Ухвала суду № 56252533, 03.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 березня 2016 року м. Київ К/800/5455/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання незаконним наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а :

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним наказ Державної фіскальної служби України № 641 від 27 серпня 2015 року про звільнення на підставі пункту 1 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України першого заступника начальника Миколаївської митниці Державної фіскальної служби ОСОБА_1 із займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Поновлено на посаді першого заступника начальника Миколаївської митниці Державної фіскальної служби ОСОБА_1 з 28 серпня 2015 року. Стягнуто з Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 19011,02 грн.

Відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року.

Статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до касаційної скарги.

Як вбачається з касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в порушення положень частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до неї не додано копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції та документ про сплату судового збору у розмірі ставки цього збору, передбаченої Законом України "Про судовий збір" у редакції зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIІІ, яка за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Судовий збір сплачується за реквізитами: отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)".

При цьому, частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Крім того, в порушення вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додано копію оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, роздруковану з Єдиного державного реєстру судових рішень, з якої неможливо встановити сторін по справі, а тому відповідачу необхідно надати належним чином завірену копію оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, як це передбачено Інструкцією з діловодства в адміністративних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України № 174 від 17 грудня 2013 року.

Згідно з частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, а тому вона повинна бути залишена без руху до усунення скаржником зазначених недоліків.

Керуючись статтями 108, 212, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання незаконним наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху та надати строк для усунення недоліків до 24 березня 2016 року.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги вона буде повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Л. Іваненко