Постанова № 56256140, 03.03.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2016 р. Справа № 917/2373/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного госопдарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 504 П/1-6) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 28 січня 2016 року у справі № 917/2373/15

за позовом Приватного підприємства "Ювента", м. Полтава

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача :

1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава - Сад", с. Розсошенці, Полтавський р-н, Полтавська обл.,

2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Яковлівська", с.Яковлівка, Лозівський р-н, Харківська обл.

3.Приватне підприємство "Ісіда - Д", с. Водяна Балка, Диканський р-н, Полтавська обл.

4.Приватне підприємство "Дорада", м. Полтава

5.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіорентіна Імпекс", м. Полтава

6.Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента Агро", с. Терешки, Полтавський р-н, Полтавська обл.

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", м. Київ

про визнання недійсним кредитного договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії №85618-89 від 26.12.2012 р., підписаного між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та Приватним підприємством "Ювента"

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28 січня 2016 року у справі № 917/2373/15 (суддя Ківшик О.В.) призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Полтавському відділенні Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_1 (вул. Чураївни, 1/1, м. Полтава, 36004). Зобовязано керівництво Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_1 визначити безпосереднього виконавця експерта, виходячи зі штатного розпису установи. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384 Кримінального кодексу України) та відмову експерта від виконання покладених на нього обов'язків (ст. 385 Кримінального кодексу України). На вирішення експерта поставлені питання, викладені в резолютивній частині оскаржуваної ухвали. Зобовязано експерта у разі виявлення під час проведення експертизи фактів та обставин, які мають значення для справи, але стосовно яких не були поставлені питання, висвітлити їх у висновку експерта. Зобовязано Полтавське відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_2 по закінченню проведення експертизи експертний висновок разом з наданими судом об'єктами дослідження направити на адресу Господарського суду Полтавської області, копію такого висновку - на адресу сторін процесу в цій справі, докази на підтвердження цієї обставини надати суду. Зобовязано позивача забезпечити проведення судової експертизи шляхом оплати її послуг.

Провадження у справі № 917/2373/15 на час проведення судової почеркознавчої експертизи зупинено до надання висновків за її результатами.

Відповідач з вказаною ухвалою суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу господарського суду Полтавської області про зупинення провадження у справі скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Сумської області.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач зазначає, що суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваної ухвали, не обґрунтував доцільність проведення почеркознавчої експертизи та відповідно, зупинення провадження у справі, не зазначивши, у чому полягає потреба у спеціальних знаннях та неможливість встановити фактичні дані, а відтак і вирішити спір по суті, а лише послався на клопотання позивача та норми статей 41, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

У призначене судове засідання представники сторін не зявились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 172-175).

01 березня 2016 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від представника позивача та третіх осіб ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із зайнятістю в іншому судовому процесі у справі № 545/916/16-ц в Полтавському районному суді Полтавської області (вх.. 2408,2409).

Колегія суддів відхиляє дане клопотання виходячи з того, що позивач та треті особи не позбавлені права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, як з числа своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України).

Крім цього, за приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи документів для розгляду апеляційної скарги, приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, апеляційний суд не оцінює вказану обставину як підставу для відкладення розгляду справи.

Таким чином, зважаючи на належне повідомлення позивача та третіх осіб про час та місце розгляду справи, враховуючи встановлений процесуальним законом строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, судова колегія дійшла висновку, що сторонам створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи, позивач - ПП "Ювента", звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою до відповідача ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсним кредитного договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії №85618-89 від 26 грудня 2012 року, підписаного між сторонами, з підстав невідповідності його умов чинному законодавству.

Як свідчить з матеріалів справи, представник позивача в судове засідання суду першої інстанції подав клопотання № 959 від 28 січня 2016 року про призначення почеркознавчої експертизи.

Клопотання про призначення судової експертизи мотивовано тим, що підписи на укладеному між сторонами кредитному договорі на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 85618-89 від 26 грудня 2012 року директору ПП "Ювента" не належать, а для зясування питання щодо вчинення підпису певними особами необхідні спеціальні знання, тому вважає за необхідне призначити у цій справі судову почеркознавчу експертизу.

Місцевий господарський суд, розглянувши заявлене позивачем клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, керуючись статтею 41 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що встановлення обставин, на які посилається заявник, потребує спеціальних знань, призначив у даній справі судову почеркознавчу експертизу.

Також, на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України, суд зупинив провадження у справі до вирішення питань, поставлених господарським судом перед судовим експертом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надіслання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування; 3) заміни однієї зі сторін її правонаступником.

За приписами статті 41 та статті 79 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза, згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу", це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Почеркознавча експертиза - комплекс заходів, що спрямовані на встановлення приналежності почерку рукописа й підпису конкретній людині. Зазвичай застосовується для визначення справжності підпису або виявлення фальсифікації документа.

З оскаржуваної ухвали суду, якою призначено по справі судову експертизу вбачається, що поставлені перед експертом питання щодо того, чи виконано підпис від імені ОСОБА_4, що міститься навпроти його прізвища в укладеному 26 грудня 2012 року між ПП "Ювента" та ПАТ "Банк "Київська Русь" кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії №85618-89, чи іншою особою та питання чи виконано підпис від імені ОСОБА_4, що міститься навпроти його прізвища в додатку № 1 до укладеного 26 грудня 2012 року між ПП "Ювента" та ПАТ "Банк "Київська Русь" кредитного договору на відкриття відновлювальної кредитної лінії №85618-89, чи іншою особою, повязані з предметом позовних вимог та потребують спеціальних знань для розяснення питань щодо факту укладання спірного договору.

Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.

Отже, поставлене перед експертом питання підлягає доведенню способом призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи.

Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що обставини, зазначені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі щодо порушення перед експертом визначених позивачем питань, є відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, підставою для призначення по справі судової експертизи, тому дану процесуальну дію здійснено місцевим господарським судом у межах наданих йому прав, у відповідності до норм чинного Господарського процесуального кодексу України.

Заперечення відповідача проти призначення судової експертизи не можуть бути взяті до уваги з наступних підстав.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом. Разом з тим, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Таким чином, положення ухвали господарського суду стосовно призначення судової експертизи не підлягають перегляду в апеляційному порядку.

Ухвала місцевого господарського суду про призначення судової експертизи та про зупинення у зв'язку з цим провадження у справі може бути переглянута в апеляційному чи касаційному порядку лише в частині зупинення провадження.

Така правова позиція викладена Вищим господарським судом України в п. 19 постанови Пленуму «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23 березня 2012 року, в якій зазначено, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.

Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111-13 ГПК не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК). Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Полтавської області від 28 січня 2016 року у даній справі, оскільки її винесено у відповідності до пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Таким чином, суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі в звязку з призначенням по справі судової експертизи, діяв в межах наданих йому повноважень, керуючись нормами вказаної статті, та з метою повного та обєктивного вирішення даного господарського спору, оскільки порушені позивачем в клопотанні про призначення експертизи питання повязані з предметом позовних вимог у даній справі та потребують спеціальних знань при їх вирішенні.

Колегія суддів зазначає, що викладені відповідачем заперечення стосовно призначення судової експертизи, а також посилання на те, що судом необґрунтовано доцільності проведення судової почеркознавчої експертизи не спростовують правомірність процесуальних дій суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України в звязку з призначенням судової експертизи.

При цьому слід зазначити, що скаржник в апеляційній скарзі не зазначає, які саме порушення статті 79 Господарського процесуального кодексу України були допущені судом першої інстанції при винесенні ухвали про зупинення провадження у справі, а доводи скаржника зводяться передусім до перевірки та переоцінки підстав для призначення судової експертизи у даній справі, можливості оскарження якої нормами процесуального права не передбачено.

Проте наведені відповідачем доводи з цього приводу можуть бути враховані господарським судом з наданням відповідної правової оцінки в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України України.

Крім того, оскаржувана ухвала повністю відповідає вимогам статті 86 Господарського процесуального кодексу України України, оскільки містить всі необхідні відомості щодо господарського суду, сторін, суті даного спору, змісту поставлених питань; мотиви винесення ухвали з посилання на норми статті 41 Господарського процесуального кодексу України, а також відповідає рекомендаціям, викладеним в постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23 березня 2012 року .

Зважаючи на те, що відповідачем не надано апеляційному господарському суду мотивованих пояснень, у чому саме оскаржувана ухвала про зупинення провадження у справі порушує права та законні інтереси відповідача, не доведено факту порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття ухвали про зупинення провадження у справі, а також її невідповідність нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Полтавської області від 28 січня 2016 року у даній справі підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом першим статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 28 січня 2016 року у справі № 917/2373/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 03.03.2016 р.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.