Ухвала суду № 56272362, 03.03.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/14840/14-ц 03.03.2016 03032016 03.03.2016

Провадження № 22ц/784/603/16 Суддя першої інстанції Черенкова Н.П.

Справа№490/14840/14-ц

Категорія 59 Суддя-доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

3 березня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Козаченка В.І., Мурлигіної О.Я.,

із секретарем Гавор В.Б.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 квітня 2015 року за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (надалі ПАТ «Укрсоцбанк», Банк) до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А:

3 грудня 2014 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернуся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи позов тим, що відповідач є боржником за договором кредиту, що був укладений між сторонами 21 червня 2007 року в межах максимального ліміту у сумі 299.000 дол. США зі сплатою 13,0% річних строком до 20 червня 2022 року. Неналежне виконання боржником своїх зобовязань по поверненню кредиту призвели до утворення заборгованості, яка станом на 277 листопада 2014 року склала 7564798.77 грн. У звязку з виникнення боргу, банківська установа просила звернути стягнення в рахунок боргу на житловий будинок по вул. Бузька, 102 у м. Миколаєві та земельну ділянку за тією ж адресою.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 8 грудня 2014 року позовна заява залишена без руху та надано час для виправлення недоліків позову, а 2 квітня 2015 року ухвалою того ж суду позовна заява повернута позивачу у звязку з невиконанням попередньої ухвали суду.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» просило скасувати ухвалу суду від 2 квітня 2015 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, зокрема на те, що копії ухвали про залишення позовної заяви банк не отримував, а відтак був позбавлений можливості вчинити дії на її виконання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України позовна заява повертається позивачу, якщо останній відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заявник у наданий йому строк не усунув недоліків позову.

Проте такого висновку районний суд дійшов із порушенням вимог процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України до позовної заяви, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими ст.ст. 119,120 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява не відповідала вимогам ст. 119 ЦПК України, тому ухвалою судді від 8 грудня 2014 року позовну заяву залишено без руху та надано пятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали усунути виявлені недоліки, а саме, подання до суду позовної заяви у новій редакції з наданням відповідних документів.

Положення ст. 121 ЦПК України щодо повернення заяви застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали про усунення недоліків.

За змістом наведених норм закону, повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до супровідного листа в той же день суд направив копії ухвали про залишення позову без розгляду на адресу позивача.

За доводами апеляційної скарги заявник стверджує, що ухвалу суду не отримував. Будь-яких доказів на підтвердження факту отримання Банком зазначеної ухвали матеріали справи не містять, а тому неможливо встановити закінчення пятиденного строку виконання ухвали районного суду.

За таких обставин, ПАТ «Укрсоцбанк» було позбавлено можливості виконати вимоги суду в установлений законом строк, а відтак у суду першої інстанції не було підстав для повернення його позову з підстав, передбачених ст. 121 ЦПК України.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, а відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Ураховуючи викладене та положення п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, оскаржувана ухвала суду першої інстанції не може вважатися законною та підлягає скасуванню, а позовна заява передачі до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Укрсоцбанк» задовольнити.

Ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 квітня 2015 року скасувати, а матеріали заяви за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки передати до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді В.І. Козаченко

ОСОБА_4