Постанова № 56282243, 04.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"04" березня 2016 р. № 820/12016/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Сайко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, податкового повідомлення-рішення, рішення про нашкладення штрафних санкцій ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату недоїмки (боргу) від 13.11.2015 року на загальну суму 24 375, 99 грн.;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 02.12.2015 р. №0006001701 про застосування штрафних санкцій на суму 1 756,03 грн.;

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.12.2015 р. №0005991701 на загальну суму 13 171,50 грн.;

4. Визначити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі наказу від 07.10.2015 р. № 444 та письмового повідомлення від 08.10.2015 р. № 33 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Позивача за наслідком якої складено акт від 13.11.2015 р. № 1409/1701/НОМЕР_1, на підставі якого Відповідачем прийнято три рішення: вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2015 р. № Ф-46, податкове повідомлення рішення від 02.12.2015 р. № 0005991701, рішення від 02.12.2015 р. № 0006001701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Загальна сума нарахованих Позивачу податкових зобов'язань по вказаним рішенням становить 39303, 52 грн.

Позивач з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2015 р. № Ф-46, податковим повідомленням рішенням від 02.12.2015 р. № 0005991701 та рішенням від 02.12.2015 р. № 0006001701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску не погоджується, вважає їх незаконними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2015 р. № Ф-46, податкове повідомлення рішення від 02.12.2015 р. № 0005991701, рішення від 02.12.2015 р. № 0006001701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є законними та такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка приватного нотаріуса ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 13.11.2015 № 1409/1701/НОМЕР_1 яким встановлено, що позивач в період з 01.01.2012 по 31.12.2014 оподаткування одержаних доходів здійснювала відповідно до вимог ст. 178 Податкового кодексу України. Фактично у перевіряємому періоді ОСОБА_1 надавала послуги з нотаріальної діяльності.

Перевіркою правильності визначення ОСОБА_1 витрат, відображених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2012-2014 роки, з даними документально підтверджених витрат, та витрат які пов'язані з нотаріальною діяльністю, встановлено їх завищення у загальному розмірі 70 248,0 грн., в тому числі 2012 рік в сумі 5 003,00 грн., 2013 - 5 950,0 грн., 2014 - 59 295,0 грн. Як свідчать матеріали перевірки, ОСОБА_1 до складу витрат неправомірно включено витрати на придбання канцелярських товарів які не підтверджені в ході перевірки первинними документами.

В ході перевірки надані товарні чеки, які складені на порушення п.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-XIV (далі по тексту Закон від 16.07.99 № 996-XIV), а саме:

в т.ч. за 2012р. - 5 003,00 грн. (товарні чеки: від 03.03.2012р. на суму 150,0 грн., від 20.03.2012р. на суму 78,00грн., від 28.03.2012р. на суму 70,00грн., від 18.04.2012р. на суму 220,00грн., від 12.06.2012р. на суму 50,00грн., від 03.07.2012р. на суму 78,00грн., від б/д на суму 205,00 грн., від07.07.2012р. на суму 99,00грн., від 18.10.2012р. на суму 100,00грн., від 04.04.2012р.на суму 50,00грн., від 29.05.2012р. на суму 95,00грн., від 06.06.2012р. на суму 235,00грн., від 30.07.2012р. на суму 123,00грн., від 10.08.2012р. на суму 83,00грн, від 27.09.2012р. на суму 100,00грн., від 26.09.2012р. на суму 237,00грн., від 28.08.2012р. на суму 275,00грн., від 07.11.2012р. на суму 635,00грн., від 26.10.2012р. на суму 760,00грн., від 11.12.2012р. на суму 650,00грн., від 28.12.2012р. на суму 710,00грн.);

в т.ч. за 2013р. - 5950,00грн. (Товарні чеки від 09.01.2013р. на суму 820,00грн, від 10.01.2013р. на суму 310,00грн., від 20.02.2013р. на суму 370,00грн., від 12.04.2013р. на суму 420,00грн., від 18.04.2013р. на суму 340,00грн., від 17.05.2013р. на суму 550,00грн., від 21.05.2013р. на суму 710,00грн., від 18.11.2013р. на суму 750,00грн., від 29.11.2013р. на суму 830,00грн., від 19.12.2013р. на суму 850,00грн;

в т.ч. за 2014р. - 59295,00 грн. (Товарні чеки: від 05.03.2014р. на суму 2100,00грн., від 26.03.2014р. на суму 1350,00грн., від 03.04.2014р. на суму 1340,00грн., від 15.04.2014р. на суму 2250,00грн., від 24.04.2014р. на суму 1700,00грн., від 30.04.2014р. на суму 1250,00грн., від 12.05.2014р. на суму 2200,00грн., від 10.06.2014р. на суму 400,00грн., від 23.06.2014р. на суму 2400,00грн., від 03.07.2014р. на суму 1900,00грн., від 21.07.2014р. на суму 2750,00грн., від 01.12.2014р. на суму 2100,00грн., від 10.09.2014р. на суму 2300,00грн., від 20.09.2014р. на суму 2650,00грн., від 27.09.2014р. на суму 1800,00грн., від 10.10.2014р. на суму 2930,00грн., від 30.10.2014р. на суму 2400,00грн., від 23.10.2014р. на суму 2100,00грн., від 05.02.2014р. на суму 790,00грн., від 10.02.2014р. на суму 1420,00грн., від 18.02.2014р. на суму 2315,00грн., від 16.10.2014р. на суму 1850,00грн., від 04.11.2014р. на суму 3200,00грн., від 12.11.2014р. на суму 2900,00грн., від 21.11.2014р. на суму 3100,00грн., від 09.12.2014р. на суму 2800,00грн., від 19.12.2014р. на суму 3100,00грн., від 29.12.2014р. на суму 1900,00грн.).

Як свідчать, копії зазначених товарних чеків, що надані платником до перевірки, у всіх товарних чеках відсутні реквізити (інформація) про зміст та обсяг господарських операцій, одиницю виміру господарської операції, не вказано посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; відсутній інші дані (П.І.Б.), що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу у загальному розмірі 70 248,0 грн., що є також, базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), встановлено заниження єдиного внеску в сумі 24 375,99 грн. За порушення норм законодавства по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону № 2464.

На підставі вище зазначеного акту перевірки відповідачем було винесено три рішення: вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2015 р. № Ф-46, та податкове повідомлення рішення від 02.12.2015 р. № 0005991701, рішення від 02.12.2015 р. № 0006001701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, на загальна сума 39303, 52 грн.

Суд зазначає, що предметом спору є твердження позивача, що вище зазначені товарні чеки підтверджують факт витрат позивача включено витрати на придбання канцелярських товарів.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Згідно зі статті 32 Закону України "Про нотаріат" приватний нотаріус сплачує податки встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 178.2 статті 178 Податкового кодексу України доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно пункту 178.3 статті 178 Податкового кодексу України визначена база оподаткування при здійсненні незалежної професійної діяльності, а саме: оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому, аналізуючи приписи пункту 5 частини 1 статті 4, пункту 2 частини 1 статті 7 та частини 11 пункту 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежить від доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, який є базою нарахування єдиного внеску.

Наказом Державної податкової служби України Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів) від 24.12.2012 року №1185 встановлено, що до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема: оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під'їзду інвалідів; страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса; технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування; програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства; встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами; виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів; витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою; витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо); витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства; проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо); оплата праці та обов'язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників); сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки); витрати на поштові та кур'єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями, - первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 3 п.15 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів".

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;

Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон). При цьому законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов'язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій, або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.

В той же час пунктом 15 статті 3 Закону передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто такі документи видаються за вимогою покупця.

Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом, є правомірним.

Разом з тим, якщо форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов'язковим, визначена підпунктом 3.2 пункту 3 наказу Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - наказ), то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена. Таким чином, суб'єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.

Разом з тим, виходячи із змісту Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ "Про захист прав споживачів", а також визначення Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" терміна розрахункові документи, до яких відносяться товарні чеки, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис "Товарний чек" та за змістом відповідати вимогам підпункту 3.2 пункту З наказу за виключенням зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій, напису "Фіскальний чек".

В листі ДПА України від 27.04.2011 № 7966/6/23-7015/515 зазначено, що виходячи із змісту терміна «розрахункові документи», до яких належать товарні чеки відповідно до Закону № 265, товарний чек для визначення його як розрахункового документа має відповідати вимогам підпункту 3.2 пункту З Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 011.12.2000 № 614 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296), в частині зазначення в такому чеку: назви господарської одиниці, адреси господарської одиниці, загальної суми податку на додану вартість за усіма зазначеними в чеку товарами (для суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість), кількості, вартості придбаних товарів, вартості одиниці виміру товарів, найменування товарів, загальної вартості придбаних товарів, дати (день, місяць, рік) проведення розрахункової операції, підпису особи, що здійснює розрахунки.

Суд аналізуючи зміст товарних чеків за 2012-2014 роки наданих позивачем як до перевірки так і до матеріалів справи, приходить до висновку, що вони не відповідають за своїм змістом та формою вище зазначеним положенням та не містять таких даних як місця складання; змісту та обсягу господарської операції, одиницю виміру господарської операції, а містять у собі лише узагальнюючу назву «канцелярські товари».

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 178.2 статті 178 Податкового кодексу України доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Згідно пункту 178.6 статті 178 Податкового кодексу України, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Згідно пункту 178.7 статті 178 Податкового кодексу України остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Єдиним законом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку - є виключно Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) (діє з 01.01.2011).

У зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 № 406-VII (далі - Закон № 406), на органи доходів і зборів покладено обов'язок по забезпеченню збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування та сплати та повноваження, щодо здійснення його збору та ведення обліку (діє з 08.11.2013).

Відповідно до п. З Прикінцевих положень Закону України № 406 зазначено, що процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом. Таким чином, органи доходів і зборів здійснюють забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку починаючи з 01.01.2011.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Враховуючи вищевикладене, приватний нотаріус є платником єдиного соціального внеску.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону № 2464 встановлено, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464 встановлено, що для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

Згідно з частиною 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або інших зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно з частиною 4 статті 25 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що вимога відповідача про сплату недоїмки (боргу) від 13.11.2015 року на загальну суму 24 375, 99 грн. та податкові повідомлення-рішення від 02.12.2015 р. №0006001701 про застосування штрафних санкцій на суму 1 756,03 грн. та від 02.12.2015 р. №0005991701 на загальну суму 13 171,50 грн. винесено відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Щодо твердження позивача про не прийняття ГУ ДФС у Харківській області вмотивованого рішення протягом 20 днів на скаргу позивача у порядку оскарження вимоги про сплату вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-46 від 13.11.2015, то зазначене твердження позивача суд вважає не обґрунтованим, оскільки як було встановлено судом позивач не погодився із вимогою від 13.11.2015 № Ф-46 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску в сумі 24 375,99 грн. та подав до ГУ ДФС у Харківській області скаргу від 20.11.2015 № 187/01-16 (вх. ГУ ДФС у Харківській області від 20.11.2015 № Б/1040).

Порядок розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 452 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.09.2013 за № 1593/24125) (далі - Порядок № 452).

Відповідно до 4.1 Порядку № 452 орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

У разі коли останній день строків, зазначених у пункті 4.1 цього розділу, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день (п. 4.2 Порядку № 452).

Судом встановлено, що за результатами розгляду скарги приватного нотаріуса ОСОБА_1 Головним Управлінням ДФС у Харківській області прийнято Рішення про результати розгляду скарги від 18.12.2015 №3182/Б/20-40-10-04-14, яке направлено в адресу позивача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 21.12.2015 (повернуто до ГУ ДФС у Харківській області поштовим відділенням 22.01.2016 із відміткою про неотримання «за закінченням терміну зберігання»).

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, податкового повідомлення-рішення, рішення про нашкладення штрафних санкцій - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 09 березня 2016 року.

Суддя Спірідонов М.О.