Ухвала суду № 56251869, 11.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016 року м. Київ К/800/7122/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Лосєва А.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року

у справі № 813/5066/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівський міський молочний завод»

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

про скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Львівський міський молочний завод» (далі - ПАТ «Львівський міський молочний завод»; позивач) до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області; відповідач) задоволено повністю. Скасовано наказ № 839 від 09 липня 2014 року про проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «Львівський міський молочний завод». Присуджено з Державного бюджету України на користь ПАТ «Львівський міський молочний завод» судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 09 липня 2014 року начальником ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) прийнято наказ № 839, яким посадовій особі податкового органу доручено з 09 липня 2014 року провести позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Телтрейд» за березень 2014 року тривалістю п'ять робочих днів.

Скасовуючи названий акт індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З наведеної норми вбачається, що виявлена недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, може бути підставою для проведення перевірки лише у випадку надіслання на адресу платника (вручення платнику) обов'язкового письмового запиту з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження для усунення сумнівів контролюючого органу, в якому зазначаються виявлена недостовірність даних та відповідна декларація.

При цьому слід враховувати, що відповідно до позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 27 січня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарантінвест-55» до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій, право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої перевірки.

Як з'ясовано судами, підставою для прийняття оспорюваного наказу послугувало ненадання ПАТ «Львівський міський молочний завод» пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу № 9512/10/13-03-15-01/359/3 від 25 червня 2014 року щодо його взаємовідносин з ТОВ «Телтрейд» у березні 2014 року.

При цьому судовими інстанціями встановлено, що вказаний запит не містить підстав, передбачених абзацом 3 пункту 73.3 статті 73 ПК України, для його надіслання, а також вказівки на виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію.

За правилами абзацу 5 пункту 73.3 статті 73 ПК України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, відмова позивача надати пояснення та їх документальні підтвердження на розглядуваний запит відповідача у зв'язку з незазначенням у ньому підстав його направлення не може розцінюватись як обставина, з якою підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України пов'язує можливість призначення позапланової перевірки платника.

З огляду на викладене, судові інстанції дійшли цілком об'єктивного висновку про відсутність у ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області в розглядуваній ситуації підстав, які надають їй право на проведення позапланової виїзної перевірки товариства, та, як наслідок, про задоволення заявлених позовних вимог.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відхилити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Лосєв А.М.