні представлено суду докази перебування майна згідно переліку у власності в останнього.

В судовому засіданні 06.07.2009 року позивачем за первісним позовом подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову. Так позивач просить суд застосувати такий захід забезпечення позову як заборонити відповідачеві ВАТ „Готель Поділля” вчиняти щодо його майна як предмету спору будь-які дії, а саме користуватись ним, вчиняти, щодо нього дії по відчуженню його спосіб, вчиняти, щодо нього інші дії, що можуть призвести до зникнення, зменшення його за кількістю або погіршити його стан за якістю.

Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано належних доказів того, що не вжиття цих заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

01 липня 2007 року між відкритим акціонерним товариством „Готель „Поділля” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди нежитлових приміщень.

Відповідно до умов договору ВАТ „Готель „Поділля” виступає орендодавцем, відповідач виступає орендарем.

Згідно п. 1.2. договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду об'єкт оренди, а саме приміщення загальною площею 20 кв.м., розташоване, за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно п. 6.1. договору оренди, строк дії договору складає 2 (два) місяці з 01 липня 2007 року до 01 вересня 2007 року. По закінченню терміну дії договір автоматично продовжується на той же строк і на тих же умовах, на який його було укладено (п.6.8 договору). До моменту подання зустрічної позовної заяви від орендаря не надходило жодної заяви на адресу орендодавця про намір орендаря розірвати договір.

Відповідно до п. 2.1 договору орендна плата вноситься авансом не пізніше 3 числа поточного місяця. А вартість міжміських розмов оплачуються орендарем на протязі трьох днів з моменту отримання рахунка. Починаючи з серпня місяця 2008 року орендарем постійно порушувалися умови договору відносно сплати орендних платежів, про що він неодноразово був попереджений листами №539 від 01.12.2008 року, №33 від 13.01.2009 року на його адресу.

Так, станом на 30.11.2008 року заборгованість складала 3511,43 грн., станом на 31.12.2008 року заборгованість складала 4886,43 грн., станом на 31.01.2009 року заборгованість складала 6261,43 грн., а станом на 28.02.2009 року заборгованість складала 7461,43 грн., що підтверджується карткою рахунку.

Відповідно до п.5.1.1 договору за несвоєчасну оплату орендної плати, відповідно до п.2.1 договору, нараховується пеня в розмірі 1% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочки. За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує штраф у розмірі 5% від суми місячної орендної плати за кожен місяць прострочки. Позивачем за зустрічною позовною заявою правомірно нараховано 437,92 грн. штрафу.

Разом із цим при перерахуванні нарахованої позивачем за зустрічною позовною заявою суми пені, із дотриманням норм Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, встановлено, що правомірним розміром пені є 556,36 грн. Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені належить задовольнити частково, стягнувши із відповідача 556,36 грн. пені. У стягненні 7745,71 грн. пені належить відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, у разі прострочення боржником виконання грошового зобовязання, він на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми. Позивачем правомірно заявлено до стягнення 835,68 грн. інфляційних втрат та 18,65 грн. три відсотки річних.

Щодо нарахування до стягнення 8000,00 грн. розміру неустойки, відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, суд вважає за необхідне пояснити наступне.

Так відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем за зустрічною позовною заявою суду не було представлено доказів, щодо перебування після розірвання договору, тобто 01.03.2009 року відповідача за адресою АДРЕСА_3.

Відповідно до п. 6.3 договору від 01.07.2007 року договір автоматично розривається при порушенні орендарем п.2 (орендна плата) цього договору, одночасно орендодавець виселяє орендаря із займаного приміщення складаючи односторонній акт.

Крім цього, факт не перебування відповідача за зустрічною позовною заявою в приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 підтверджується його зверненням до суду за захистом свого порушеного права, зокрема ухвалою господарського суду Хмельницької області про повернення позовної заяви №9/01-12/238 від 02.02.2009 року в якій відповідач за зустрічною позовною заявою просив суд зобовязати повернути безпідставно вилучене майно у ВАТ „Готель Поділля” м. Хмельницький.

Тому позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Готель Поділля” в частині звільнення нежитлового приміщення, яке розташоване, за адресою: АДРЕСА_3 та повернути його позивачу за зустрічною позовною заявою, підписавши акт передачі-приймання даного приміщення не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Статтею 173 ГК України встановлено, що однією з підстав виникнення господарських зобовязань є господарські договори.

Згідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належними чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З огляду на викладене вимоги позивача за зустрічною позовною заявою заявлені обґрунтовано, підтверджені поданими в суд документами і підлягають частковому задоволенню з покладанням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Разом з цим суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до відкритого акціонерного товариства „Готель „Поділля” м.Хмельницький про повернення безпідставно вилученого майна та розірвання договору, а саме в частині повернення безпідставно вилученого майна, взявши до уваги наступне.

Відповідно до ст. 594 Цивільного кодексу України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобовязання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові повязаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобовязання.

Посилання відповідача за первісним позовом, щодо притримання майна приватного підприємця ОСОБА_1 не підтверджується жодними доказами в розумінні ст. 33 ГПК України.

Оскільки ч.1 ст. 595 Цивільного кодексу передбачено, що кредитор, який притримує річ у себе, зобовязаний негайно повідомити про це боржника.

Як вбачається з матеріалів справи таких доказів, а саме повідомлення про притримання суду не було представлено.

Договір оренди було розірвано 01.03.2009 року, доказом чого є лист №95 від 19.02.2009 року направлений на адресу ПП ОСОБА_1

Згідно ст. 654 ЦК України розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаї ділового обороту.

Договір оренди було укладено в письмовій формі, отже і розірваний він повинен бути в такій же формі. Єдиним належним та допустимим доказом розірвання договору в розумінні ст. 34 ГПК України є саме лист №95 від 19.02.2009 року про розірвання договору оренди на підставі ст. 782 ЦК України, оскільки орендар не вносив орендну плату протягом трьох місяців підряд.

Також судом не береться до уваги твердження приватного підприємця ОСОБА_1, щодо зарахування в орендну плату двох рекламних щитів виготовлених позивачем за первісним позовом, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази такого зарахування і які б підтверджували виготовлення такої реклами для ВАТ „Готель”Поділля”.

Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог приватного підприємця ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Готель „Поділля” про визнання договору оренди від 01.07.2007 року розірваним в односторонньому порядку.

В решті позовні вимоги позивача за первісним позовом заявлені обґрунтовано, підтверджені поданими в суд документами і підлягають задоволенню з покладанням судових витрат на відповідача.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України ст.ст. 526,530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

вирішив:

Позов приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до відкритого акціонерного товариства „Готель „Поділля” м.Хмельницький про повернення безпідставно вилученого майна та розірвання договору задовольнити частково.

Зобовязати відкрите акціонерне товариство „Готель Поділля” м. Хмельницький, вул. Шевченка, 34 (код ЄДРПОУ 21327550) повернути приватному підприємцю ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) вилучене майно.

Видати наказ.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Готель Поділля” м. Хмельницький, вул. Шевченка, 34 (код ЄДРПОУ 21327550) на користь приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.) витрат по оплаті державного мита та 59,00 грн. (п”ятдесят дев”яьть грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Зустрічний позов відкритого акціонерного товариства „Готель”Поділля” м. Хмельницький до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про звільнення і повернення орендованого майна та стягнення 25055,75 грн. заборгованості за договором оренди задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Готель Поділля” м. Хмельницький, вул. Шевченка, 34 (код ЄДРПОУ 21327550) 7461, 43 грн. (сім тисяч чотириста шістдесят одну грн. 43 коп.) основного боргу, 556,36 грн. (п”ятсот п”ятдесят шість грн. 36 коп.) пені, 835,68 грн. інфляційних, 18,65 грн. 3% річних, 437,92 грн. штрафу, 93, 10 (дев”яносто три грн. 10 коп.) витрат по оплаті державного мита та 43,85 (сорок три грн. 63 коп.) витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Видати довідку про повернення з державного бюджету приватному підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 45,46 грн., (сорок пять грн. 46 коп.) як зайве сплачене державне мито.

Видати довідку про повернення з державного бюджету відкритому акціонерному товариству „Готель Поділля” м. Хмельницький, вул. Шевченка, 34 (код ЄДРПОУ 21327550) 4,44 грн., (чотири грн. 44 коп.) як зайве сплачене державне мито.

СуддяВ.А. Саврій