Ухвала суду № 56272363, 01.03.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/2865/15-ц 01.03.2016 01.03.2016 01.03.2016

Справа № 489/2865/15-ц

Провадження №22ц/784/89/16 Головуючий в першій інстанції ОСОБА_1

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Довжук Т.С.,

суддів: Шолох З.Л., Коломієць В.В.,

із секретарем судового засідання Гавор В.Б.,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 ОСОБА_5

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2015 року по справі за позовом

уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_6

(далі ПАТ КБ «Надра»)

до

ОСОБА_4, ОСОБА_7

про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА :

30 квітня 2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, вимоги якого в подальшому зменшила, до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в розмірі 465 859 грн. 84 коп.

Позивач зазначав, що 23 серпня 2006 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 08/08/2006/840 К-415, відповідно до умов якого Банк надав останньому грошові кошти в розмірі 25800 доларів США строком до 21 серпня 2026 року на придбання нерухомого майна. Того ж числа, в забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між Банком та ОСОБА_7 було укладено договір поруки. Проте, ОСОБА_4 взяті на себе зобов'язання виконував неналежним чином, у звязку з чим станом на 06 квітня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 20327 доларів США 93 центів, що еквівалентно 465 859 грн. 84 коп.

Посилаючись на вказане, позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2015 позов задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 08/08/2006/840 К-415 від 23 серпня 2006 року, а саме: 17338 доларів США 66 центів заборгованості за кредитним договором, 1358 доларів США процентів, комісії у сумі 570 доларів США 46 центів та 11451 грн. 05 коп. пені, що в гривневому еквіваленті станом на 13 листопада 2015 року складає 453005 грн. 34 коп. Також стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «Надра» судовий збір в розмірі 3519 грн. 89 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду є незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Крім того, судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 серпня 2006 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 08/08/2006/840 К-415, відповідно до умов якого Банк надав останньому грошові кошти в розмірі 25800 доларів США строком до 21 серпня 2026 року на придбання нерухомого майна (а.с. 16).

В забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між Банком та ОСОБА_7 23 серпня 2006 року було укладено договір поруки (а.с. 18).

26 червня 2009 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду до кредитного договору, яою змінили кінцевий строк погашення кредиту, порядок нарахування процентів, розмір щомісячних платежів, а також ряд інших додаткових умов (а.с. 123). Додатком до цього договору є графік погашення кредиту (а.с. 131).

В цей же день, між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_7 була укладена додаткова угода до договору поруки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач свої обовязки з надання відповідачу обумовленої договором суми повністю виконав. Між тим, ОСОБА_4 обовязки по погашенню кредиту та процентів виконував неналежним чином.

Визначаючи розмір заборгованості суд вірно визначив, що відповідно до наданих позивачем розрахунків та часткового погашення заборгованості відповідачем 17 квітня 2015 року - 93 доларів США 26 центів і 19 травня 2015 року 90 доларів США 42 центів, які не враховані позивачем, станом на 13 листопада 2015 року вона становить 17338 долара США 66 центів заборгованості по кредиту, 1358 долара США 23 центи процентів, 570 доларів США 46 центів комісії та 11451 грн. 05 коп. пені, а всього в гривневому еквіваленті 453005 грн. 34 коп.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач створив штучну заборгованість за кредитним договором, частину коштів перерахував в рахунок погашення реструкторизованого боргу та позивачем не доведена наявність заборгованості за кредитним договором, не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Так, відповідачем не оспорюється, що додаткова угода від 26 червня 2009 року до кредитного договору фактично є договором реструктуризації боргу та до графіку погашення кредиту, який є додатком додаткової угоди, включена заборгованість, яка існувала на час укладання додаткової угоди.

Пунктом 2.6. додаткової угоди встановлена черговість платежів за кредитним договором та передбачено, що Банк, при наявності несвоєчасного та/чи не в повному обємі виконання Позичальником своїх обовязків щодо сплати платежів, передбачених цим Договором, самостійно розподіляє грошові кошти, внесені Позичальником на розподільчий рахунок згідно вищезазначеної черговості або іншої черговості встановленої на розсуд Банку.

Наявність заборгованості за кредитним договором на час укладання додаткової угоди підтверджується розрахунком заборгованості наданим до суду апеляційної інстанції, з якого вбачається, що останній платіж за кредитним договором, до укладання додаткової угоди, відповідачем проведено 24 грудня 2008 року, а наступний платіж проведено вже в день укладання додаткової угоди 26 червня 2009 року.

Також, зазначене підтверджується випискою по рахунку відповідача наданої до Апеляційного суду та спростовує доводи апеляційної скарги в тій частині, що позивачем невірно були розподілені отримані від відповідача кошти на погашення кредиту, а саме не так, як зазначено в графіку погашення заборгованості.

Крім того, з виписки по рахунку відповідача вбачається, що внесені останнім кошти на погашення кредиту зараховувались Банком на погашення процентів, комісії заборгованість, за якими виникла з квітня 2012 року, що відповідає п. 2.6 додаткової угоди.

Інші посилання відповідача в апеляційній скарзі на обставини, яким надана правова оцінка в рішенні суду першої інстанції, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Докази, які б підтверджували відсутність заборгованість за кредитним договором (квитанції, акт звірки сплачених коштів з особовим рахунком) відповідачем суду не надані.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Т.С. Довжук

Судді В.В. Коломієць

ОСОБА_8