Ухвала суду № 56278345, 01.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5226/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря - Авраменко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ромпетрол Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2015 року №0000163900, №0000173900,-

В С Т А Н О В И В:

31.08.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ромпетрол Україна» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2015 року №0000163900, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4 802 201 грн. за основним платежем та 2 401 100,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також податкового повідомлення-рішення №0000173900 від 25.06.2015 року, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2015 року у сумі 27 462 502 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ромпетрол Україна» задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт посилається на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

СДПІ посилалась на те, що в ході проведеної перевірки було встановлено заниження позивачем податку на додану вартість за березень 2015 року та завищення рядку 24 "сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" податкової звітності з податку на додану вартість.

З огляду на зазначене, податковий орган вважає, що винесені податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Ромпетрол Україна».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів зазначає наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.04.2015 року по 08.06.2015 року СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ромпетрол Україна» з питання взаємовідносин з ТОВ «База Оризонт» та ТОВ «Брендейд Нетворк» та усунення сум розбіжностей у березні 2015 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.06.2015 року №8/28-0-39-0/34553505/14, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.06.2015 року №0000163900, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4 802 201 грн. (за основним платежем та 2 401 100,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій), а також №0000173900, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2015 року у сумі 27 462 502 грн.

В акті перевірки податковий орган посилався на те, що в ході проведеної перевірки було виявлено порушення позивачем п..п.20.1.9 п. 20.1 ст. 20, п.44.6 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України; ст.ст.3, 4, 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.06.1999р. №996-ХІУ в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2015 року у сумі 4 802 201,00 грн.; а також п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України; розділу V Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 "Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" у результаті чого завищено рядок 24 "сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" на суму 27 462 502,00 грн.

СДПІ з обслуговування ВП у м. Одеси МГУ Міндоходів було здійснено перевірку залишків нафтопродуктів, які рахуються по таких контрагентах, як: ТОВ «Світанок Ойл Трейд», ТОВ «Кворум-Нафта», ТОВ «Інтерім Сервіс», ПАТ «Пласке», ЗАТ «Рур Груп С.А.», ТОВ «Строй Центр», ТОВ «Петрол Інвест», ТОВ «Кронус Ойл», ТОВ «Ростислав», ТОВ «Укрспецтранс», ТОВ «Юніол», ТОВ «Агентство Трайтон Сервіс Україна», ТОВ «ТАУ-Поділля», ТОВ «Миконт», ТОВ «Веста Сервіс».

За наслідками проведення перевірки даних бухгалтерського обліку ТОВ «Ромпетрол Україна» по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, встановлено, що станом на 31.03.2015 року не підтверджуються залишки нафтопродуктів, які згідно даних оборотно-сальдових відомостей рахуються по контрагентам: ПАТ «Пласке», ТОВ «Петрол Інвест», ТОВ «Кронус Ойл», ТОВ «Ростислав», ТОВ «Укрспецтранс», ТОВ «Юніол», ТОВ «Агентство Трайтон Сервіс Україна», ТОВ «ТАУ-Поділля», ТОВ «Миконт», ТОВ «Веста Сервіс».

Податковий орган посилався на встановлення відхилення між даними бухгалтерського та податкового обліку по контрагенту ТОВ «Інтерім Сервіс», а саме згідно податкових накладних було реалізовано нафтопродуктів на загальну суму 235 700 грн., а згідно бухгалтерського обліку та первинних документів реалізовано на загальну суму 110 229,09 грн.

Крім того, зазначено, що проведеним аналізом даних з інформаційної системи «податковий Блок», перевіркою первинних документів, які були надані підприємством ТОВ «Ромпетрол Україна» та з урахуванням отриманої податкової інформації з ПрАТ «Херсонський нафтопереробний завод» та Голландсько-британського підприємств з іноземними інвестиціями ТОВ «БРП» встановлено, що підприємство ТОВ «Петрол Інвест» у березні 2015 року не надавало позивачу послуги зберігання за адресою - Херсонський нафтопереробний завод, Херсонська нафтобаза, м. Херсон, вул. Нафтовиків, 52 та за адресою м. Кіровоград, пр. Промисловий, 9а, як і ТОВ «Кронус Ойл» не надавало послуги зберігання за адресою: Херсонський нафтопереробний завод, Херсонська нафтобаза, м. Херсон, вул. Нафтовиків, 52.

Податковий орган посилався на те, що ТОВ «Ромпетрол Україна не було надано жодного документу, який підтверджує наявність залишків нафтопродуктів по контрагентам: ТОВ «Ростислав», ТОВ «Укрспецтранс», ТОВ «Юніол», ТОВ «Агентство Трайтон Сервіс Україна», ТОВ «ТАУ-Поділля», ТОВ «Миконт», ТОВ «Веста Сервіс».

У зв'язку з викладеним, оскільки в ході проведення перевірки підприємством не підтверджено залишки нафтопродуктів, а також у зв'язку з тим, що згідно «Аналітичної системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ІС «Податковий блок» за березень 2015 року по підприємству ТОВ «Ромпетрол Україна» рахуються розбіжності по підприємству ТОВ «База Оризонт» та ТОВ «Брендейд Нетворк» (а саме контрагентами задекларовано податковий кредит при відсутності податкових зобов'язань у ТОВ «Ромпетрол Україна»), податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині заниження суми податкових зобов'язань за березень 2015 року.

Також СДПІ з обслуговування ВП у м. Одеси МГУ Міндоходів посилалось на те, що ТОВ «Ромпетрол Україна» на порушення розділу V Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 "Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", відповідно до якого «у графі 2 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року вказується сума від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 20.2 декларації за січень 2015 року), зменшена на суму, зазначену в рядку 20.1 декларації за лютий 2015 року», тобто підприємством необґрунтовано перенесено до декларації з ПДВ за березень 2015 року у рядок 20 «від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» суму 14 684 222,35 грн., та відповідно до цього завищено рядок 24 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на суму 27 462 502 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Ромпетрол Україна» оскаржило їх до суду першої інстанції.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ «Ромпетрол Україна», зважаючи на наступне:

Так, в ході розгляду справи було встановлено, що у зв'язку з наявною згідно «аналітичної системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту АІС «Податковий блок» за березень 2015 року розбіжності у ТОВ «Ромпетрол Україна» на загальну суму 18 068 644,40 грн. по контрагентам ТОВ «База Оризонт» та ТОВ «Брендейд Нетворк» (а саме - контрагентами задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Ромпетрол Україна», тоді як позивач податкові зобов'язання не задекларував), СДПІ з обслуговування ВП у м.Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС 23.04.2015 року було направлено на адресу ТОВ "Ромпетрол Україна" запит про надання інформації за №2312/10/28-08-39 (т. 2 а.с. 7).

Згідно вказаного запиту податковий орган просив позивача надати пояснення та копії документів по виявленим розбіжностям, а саме по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «База Оризонт» та ТОВ «Брендейд Нетворк».

Листом від 24.04.2015 року № 173 ТОВ "Ромпетрол Україна" повідомило СДПІ з обслуговування ВП у м.Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС про те, що ТОВ "Ромпетрол Україна" з ТОВ "База Оризонт" та ТОВ "Брендейд Нетворк" не мало будь-яких фінансово-господарських взаємовідносин, будь-які угоди не укладалися, операції з постачання товарів та розрахунки не здійснювались (т. 2 а.с. 45).

В свою чергу, у зв'язку з ненаданням ТОВ "Ромпетрол Україна" підтверджуючих документів щодо відсутності взаємовідносин з ТОВ «База Оризонт» та ТОВ «Брендейд Нетворк», наказом голови комісії з реорганізації СДПІ з обслуговування ВП у м.Одесі МГУМ №141 від 29.04.2015 року було призначено проведення працівниками структурних підрозділів СДПІ з обслуговування ВП у м.Одесі МГУ Міндоходів документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ромпетрол Україна» з питання достовірності формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "База Оризонт" та ТОВ «Брендейд Нетворк» за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року тривалістю 15 робочих днів з 29.04.2015 року (т. 2 а.с.4-5). В подальшому наказом в.о. начальника СДПІ з ОВП у м.Одесі МГУ ДФС №16 від 22.05.2015 року було продовжено термін проведення вказаної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Ромпетрол Україна» на 10 робочих днів з 25.05.2015 року (а.с. 6 т. 2).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

При цьому, згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В свою чергу, вказаному обов'язку кореспондує право посадової (службової) особи контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки.

При цьому, згідно п. 85.1 ст. 85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984 (далі Порядок №984) факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З матеріалів справи вбачається, що предметом проведеної СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС було питання взаємовідносин ТОВ «Ромпетрол Україна» з ТОВ «База Оризонт» та ТОВ «Брендейд Нетворк» та усунення сум розбіжностей у березні 2015 року.

В акті перевірки податковий орган посилався на ненадання позивачем жодного документу бухгалтерського обліку, який би підтверджував факт відсутності взаємовідносин з ТОВ «База Оризонт» та ТОВ «Брендейд Нетворк».

В свою чергу, в ході перевірки були виявлені порушення, пов'язані із не підтвердженням залишків нафтопродуктів по іншим контрагентам, ніж заявлено в предметі перевірки.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що дослідження господарських правовідносин з іншими контрагентами, ніж ТОВ «База Оризонт» та ТОВ «Брендейд Нетворк», не входило до предмету перевірки.

При цьому, в ході проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п.п.20.1.9 п. 20.1 ст. 20, п.44.6 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що відповідно до п.п.20.1.9 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, на яку посилався відповідач у акті перевірки, контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Згідно з п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

П. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З акту перевірки встановлено, що ТОВ «Ромпетрол України» були надані до перевірки оборотно-сальдові відомості по бухгалтерському рахунку 281 «Товари на складі», договори з підприємствами, які надають послуги із зберігання нафтопродуктів, акти звірок, акти виконаних послуг, покупцями», 301 «Каса», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», виписні податкові банківські виписки, оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахунками 361 «Розрахунки з вітчизняними накладні, акти звірок з контрагентами, з якими укладено договори зберігання нафтопродуктів, та по яким у бухгалтерському обліку рахуються залишки нафтопродуктів.

Згідно ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуются на даних бухгалтерського обліку.

Товариством було виконано обов'язок, встановлений п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України та надано посадовим (службовим) особам контролюючих органів всі необхідні відомості та документи, які навіть виходять за межі предмету перевірки.

В свою чергу, згідно ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що посилання відповідача на наявність порушення товариством вимог податкового законодавства у зв'язку із не проведенням ним інвентаризації фактичних залишків нафтопродуктів є необґрунтованим, зважаючи на відсутність у позивача обов'язку проводити таку інвентаризацію по взаємовідносинам із контрагентами, господарські операції з якими не були предметом перевірки.

При цьому, взагалі неспроможним є висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість в рамках предмету перевірки по взаємовідносинам з ТОВ «База Оризонт» та ТОВ «Брендейд Нетворк», до якого податковий орган дійшов у зв'язку з тим, що підприємством не підтверджено залишки нафтопродуктів, та зважаючи на наявну інформацію про розбіжності у задекларованих показних податкової звітності з ТОВ «База Оризонт» та ТОВ «Брендейд Нетворк».

Колегія суддів зазначає, що податковим органом не було встановлено факту здійснення позивачем будь-яких господарських відносин з такими контрагентами як ТОВ «База Оризонт» та ТОВ «Брендейд Нетворк», не встановлено обсягу нібито здійснюваних позивачем з вказаними контрагентами операцій, не досліджено правомірності формування вказаними контрагентами податкового кредиту, не з'ясовано повноти відображення ними в обліку операцій по позивачу, не здійснено співставлення первинних документів з даними податкового та бухгалтерського обліку.

В свою чергу, юридична відповідальність згідно діючого законодавства України є індивідуальною.

Згідно пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

З огляду на викладене, також безпідставним є посилання відповідача на порушення ТОВ «Ромпетрол Україна» податкового законодавства у зв'язку з наявністю згідно аналітичної системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ІС «податковий блок» розбіжностей у зв'язку із декларуванням податкового кредиту ТОВ «База Оризонт» та ТОВ «Брендейд Нетворк» без встановлення господарських операцій між ними

Крім того, відповідачем не доведено порушення ТОВ "Ромпетрол Україна" положень податкового законодавства, які б вплинули на правомірність декларування товариством податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Зважаючи на все вищезазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що податкове повідомлення-рішення від 25.06.2015 року №0000163900, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4 802 201 грн. за основним платежем та 2 401 100,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, податковий орган в ході проведення перевірки посилався на порушення ТОВ «Ромпетрол Україна» п.200. 1, п. 200. 4 ст. 200 Податкового кодексу України; розділу V Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 "Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" СДПІ з обслуговування ВП у м.Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС, а саме, завищення рядку 24 "сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" на суму 27 462 502,00 грн.

В акті перевірки податковий орган посилався на те, що 20.04.2015 року ТОВ «Ромпетрол Україна» засобами електронного зв'язку подало податкову декларацію з ПДВ за березень 2015 року, згідно якої задекларовано наступні показники: податкові зобов'язання всього в сумі (-) 70 054 грн.; податковий кредит всього в сумі 412 135 грн.; від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в сумі 482 189 грн.

Крім того, підприємством було задекларовано у розділі ІІІ «Розрахунки з бюджетом» Декларації з ПДВ за березень 2015 року у рядку 20 «Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» суму 26 980 313 грн. Даний показник перенесено з декларації з ПДВ за лютий 2015 року з розділу ІV «Погашення залишків суми від'ємного значення звітних (податкових) періодів до 01.02.2015 року» рядок 26 «Сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду» у сумі 26 980 313 грн.

Рядок 26 «Сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду» Декларації з ПДВ за лютий 2015 року перенесено з графи 6 таблиці 1 Додатку 2 та складається з: 14 684 222,35 грн., які визначені у графі 2 таблиці 1 Додатку 2 «Від'ємне значення, що підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 декларації за січень 2015 року)» (у декларації за січень 215 року рядок 20.2 дорівнює « 0»; 12 296091 грн., які визначені у графі 4 таблиці 1 Додатку 2 «суми задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01.02.2015 року». Як встановлено податковим органом, цю суму було задекларовано до відшкодування в рахунок зменшення податку у наступних періодах, а саме, рядок 23.2 декларації з ПДВ за грудень 2014 року.

В акті перевірки податковий орган зазначив, що товариством на порушення розділу V Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014р. №966 "Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" відповідно до якого "у графі 2 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за лютий 2015 року вказується сума від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 20.2 декларації за січень 2015 року), зменшена на суму, зазначену в рядку 20.1 декларації за лютий 2015 року", тобто підприємством необґрунтовано перенесено до декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року у рядок 20 "Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" суму 14 684 222,35грн., та відповідно до цього завищено рядок 24 "сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" на суму 27 462 502 грн.

В свою чергу, як зазначалось вище, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: а)або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Відповідно до п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 рядок 20.2 передбачений для відображення суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рядок 20.2 заповнюється в звітному (податковому) періоді, в якому було здійснено таке збільшення. Значення рядка 20.2 відповідає значенню рядка 27.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Ромпетрол Україна" у додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року відобразило заяву "згідно з підпунктом "а" п.33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів у розмірі 26 980 313 грн.(т. 2 а.с.140).

Після проведення камеральної перевірки податкової декларації ТОВ "Ромпетрол Україна" за лютий 2015 року орган ДФС визначив її вірною та автоматично збільшив суму податку у розмірі 26 980 313 грн., на яку ТОВ "Ромпетрол Україна" мало право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування та яку мало включити до складу податкового кредиту декларації за березень 2015року, про що на запит ТОВ «Ромпетрол Україна» було надіслано відповідне електронне повідомлення.

Таким чином, саме у березні 2015 року була збільшена сума ПДВ в автоматичному режимі, на яку ТОВ "Ромпетрол Україна" мало право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування та яку мало включити до складу податкового кредиту декларації за березень 2015 року у розмірі 26 980 313 грн., що підтверджується квитанцією №2 про прийняття пакету електронного звіту 20.03.2015р. о 10:41:45 та витягом з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних №2 від 18.05.2015 року (т. 2 а.с. 142-149, 151).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до п.5 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у таблиці 1 (Д2) (додаток 2) зазначаються: у графі 1 - звітний (податковий) період, у якому виникла сума від'ємного значення; у графах 2 - 6 - суми залишку від'ємного значення податку попередніх податкових періодів станом на початок поточного звітного періоду в розрізі виду такого від'ємного значення. У графах 2 - 6 (Д2) (додаток 2) за лютий 2015 року (I квартал 2015 року) зазначаються суми від'ємного значення, що підлягають зарахуванню до звітного (податкового) кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 декларації за січень 2015 року / IV квартал 2014 року); суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації за січень 2015 року / IV квартал 2014 року); суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року; залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року.

В свою чергу, у рядку 27 розділу IV податкової декларації ТОВ "Ромпетрол Україна" з податку на додану вартість за березень 2015 року, в графі 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації за березень 2015 року та рядку 20.2 розділу ІІІ декларації за березень 2015 року задекларовані залишки від'ємного значення, які виникли у звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року, та на які згідно із задекларованим ТОВ "Ромпетрол Україна" бажанням відповідно до підпункту "а" п.33 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України у березні 2015 року було збільшено розмір реєстраційної суми - 26 980 313 грн.

Таким чином, ТОВ «Ромпетрол Україна» у відповідності до вимог чинного законодавства було відображено показники у податковій декларації з ПДВ за березень 2015 року та не було допущено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" на суму 27462502 грн. за березень 2015 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим та протиправним прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби податкове повідомлення-рішення №0000173900 від 25.06.2015 року, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2015 року у сумі 27 462 502 грн.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Слід зазначити, що при зверненні Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби до суду апеляційної інстанції, апелянтом не було сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 року апелянту було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, ч.2 ст. 88 КАС України встановлено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції з 01.09.2015 року) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому, відповідно до п.п 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції до 01.09.2015 року) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

В свою чергу, відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2015 року складала 1218 грн. Зважаючи на зазначене, мінімальний та максимальний розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви в гривневому еквіваленті становить 1827 грн. та 4872 грн. відповідно.

В даному випадку, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви складав - 4872 грн., а тому, розмір судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по справі майнового характеру, складає 5359,20 грн. (110% х 4872 грн. = 5359,20 грн.).

З огляду на зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що стягненню з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на користь Державного бюджету України підлягає несплачений апелянтом судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 5359,20 грн.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (65058, м. Одеса, пр. Шевченка, 15/1, код ЄДРПОУ 39722244) до Державного бюджету України на рахунок №31212206781008, одержувач УК у м. Одесі / Приморський р-н./ 22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461, код класифікації доходів бюджету 22030001 несплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 5359,20 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн.20 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв