Ухвала суду № 56274646, 02.03.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №577/156/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/465/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 59

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Лузан Л. В. , Сибільової Л. О. ,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції у Сумській області

на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 лютого 2016 року

у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції у Сумській області ОСОБА_4, заінтересована особа: ОСОБА_5,

про визнання дій незаконними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 лютого 2016 року скарга ОСОБА_3 задоволена.

Визнано незаконними дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції в Сумській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови від 28 грудня 2015 року про закінчення виконавчого провадження № 38137685 та скасовано згадану постанову.

В апеляційній скарзі Відділ ДВС Конотопського міськрайонного управління юстиції у Сумській області просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовити.

При цьому зазначає, що надсилання будь-якого листа на адресу стягувача, суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ, щодо прохання предявити на виконання виконавчий документ для подальшого його виконання та вчинення будь-яких дій спрямованих на зясування фактичного місця знаходження виконавчого документа не передбачено ні Законом, ні нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону чи іншим законом, яким в своїй діяльності керується державний виконавець. Натомість стягувач, маючи постанову про відновлення виконавчого провадження та підтвердження суду про відсутність оригіналів виконавчих документів у справі, мав можливість протягом 3-х місяців, скориставшись правом, передбаченим ст.370 ЦПК України звернутись до суду, що видав виконавчий документ, про видачу його дубліката, а не перекладати цей обовязок виключно на державного виконавця. Оскільки виконавчий документ не був предявлений до відділу ДВС, керуючись положеннями п.13 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», 28 грудня 2015 року, після спливу тримісячного терміну, що на його думку не є передчасним, була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, копії якої направлені сторонам виконавчого провадження та до Конотопського міськрайонного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5, яка покладається на розсуд суду, перевіривши ухвалу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався положеннями ст.124 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.ст. 6,11 Закону України «Про виконавче провадження» та виходив з того, що постанова про відновлення виконавчого провадження не містить розяснень особам, які беруть участь у виконавчому провадженні їх прав, зокрема щодо необхідності предявлення виконавчого листа до виконання протягом трьох місяців з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження, за таких обставин постанова про закінчення виконавчого провадження від 28 грудня 2015 року була винесена передчасно, без дотримання вищевказаних норм законодавства.

З такими висновками колегія суддів погоджується за таких підстав.

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП № 38137685 від 28 грудня 2015 року, просила її скасувати як незаконну, оскільки оригінал виконавчого листа їй повернутий не був. Згідно відповіді голови Конотопського міськрайонного суду оригінал виконавчого листа не повертався і до суду, отже, судовим виконавцем без належної перевірки та передчасно була винесена оскаржувана постанова, що порушує її право на судовий захист.

Відповідно до статей 1, 11 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Завданням Державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положень ст.124 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 лютого 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Вселено ОСОБА_3 до квартири АДРЕСА_2. Зобов'язано ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 усунути перешкоди в користуванні квартирою №40 по вул.Будівельників,44 в м.Конотопі, дозволивши ОСОБА_3 демонтувати металеві двері даної квартири (а.с.2-4).

На підставі зазначеного рішення був виданий виконавчий лист №2/577/5/2013 про зобов'язання ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 усунути перешкоди в користуванні квартирою № 40 по вул. Будівельників, 44 в м. Конотопі, дозволивши ОСОБА_3 демонтувати металеві двері даної квартири, який ОСОБА_3 предявила до виконання у Відділ ДВС Конотопського МРУЮ і 29 травня 2013 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с.9).

14 березня 2014 року державний виконавець Ларіонов А.С. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у звязку з фактичним його виконанням (а.с.10). Вказана постанова ОСОБА_3 була оскаржена до суду. Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 10 вересня 2015 року, постанова була скасована (а.с.5-8).

Постановою державного виконавця Мовчан Г.І. від 24 вересня 2015 року відновлене виконавче провадження за вищевказаним виконавчим листом (а.с.11).

28 грудня 2015 року державним виконавцем Мовчан Г.І. винесена постанова про закінчення вищезазначеного виконавчого провадження з підстав непредявлення у тримісячний строк стягувачем чи судом виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням (а.с.12), яка є предметом спору у рамках цієї справи.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.49 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону.

За приписом ч.ч.1,4 ст.51 Закону у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому

повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.

За приписами ст.ст.6,11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні їхні права; здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, до відома ОСОБА_3 не було доведено, що вона повинна протягом трьох місяців предявити виконавчий лист до виконання.

Крім того, матеріали справи не містять достовірних даних про отримання судом виконавчих листів, які були, як зазначає відділ ДВС, направлені до суду після винесення державним виконавцем постанови від 14 березня 2013 року про закінчення виконавчого провадження. Навпаки, у матеріалах справи є листи (переписка), яка свідчить про те, що до Конотопського суду виконавчі листи не надходили (13,14).

Матеріали справи не містять доказів і вони не надані відділом ДВС на підтвердження отримання судом копії постанови про відновлення виконавчого провадження, отримавши яку, суд зобовязаний був надати до відділу ДВС виконавчий лист для продовження його виконання.

З урахуванням того, що існує ймовірність втрати виконавчого листа, відповідно до ст. 370 ЦПК України державний виконавець, рівно як і стягувач, мав право звернутись до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, ґрунтується на законі. В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність ухвали суду першої інстанції. Колегія суддів не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

У відповідності до ст. 312 ЦПК України розглядаючи скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З урахуванням положень ст. 88 ЦПК України з відділу ДВС підлягає стягненню в дохід держави судовий збір, сплату якого було відстрочено апеляційним судом при прийнятті апеляційної скарги, у сумі 1378грн.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.1, 312 ч.1п.1, 313, 314 ч.1п.4, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції у Сумській області відхилити.

Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 лютого 2016 року в даній справі залишити без змін.

Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції у Сумській області судові витрати в дохід держави у розмірі 1378 грн. за наступними реквізитами:

Код бюджетної класифікації доходів 22030101

Рахунок 31211206780002

Одержувач УК у м. Суми (м.Суми), 22030001

Банк одержувача ГУДКСУ у Сумській області,

ЄДРПОУ 37970593

МФО 837013

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -