Рішення № 56255934, 03.03.2016, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2016 р. Справа № 926/47/16

За позовом публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю Автоплаза, м. Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 7658,05 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Позивача ОСОБА_1, дов. № 02-36/3292 від 07.11.2014 р.

Відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 7685,05 грн. заборгованості зі сплати комісійної винагороди за договорами про надання послуг з прийому та проведення платежів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договорами про надання послуг з прийому та проведення платежів № 919/3 від 01.04.2012 р., № 919/4 від 10.06.2013 р. та № 919/5 від 01.08.2013 р. позивач надав відповідачеві послуги з приймання готівкових коштів та здійснення переказів безготівкових коштів в якості оплати фізичними особами вартості автомобілів, які реалізовував відповідач, за названі послуги відповідач зобовязався сплачувати комісійну винагороду банку, але належним чином вказане зобовязання не виконав, із вартості послуг позивача на загальну суму 130977,59 грн., зафіксованих актами наданих послуг, відповідач фактично сплатив 123319,54 грн. за мінусом суми 8997,00 грн., яка надійшла на транзитний рахунок ПАТ Укрсоцбанк від ТОВ Премєра-Авто і зарахована в оплату послуг відповідача помилково, відтак заборгованість останнього складає 7658,05 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою від 06.01.2016 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 21.01.2016 р. за участю представників сторін, позивача зобовязано надати додаткові докази і розрахунки, відповідача зобовязано надати відзив на позов та докази в його обґрунтування.

Ухвалою від 21.01.2016 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 18.02.2016 р. за участю представників сторін за клопотанням відповідача, який не мав змоги забезпечити явку представника на виклик суду, та в звязку з неподанням відзиву на позов.

18.02.2016 р. від ТОВ Автоплаза надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти вимог позивача заперечив з тих підстав, що оплату комісійної винагороди банку ТОВ Автоплаза сплатило відповідно до умов укладених з банком договорів у повному обсязі, а доводи позивача про помилковість зарахування коштів на певні рахунки банку є безпідставними, оскільки банк не дотримався положень Закону України Про платіжні системи та переказ коштів та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті щодо встановленого алгоритму дій у разі помилкового зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача.

18.02.2016 р. позивач надав додаткові письмові пояснення до позову та додаткові докази для долучення до матеріалів справи (а.с. 52-54).

Ухвалою від 18.02.2016 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 03.03.2016 р. за участю представників сторін, відповідача зобовязано забезпечити участь повноважного представника в судовому засіданні, надати належні докази (засвідчені копії платіжних доручень) на підтвердження сплати ТОВ Автоплаза на користь ПАТ Укрсоцбанк комісійної винагороди в розмірі 133316,54 грн., а саме: 04.10.2013 р. 3030,00 грн., 23.10.2013 р. 32660,00 грн., 30.10.2013 р. 8475,47 грн., 20.11.2013 р. 8997,00 грн., 20.11.2013 р. 8076,00 грн., 04.04.2014 р. 1338,95 грн. та докази проведення остаточного розрахунку на суму 69739,12 грн.

Представник відповідача в судове засідання 03.03.2016 р. не зявився без повідомлення причин неявки, витребувані ухвалою від 18.02.2016 р. ТОВ Автоплаза не подало.

Зазначені обставини не перешкоджають розгляду справи, оскільки відповідачеві належним чином надіслано ухвалу від 18.2.2016 р. про місце, дату і час судового засідання після відкладення розгляду справи, а її матеріали є достатніми для вирішення спору по суті (а.с.71).

Представник позивача в судовому засіданні 03.03.2016 р. подав додаткові письмові пояснення з врахуванням викладених у відзиві ТОВ Автоплаза заперечень проти позову, пояснив, що в ціні позову та в прохальній частині позовної заяви допущена описка: замість суми заборгованості в розмірі 7658,05 грн. помилково надруковано 7685,05 грн., по тексту позовної заяви і згідно поданих доказів ціна позову становить 7658,05 грн. і саме в цій сумі просить задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, відзив відповідача на позов, додаткові письмові пояснення позивача, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Між публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк та товариством з обмеженою відповідальністю Автоплаза було укладено низку договорів про надання послуг з прийому та проведення платежів та додаткових угод до них, а саме:

1) № 919/3 від 01.04.2012 року, додаткова угода від 21.05.2013 р. (а.с. 8-11);

2) № 919/4 від 10.06.2013 року (а.с. 12- 14) та

3) № 919/5 від 01.08.2013 року (а.с. 15-17), далі відповідно Договір № 919/3, Договір № 919/4 та Договір № 919/5, а разом Договори.

Згідно умов вищезазначених договорів (п. 1.1 ОСОБА_2) Клієнт (ТОВ Автоплаза) доручає, а ОСОБА_2 (ПАТ Укрсоцбанк) зобовязується через мережу свої філій та відділень приймати готівкові кошти у національній валюті, виконувати платіжні доручення на переказ безготівкових коштів як оплату фізичними особами (Споживачами) вартості товарів (автомобілів марки HONDA), що реалізує Клієнт, та перераховувати отримані кошти на поточний рахунок Клієнта № 26003060350674 у ЧФ ПАТ КБ Приватбанк МФО 356282.

За надання послуг за вищезазначеними ОСОБА_2 Клієнт (відповідач) зобовязаний сплачувати комісійну винагороду банку у розмірі, передбаченому розділом 3 ОСОБА_2, а саме:

- по ОСОБА_2 № 919/3 в редакції Додаткової угоди від 21.04.2012 року: комісія від 1% до 3,33% від суми коштів, наданих банком Споживачеві в якості кредитів на автомобілі HONDA, в залежності від розміру авансу;

- по ОСОБА_2 № 919/4: комісія від 6,25% до 10% від суми коштів, наданих банком Споживачеві в якості кредитів на автомобілі HONDA CR-V та HONDA Accord New, в залежності від розміру авансу;

- по ОСОБА_2 № 919/5: комісія від 3,75% до 6% від суми коштів наданих банком Споживачеві в якості кредитів на автомобілі HONDA Accord, в залежності від розміру авансу.

Визначена розділом 3 ОСОБА_2 плата (комісійна винагорода) повинна була сплачуватися не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, за реквізитами, зазначеними у консолідованому рахунку-фактурі банку (п. 3.2 ОСОБА_2).

Згідно з п. 3.2.1 ОСОБА_2 надсилає Клієнту консолідований рахунок-фактуру за формою, зазначеною в Додатку № 1 до цього ОСОБА_2, і два примірники Акту наданих послуг за формою, зазначеною в Додатку № 2 до цього ОСОБА_2, не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. Клієнт підписує Акт наданих послуг впродовж 3-х робочих днів з дня його отримання та повертає Банку на зазначену в ОСОБА_2 адресу 1 примірник підписаного Акту наданих послуг.

На виконання вищезазначених ОСОБА_2 позивач надав відповідачеві послуги з прийому та проведення платежів на загальну суму 130977,59 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами наданих послуг, а саме:

1) по ОСОБА_2 № 919/3

-№ 1 від 03.09.2013 року на суму 8475,47 грн.;

-№ 1 від 03.09.2013 року на суму 9561,95 грн.;

-№ 1 від 05.11.2013 року на суму 6381,31 грн.;

-№ 1 від 08.01.2014 року на суму 6213,86 грн.;

2)по ОСОБА_2 № 919/4

- № 1 від 02.07.2013 року на суму 32660,00 грн.;

- № 1 від 02.08.2013 року на суму 17550,00 грн.;

- № 2 від 03.09.2013 року на суму 32900,00 грн.;

3)по ОСОБА_2 № 919/5

- № 2 від 03.10.2013 року на суму 8850,00 грн.;

- № 2 від 05.11.2013 року на суму 8385,00 грн. (а.с.18-26, 52 54)).

Для оплати зазначених актів позивачем виставлено відповідні рахунки-фактури, прийняті відповідачем (а.с. 18-26 на звороті).

Комісійну винагороду за вказані послуги банку відповідач здійснив шляхом перерахування грошових коштів на загальну суму 123319,54 грн. платіжними дорученнями № 271 від 23.10.2013 р. на суму 32660,00 грн., № 286 від 30.10.2013 р. на суму 8475,47 грн., № 1119 від 04.10.2013 р. на суму 3030,00 грн., № 1308 від 20.11.2013 р. на суму 8076,00 грн., № 547 від 04.04.2014 р. на суму 1338,95 грн., № 663 від 16.05.2014 р. на суму 69739,12 грн. (а.с. 27-28, 39, 52-54, 56-58).

Проаналізувавши вказані вище Акти наданих послуг, рахунки-фактури на їх оплату, виписку по особовому рахунку № 35792000002519 з даними про проведені відповідачем платежі та напрямки їх зарахування, суд встановив, що не сплаченою залишилася комісійна винагорода за надані позивачем відповідачеві послуги на суму 7658,05 грн. по Актах наданих послуг по ОСОБА_2 № 919/3 № 1 від 05.11.2013 року в частині суми 1444,19 грн. та № 1 від 08.01.2014 року на суму 6213,86 грн.

Таким чином, дійсно, заборгованість відповідача складає 7658,05 грн. і саме така сума наведена розрахунково в тексті позовної заяви і поданому позивачем розрахунку на а.с. 39 й підтверджується іншими наявними в справі та оціненими судом в установленому ст. 43 ГПК України порядку доказами, тому ціна позову складає 7658,05 грн., а не 7685,05 грн., як помилково вказано позивачем у позовній заяві.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 55 ГПК України у позовах про стягнення грошей ціна позову визначається стягуваною сумою, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається судом. Відтак, суд визначає ціну позову в сумі 7658,05 грн.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку (ст. 509 ЦК України). Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За загальною нормою за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України). Надання послуг банківськими установами регулюється Законом України Про банки і банківську діяльність, Про платіжні системи та переказ коштів та ін.

Суд відхиляє твердження відповідача, що ним у повному розмірі сплачено комісійну винагороду за надані позивачем послуги за переліком платіжних документів, наведеним у відзиві на позову заяву. Так, відповідачем не надано платіжного документу від 20.11.2013 р. про здійснення ТОВ Автоплаза платежу на суму 8997,00 грн.

Платіж на таку суму було здійснено товариством з обмеженою відповідальністю Премєра Авто по платіжному дорученню № 1309 від 20.11.2013 р. з призначенням комісія згідно рахунку б/н від 03.10.2013 р. за надані йому ПАТ Укрсоцбанк послуги за договором № 305/13-01 про надання послуг з прийому та проведенню платежів від 01.08.2013 р. відповідно до рахункуфактури б/н від 03.09.2013 р. (а.с. 59, 69, 70).

У звязку з особливостями автоматизованого обліку заборгованості клієнтів банку кошти в розмірі 8997,00 грн. за платежем ТОВ Премєра Авто були помилково зараховані в рахунок погашення заборгованості ТОВ Автоплаза, однак в подальшому за результатами перевірки та виявлення помилки зазначені кошти за листом ТОВ Премєра Авто № 63 від 15.04.2014 р. були перенесені банком на рахунок обліку простроченої заборгованості по партнеру ТОВ Премєра Авто (а.с. 29, 57, 64-67).

З урахуванням встановлених фактів суд не бере до уваги доводи відповідача про відхилення в якості доказів зазначеного листа ТОВ Премєра Авто, службової записки працівників ПАТ Укрсоцбанк № 201.05-20/81 від 15.04.2014 р., а також про порушення банком норм Закону України Про платіжні системи та переказ коштів й Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

У відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В абзаці 4 підпункту 3.12 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції розяснено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У справі про стягнення заборгованості за надані послуги предметом доказування з боку позивача є доведення наявності правових підстав та факту надання обумовлених сторонами послуг, їх вартість та розмір заборгованості, відповідач же, заперечуючи проти позову, повинен довести належними та допустимими доказами або відсутність підстав для надання послуг, або їх ненадання чи ненадання неналежної якості або не за узгоджену плату, або здійснення оплати послуг в установленій законом, договором або іншій узгодженій сторонами формі, що виключає існування заборгованості.

Судом встановлено, що кошти в розмірі 8997,00 грн. за платіжним дорученням № 1309 від 20.11.2013 р. сплатив позивачеві не відповідач і не за надані йому послуги, а третя особа ТОВ Премєра Авто за отримані ним від банку послуги.

Дотримання чи недотримання банком законодавчих положень, що регламентують повернення коштів у звязку з їх невірним зарахуванням, у даному випадку не впливають на юридичну оцінку встановленого в судовому засіданні факту несплати відповідачем комісійної винагороди позивачеві в сумі 7658,05 грн., а незгода відповідача з діями банку щодо перенесення невірно зарахованих коштів на інший рахунок може бути предметом спору за іншим, аніж у даній справі, позовом між банком і відповідачем.

Відсутні підстави також для застосування за заявою відповідача положень ЦК України про позовну давність, оскільки з дня виникнення заборгованості за Актами наданих послуг № 1 від 05.11.2013 року та № 1 від 08.01.2014 року по ОСОБА_2 № 919/3 і до звернення позивача з позовом до господарського суду трирічний строк позовної давності не сплив.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та про наявність підстав для задоволення позову і стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Автоплаза (58029, м. Чернівці, вул. Гайдара, буд. 1-Л, код ЄДРПОУ 36300098, р/р 2600306060350674 в ЧФ ПАТ КБ ПриватБанк) на користь публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019):

- 7658,05 грн. заборгованості по комісійній винагороді за договором про надання послуг з прийому та проведення платежів № 919/3 від 01.04.2012 року;

- 1218,00 грн. судового збору.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

У судовому засіданні 03.03.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 04.03.2016 року.

Суддя Т.І.Ковальчук