Постанова № 56278960, 01.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 р. Справа № 577/5478/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Підкуйко Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21.12.2015р. по справі № 577/5478/15-а

за позовом ОСОБА_1

до управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області (надалі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

- визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області щодо неврахування трудового стажу за період з 01 серпня 2004 року по 16 листопада 2007 року - 3 роки та 3 місяці при нарахуванні йому розміру пенсії за віком та відмови у її перерахунку;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок належної йому пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов'язати відповідача здійснити виплату йому різниці (недоплати), що виникла внаслідок неправомірного нарахування йому розміру пенсії за період з 28 травня 2015 року.

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21.12.2015р. зазначений позов задоволено.

Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі щодо неврахування ОСОБА_1 трудового стажу за період з 01 серпня 2004р. по 16 листопада 2007р. для нарахування пенсії за віком.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі зарахувати вказаний період в трудовий стаж ОСОБА_1 та здійснити перерахунок його пенсії із урахуванням вказаного періоду, зобов'язавши здійснити виплату позивачу з 26 травня 2015р. різниці у величині розміру пенсії, що виникла в результаті неврахування стажу з вказаного періоду.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 2 ст. 20, ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 70, 86, 138 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач за період з 01.08.2004р. по 16.11.2007р. працював на ВАТ "Конотопський електромеханічний завод". За цей період йому нараховувалася заробітна плата та з його заробітку працедавцем були відраховані платежі на соціальне страхування в розмірах визначених діючим законодавством (а.с. 9-15,32-36). Вказані обставини не заперечуються відповідачем. Однак через неплатоспроможність підприємства, на якому працював позивач, вирахувані із заробітку позивача кошти на соціальне страхування не були перераховані на відповідні рахунки відповідача. В наступному підприємство було визнано банкрутом і ліквідовано без визначення правонаступника. Вимоги відповідача до вказаного підприємства щодо відшкодування не перерахованих, утриманих із працівників страхових платежів, залишилися незадоволеними господарським судом у зв'язку з відсутністю відповідної ліквідаційної маси (а.с.65-66). Вказані обставини стали підставою для незарахування відповідачем до трудового стажу періоду роботи позивача з 01.08.2004р. по 16.11.2007р. , що вплинуло на величину пенсійних виплат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявність заборгованості підприємства перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи позивача з 01 серпня 2004 року по 16 листопада 2007 року та здійсненні йому перерахунку пенсії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Пунктом 1 частини статті 8 цього ж Закону визначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", платниками страхових внесків є страхувальники (роботодавці).

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 3 статті 20 зазначеного Закону визначено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 10 зазначеної вище статті, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює позивач.

Згідно ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Як встановлено з матеріалів справи, у період з 01.08.2004р. по 16.11.2007р. ОСОБА_1 працював на ВАТ "Конотопський електромеханічний завод". Із заробітної плати позивача здійснювались відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі і в період з серпня 2004 року по листопад 2007 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що факт неперерахування роботодавцем до Пенсійного фонду відрахованих із зарплати позивача та утриманих страхових внесків не є підставою для відмови у зарахуванні страхового стажу з цих підстав. Із заробітної плати позивача щомісячно утримувалися суми страхових внесків і позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов'язків по сплаті обов'язкових платежів.

Таким чином, відповідачем неправомірно не враховано то страхового стажу позивача період його роботи з 01.08.2004р. по 16.11.2007р. на ВАТ "Конотопський електромеханічний завод".

Між тим, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не врахував вищезазначених норм матеріального права, що призвело до зобов'язання відповідача здійснити позивачу зарахування вказаного періоду роботи до трудового, а не страхового стажу.

Разом з тим, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" поняття «трудовий стаж» не передбачене.

Таким чином, постанова суду першої інстанції через порушення норм матеріального права підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів вважає, що для повного захисту прав позивача у відповідності з приписами ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірними дії відповідача щодо неврахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.08.2004р. по 16.11.2007р., зобов'язати відповідача зарахувати вказаний період до страхового стажу позивача, а також здійснити виплату різниці у розмірі пенсії, що виникла в результаті неврахування цього страхового стажу. Спір стосовно дати, з якої позивачу має бути виплачена різниця в розмірі пенсії, між сторонами відсутній.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області області задовольнити частково.

Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21.12.2015р. по справі № 577/5478/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 01 серпня 2004р. по 16 листопада 2007р. для нарахування пенсії за віком.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 01 серпня 2004р. по 16 листопада 2007р. до страхового стажу.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із урахуванням страхового стажу з 01 серпня 2004р. по 16 листопада 2007р. та виплатити йому з 26 травня 2015р. різницю у розмірі пенсії, що виникла в результаті неврахування цього страхового стажу.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Макаренко Я.М. Повний текст постанови виготовлений 04.03.2016 р.