Постанова № 56256158, 29.02.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2016 р. Справа № 922/3679/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Сіверін В. І. , суддя Черленяк М.І.

при секретарі Євтушенкові Є.В.

за участю представників сторін:

позивач ОСОБА_1;

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №384Х/1-35) на ухвалу господарського суду Харківської області від 09 листопада 2015 року у справі № 922/3679/14

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків;

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09 листопада 2015 року (суддя Ємельянова О.О.) суд поновлено Харківському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України строк предявлення до виконання наказу, виданого 03.10.2014 року на підставі рішення господарського суду Харківської області від 16.09.2014 року, ухваленого у справі №922/3679/14 про стягнення штрафу у розмірі 34000,00грн. та пені у розмірі 34000,00грн., та встановлено його у межах чотирьох місячного строку з 4.10.2015 року по 4.02.2016 року.

Відповідач, не погодившись із вказаною ухвалою, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне зясування обставин справи та порушення норм процесуального права під час її винесення, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, у задоволенні заяви Харківського територіального відділенню Антимонопольного комітету України від 29 жовтня 2015 року про поновлення строку для предявлення наказу до виконання відмовити.

Позивач відзиву на скаргу не надав. У судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 16.09.2014 року по справі позов задоволено повістю.

Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України 29.10.2015 року звернулось до суду із заявою про поновлення строку для предявлення наказу до виконання.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що оригінал наказу господарського суду у справі № 922/3679/14, на адресу позивача не надходив. До заяви додано довідку б/н від 28.10.2015 року про відсутність судового наказу за підписом представника відділення та довідку № 16 від 28.10.2015 року за підписом керівника та головного бухгалтера позивача про те, що при перевірці вхідної кореспонденції Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України станом на 28.10.2015 року наказ у справі № 922/3679/14 від 03.10.2014 року до відділення не надходив через втрату при пересиланні, у зв'язку із чим на виконання до державної виконавчої служби не пред'являвся.

У звязку з чим, ухвалою суду від 09 листопада 2015 року суд поновив строк на пред'явлення наказу до виконання та поновив Харківському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України строк пред'явлення до виконання наказу, виданого 03.10.2014 року на підставі рішення господарського суду Харківської області від 16.09.2014 року, ухваленого у справі № 922/3679/14 про стягнення штрафу у розмірі 34000,00 грн. та пені у розмірі 34000,00 грн., та встановити його у межах чотирьох місячного строку з 4.10.2015 року по 4.02.2016 року.

Частиною 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Стягувач, звернувшись з заявою про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання зазначив, що при перевірці вхідної кореспонденції Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України станом на 28.10.2015 року наказ у справі № 922/3679/14 від 03.10.2014 року до відділення не надходив, у зв'язку із чим на виконання до державної виконавчої служби не пред'являвся.

Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК».

Однак, колегія суддів зазначає, що Відсутність доказів отримання судового наказу не можуть бути поважними причинами, оскільки протягом періоду часу з 03 жовтня 2014 року по 23 жовтня 2015 року, тобто фактично 13 місяців позивач взагалі не вчиняв жодних дій щодо отримання наказу по справі.

Більш того, відповідно до положень ч.І ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувану чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Таким чином, позивач не був позбавлений та не був нічим обмежений у період 03 жовтня 2014 року по 23 жовтня 2015 року скористатись своїм правом на звернення до суду з клопотанням.

Окрім цього за заявою представника Позивача, ним було отримано 16 жовтня 2014 року копію судового рішення, тобто одночасно нічого не заважало отримати та наказ суду.

Інших доказів поважності причин пропуску процесуального строку пред'явлення наказу до виконання позивачем, окрім листа за підписом голови Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України суду в порушення положень ст. 53,119 ГПК не подано та в матеріалах справи відсутні.

Отже, враховуючи викладене, суд першої інстанції, на думку судової колегії, дійшов неправомірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви стягувача про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 03.10.2014 року до виконання.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 09 листопада 2015 року у справі № 922/3679/14 скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви про поновлення Харківському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України строку предявлення до виконання наказу, виданого 03.10.2014 року по справі №922/3679/14.

Повний текст постанови підписаний 04.03.2016 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Черленяк М.І.