Постанова № 56256141, 01.03.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2016 р. Справа № 920/510/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 976 від 29 липня 2013 року;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№ 405 С/1-6) на ухвалу господарського суду Сумської області від 31 серпня 2015 року у справі № 920/510/15

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Валки, Валківський район, Харківська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Путивль Агростандарт, м.Путивль, Сумська область,

про стягнення 131 186 грн. 35 коп.

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2015 року Фізична особа підприємець ОСОБА_2, м.Валки подав позовну заяву про стягнення з ТОВ Путивль Агростандарт, м.Путивль за договором №ТЕО-14/324-ПІВН-ПУТАГР від 20 серпня 2014 року про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) заборгованості в загальній сумі 131 186 грн. 35 коп., з яких: 100 000 грн. 00 коп. основний борг, 25 088 грн. 67 коп. інфляційних збитків, 816 грн. 65 коп. 3% річних, 5 281 грн. 03 коп. пені, а також просив стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21 травня 2015 року у справі №920/510/15 (суддя Жерьобкіна Є.А.) припинено провадження у справі №920/510/15 відповідно до п. 5 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 з державного бюджету України повернуто судовий збір в сумі 337 грн. 05 коп. на підставі п. 1 ч. 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

26 серпня 2015 року до Господарського суду Сумської області від позивача надійшла заява, в якій просив суд винести додаткову ухвалу про повернення судового збору та надання розяснення щодо питання повернення судового збору з урахуванням приписів статей 88, 89 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 31 серпня 2015 року у справі №920/510/15 (суддя Жерьобкіна Є.А.) заяву Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 в частині розяснення ухвали задоволено. Роз'яснено ухвалу Господарського суду Сумської області від 21 травня 2015 року у справі №920/510/15. У задоволенні заяви Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 в частині винесення додаткової ухвали відмовлено.

Позивач з ухвалою Господарського суду Сумської області від 31 серпня 2015 року не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу в частині роз'яснення та в частині відмови у прийнятті ухвали про повернення судового збору в сумі 2623,73 грн.; просить прийняти нове рішення у справі, яким повернути з Державного Бюджету України сплачену ним суму судового збору у розмірі 2623,73 грн.

Заявник, зокрема, вважає, що поняття закриття провадження у справі, про яке йдеться у нормі Закону України "Про судовий збір" тотожне поняттю припинення провадження у справі, отже, вважає за наведених обставин суд неправомірно відмовив у поверненні сплаченого позивачем судового збору.

У призначене судове засідання представник відповідача не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 108). Відзив на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності належно повідомленого представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Сумської області від 21 травня 2015 року у справі № 920/510/15 припинено провадження у справі № 920/510/15 на підставі п. 5 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку із наявністю у договорі сторін третейського застереження, та наполяганням позивача на вирішення цього спору саме в третейському суді; повернуто Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 з державного бюджету України судовий збір в сумі 337,05 грн. на підставі п. 1 ч. 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у звязку зі зменшенням розміру позовних вимог.

У серпні 2015 року до суду першої інстанції надійшла заява позивача, в якій останній просить суд винести додаткову ухвалу про повернення судового збору у розмірі 2623,73 грн. та надати розяснення, чому питання щодо повернення судового збору не вирішено ухвалою Господарського суду Сумської області від 21 травня 2015 року про припинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 31 серпня 2016 року у справі № 920/510/15 заяву Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 в частині розяснення ухвали задоволено. У задоволенні заяви Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 в частині винесення додаткової ухвали відмовлено.

Місцевий господарський суд розяснив ухвалу Господарського суду Сумської області від 21 травня 2015 року таким чином: В ухвалі господарського суду Сумської області від 21 травня 2015 року у справі № 920/510/15 судом вирішено питання про повернення судового збору з Державного Бюджету України, а саме: повернуто судовий збір в сумі 337 грн. 05 коп. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у звязку зі зменшенням позовних вимог, та обґрунтовано причини неповернення судового збору у повному обсязі, а саме: вказано, що припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Оскаржувана ухвала в частині відмови у винесені додаткової ухвали про повернення судового збору позивачу мотивована безпідставністю та необґрунтованістю доводів заяви заявника.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

На розгляді в Господарському суді Сумської області перебувала справа за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення з ТОВ Путивль Агростандарт заборгованості за договором № ТЕО-14/324-ПІВН-ПУТАГР від 20 серпня 2014 року про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в загальній сумі 131 186 грн. 35 коп.

В ході розгляду цієї справи відповідач подав заяву, в якій просить суд припинити провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, так як в п. 6.3 вказаного договору сторони домовились, що усі спори, розбіжності, вимоги і претензії, що виникли з цього договору або у зв`язку з ним, в тому числі, але не виключно, щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення підлягають остаточному розгляду в Постійно діючому Третейському суді при Сумській міжрегіональної товарній універсальній біржі відповідно до регламенту зазначеного суду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

На підставі зазначеного вище, суд першої інстанції припинив провадження у справі.

Згідно статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до частини 1 статті 89 цього Кодексу суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Приписи вказаних статей передбачають, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 цього Кодексу. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну або скасування додаткового рішення в апеляційному чи у касаційному порядку. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

У статті 7 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на 31 серпня 2015 року (день винесення оскаржуваної ухвали) передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі закриття провадження у справі (п. 5 ч. 1 статті 7 Закону).

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Пленум Вищого Господарського суду України в постанові № 7 від 21 лютого 2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (в редакції, станом на 31 серпня 2015 року) розяснив, що статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються.

Аналіз зазначених норм та правових позиції дає підстави вважати, що припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Таким чином, пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" в редакції, яка діяла на час винесення ухвал суду від 21 травня 2015 року та 31 серпня 2015 року, передбачено повернення судового збору у разі закриття провадження у справі, що не є тотожним поняттю припинення провадження у справі у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України, як помилково стверджує позивач у своїй заяві про винесення додаткової ухвали та про розяснення судового рішення.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що Законом України № 484-VIII від 22 травня 2015 року передбачена можливість повернення сплаченої суми судового збору у разі закриття (припинення) провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України № 484-VIII від 22 травня 2015 року внесені зміни до Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №14, ст.87, ст.204). Відповідно до перехідних положень вказаного Закону, він вступає в законну силу з 01 вересня 2015 року.

Зокрема, частину першу статті 7 Закону України «Про судовий збір» викладено у наступній редакції: сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у звязку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як вже зазначалось вище в цій постанові, норма Закону України №484-VIII від 22 травня 2015 року, яка передбачає можливість повернення сплаченого судового збору у разі закриття (припинення) провадження у справі, почала діяти з 01 вересня 2015 року, а тому така редакція статті 7 Закону України «Про судовий збір» щодо повернення судового збору на час прийняття Господарським судом Сумської області ухвали про припинення провадження у справі від 21 травня 2015 року не розповсюджується.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про винесення додаткової ухвали про повернення сплаченого судового збору.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що висновки господарського суду Сумської області відповідають обставинам справи та вимогам процесуального законодавства, доводи позивача не спростовують обґрунтованості ухвали місцевого господарського суду від 31 серпня 2015 року, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом першим статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Сумської області від 31 серпня 2015 року у справі № 920/510/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 03.03.2016 р.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.