Постанова № 56279536, 04.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 березня 2016 року письмове провадження № 826/14544/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник Плюс Технології»

до

Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про

визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельник Плюс Технології» звернулось до Окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельник Плюс Технології» (код ЄДРПОУ 37312258) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2012 по 31.08.2013 року;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо визнання в акті від 12.12.2013 №487/26-52-22-10-11/37312258 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельник Плюс Технології» безтоварними (відсутній об'єкт оподаткування) задекларованих операцій ТОВ «Будівельник плюс технології» за період 01.07.2012 по 31.08.2013 року;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо внесення до облікової картки платника податків ТОВ «Будівельник плюс технології» (код ЄДРПОУ 37312258), автоматизованої системи співставлення показників податкового кредиту та інших існуючих баз даних податкового органу - коригувань до задекларованих податкових зобов'язань і податкового кредиту ТОВ «Будівельник плюс технології» та іншої інформації внесеної на підставі акту від 12.12.2013 №487/26-52-22-10-11/37312258 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельник Плюс Технології» (код ЄДРПОУ 37312258), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2012 по 31.08.2013 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві вилучити з облікової картки платника податків ТОВ «Будівельник плюс технології» (код ЄДРПОУ 37312258), автоматизованої системи співставлення показників податкового кредиту та інших існуючих баз даних ДФС – коригування до задекларованих податкових зобов'язань і податкового кредиту ТОВ «Будівельник плюс технології» та іншу інформацію внесену на підставі акту від 12.12.2013 №487/26-52-22-10-11/37312258 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельник Плюс Технології» (код ЄДРПОУ 37312258), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2012 по 31.08.2013 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві відновити в електронній базі даних «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які ТОВ «Будівельник плюс технології» включило до податкових декларацій з податку па додану вартість за період з 01.07.2012 по 31.08.2013 року, а саме: задекларовані податкові зобов'язання в сумі 561 544грн. та податковий кредит в загальній сумі 562 636грн.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача в судове засідання не прибув. Подав через канцелярію суду письмові заперечення проти позову

Справа розглянуту в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельник плюс технології» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2012 по 31.08.2013, за результатами яких складено акт від 12.12.2013 № 487/26-52-22-01-11/37312258 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельник плюс технології» (код ЄДРПОУ 37312258) (надалі по тексту – Акт про неможливість проведення зустрічної звірки).

Позивач вважає, що висновки акта про неможливість проведення зустрічної звірки щодо відсутності об’єктів оподаткування з ПДВ є помилковими та не підтверджується документально. Крім того, позивач зазначає про порушення відповідачем процедури проведення зустрічної звірки.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав відповідності своїх дій вимогам Податкового кодексу України.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб’єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку зустрічні звірки проводяться у суб’єктів господарювання щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов’язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб’єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб’єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 6 Порядку визначено, що у разі отримання від суб’єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб’єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Відповідно до пункту 7 Порядку визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб’єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

У межах спірних правовідносин відповідачем зустрічної звірки позивача не проведено, співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить й сам Акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

У відповідності до пункту 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України №236 від 22.04.2011, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

З правового аналізу вищенаведених норм законодавства випливає, що дії з проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Оскільки дії контролюючого органу з проведення зустрічної звірки та складання акта про неможливість проведення зустрічної звірки не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на проведення зустрічних звірок, то дії по проведенню зустрічної звірки не можуть вважатись протиправними.

Аналогічну правову позицію викладено в судовому рішенні Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 у справі №К/800/40107/14 (№40727823 в ЄДРСР).

Таким чином позовні вимоги про визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельник Плюс Технології» (код ЄДРПОУ 37312258) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2012 по 31.08.2013 року задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про визнати протиправними дії відповідача щодо визнання в акті Про неможливість проведення зустрічної звірки безтоварними (відсутній об'єкт оподаткування) задекларованих операцій ТОВ «Будівельник плюс технології» за період 01.07.2012 по 31.08.2013 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства, задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Однак, висновки податкового органу, викладені в акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника, а отже, не порушують його права та законні інтереси.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Аналогічна позиція викладена в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 24.12.2014 № К/800/58353/14, від 10.06.2014 №К/9991/41214/12, від 10.12.2013 К/800/23700/13, від 25.06.2012 у справі № К/9991/16720/12.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій щодо внесення відомостей до баз даних податкового органу та зобов’язання виключити такі відомості та відновити задекларовані позивачем показники, суд зазначає наступне.

У пункті 61.1 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Частиною 1 ст.2442 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Верховний Суд України вже висловлював свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України. Зокрема, у справі № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 9 грудня 2014 року, ВСУ дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб’єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до бази автоматизованої системи Державної фіскальної служби України інформації, отриманої внаслідок проведення податкової звірки, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов’язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Як зазначалось вище, під час розгляду даної справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки.

За таких обставин, зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов’язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу зазначених норм права суд дійшов висновку, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов’язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податковим кодексом України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті звірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до ІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб’єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов’язань на підставі акта без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Враховуючи викладене, правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03.11.2015 по справі № 826/20761/14.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що, задоволенню не підлягають.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об’єктивному дослідженні та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає адміністративний позов ТОВ «Будівельник Плюс Технології» необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 69-71, 94, 128, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник Плюс Технології» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій