Ухвала суду № 56276222, 02.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 753/7940/15-ц С№ апеляційного провадження: 22-ц/796/558/2016Головуючий у суді першої інстанції: Парамонов М.Л.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 березня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,

суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.,

при секретарі:Юрченко А.С.,

за участю: представника відповідача ПАТ «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп»- Соколова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп» на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 5 листопада 2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп» про відшкодування суми страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року позивач Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп» про відшкодування суми страхового відшкодування.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 6 серпня 2014 року по вул. Похила в м.Львові сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого у позивача автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6, який є власником транспортного засобу, автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_3, що належить ОСОБА_7, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 13 серпня 2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. 28 жовтня 2013 року між ПрАТ «Просто-страхування» та ОСОБА_6 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу ПК №005004, згідно якого було застраховано автомобіль НОМЕР_1; відповідно до полісу №АС/5232261 цивільна правова відповідальність водія ОСОБА_4 по автомобілю НОМЕР_2 було застраховано у ПрАТ «СК «ЕйЕмДжи Груп». Відповідно до звіту №1063/100500 з оцінки транспортного засобу від 6 серпня 2014 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_6 становить 4442,14 грн., а згідно рахунку №606 від 6 серпня 2014 року вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля становить 3980,00 грн. Позивачем було виплачено страхове відшкодування за ремонт автомобіля НОМЕР_4 в розмірі 3980,00 грн. - згідно платіжного доручення №24100 від 26 серпня 2014 року. ПрАТ «СК «ЕйЕмДжи Груп» на вимогу позивача від 19 листопада 2014 року не було проведено компенсацію суми страхового відшкодування.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_4 - 510 грн. (суму франшизи), а з ПрАТ «СК «ЕйЕмДжи Груп» 3470 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 5 листопада 2015 року задоволені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп» про відшкодування суми страхового відшкодування.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп» на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» 3470 грн., судові витрати в сумі 212 грн. 38 коп., а всього 3 682 грн. 38 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» 510 грн., судові витрати в сумі 31 грн. 22 коп., а всього 541 грн. 22 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп», подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «СК «ЕйЕмДжиГруп». В апеляційній скарзі послався на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим колегія вважала за можливе розглянути справу у його відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Представник ПрАТ «Просто Страхування» Осадчий А.М. проти доводів апеляційної скарги заперечував, після оголошеної у справі перерви в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про день та час розгляду справи, що підтверджується розпискою (а.с.138), причини своєї неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим колегія вважала за можливе продовжити розгляд справу у його відсутність.

Представник ПрАТ «СК «ЕйЕмДжи Груп» Соколов С.В. апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом установлено, що 6 серпня 2014 року на вул. Похила в м.Львові сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 (власник автомобіля), автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_3, що належить ОСОБА_7, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Личаківського районного суду м.Львова від 13 серпня 2014 року ДТП сталася з вини водія ОСОБА_4.(а.с.13).

28 жовтня 2013 року між ПрАТ «Просто -страхування» та ОСОБА_6 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу ПК № 005004, згідно якого було застраховано автомобіль «Suzuki Grand Vitara», номерний знак НОМЕР_5, зазначений договір був чинним станом на дату ДТП (а.с.5).

Відповідно до звіту № 1063/100500 з оцінки транспортного засобу від 6 серпня 2014 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Suzuki Grand Vitara», номерний знак НОМЕР_5 (власник ОСОБА_6.) становить 4442 грн.14 коп. (а.с.14-18).

Згідно рахунку № 606 від 6 серпня 2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Suzuki Grand Vitara», номерний знак НОМЕР_5 становить 3980 грн. (а.с.28).

На підставі заяви ОСОБА_6 від 19 серпня 2014 року про виплату страхового відшкодування, згідно страхового акту № 100500 від 20 серпня 2014 року (а.с.29-30) - позивачем було виплачено страхове відшкодування за ремонт автомобіля «Suzuki Grand Vitara», номерний знак НОМЕР_5 в розмірі 3980 грн. - згідно платіжного доручення №24100 від 26 серпня 2014 року (а.с.31).

Крім того, судом установлено, що відповідно до полісу № АС/5332261 цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 по автомобілю НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «СК «ЕйЕмДжи Груп»; ліміт відповідальності страховика за шкоду майну становить 50000 грн., франшиза у розмірі 510 грн. (а.с.32).

За процедурою розгляду претензії позивача від 19 листопада 2014 року на суму 3980 грн. ПрАТ «СК «ЕйЕмДжи Груп» остаточного рішення прийнято не було і до матеріалів справи сторонами таких відомостей не надано.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ПрАТ «Просто-страхування», виплативши страхове відшкодування потерпілому ОСОБА_6 за договором добровільного страхування, на підставі ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування» отримав від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдані збитки, у межах фактичних витрат.

Такий висновок суду ґрунтується на встановлених судом обставинах і відповідає нормам матеріального права.

Відповідно до ст.993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом установлено, що позивачем ПрАТ «Просто-Страхування» було виплачено ОСОБА_6 страхове відшкодування на підставі договору добровільного страхування, таким чином останній передав своєму страховику право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, позивач виступає замість ОСОБА_6, майну якого в дорожньо-транспортній пригоді завдано шкоди, у деліктному зобов'язанні, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі.

Розмір шкоди, виплаченої ПрАТ «Просто-страхування» ОСОБА_6 складає 3980 грн.

Відповідальною за спричинену ОСОБА_6 шкоду є ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ПрАТ «СК «ЕйЕмДжи Груп» у відповідності до поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; ліміт відповідальності страховика за шкоду майну становить 50000 грн., франшиза у розмірі 510 грн.

За таких обставин, суд дійшов вірного висновку, що з відповідача ПрАТ «ЕйЕмДжи Груп», як з особи, яка на підставі договору взяла на себе обов'язок відповідати за шкоду заподіяну її страхувальником майну третіх осіб, підлягає стягненню 3470 грн., за вирахуванням суми франшизи в розмірі 510 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4.

Доводи апеляційної скарги щодо не виконання ні страхувальником ОСОБА_4, ні потерпілим ОСОБА_6 обов'язків повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, не подання останнім заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, що, на думку апелянта, є підставою для відмові у виплаті страхового відшкодування, а отже і відмови у позові, колегія суддів відхиляє, оскільки такі не ґрунтуються на законі.

Спірні правовідносини між сторонами у цій справі регулюють положення статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», а тому посилання особи, яка подала апеляційну скаргу, на положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є помилковим.

Не надання страхувальником (ОСОБА_4.) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ПрАТ «ЕйЕмДжи Груп) може бути за певних умов підставою для пред'явлення регресного позову (33.1.4, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не ґрунтується на матеріалах справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та ухвалив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп» - відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 5 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: