Постанова № 56251070, 01.03.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.03.2016р. справа №908/514/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В.,Марченко О.А.секретаря Бреславець Л.М.від позивача:Дунаєнко О.О., представник за дов. №05 від 05.01.2016р.від відповідача:не з"явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал» м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід17.12.2015 рокуу справі№908/514/15-г (суддя Місюра Л.С.)за позовомКомунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжядо відповідача Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної-особи ОСОБА_6 м.Запоріжжяпростягнення 10 114,34грн. ВСТАНОВИВ:

27.01.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулось Комунальне підприємство "Водоканал" м.Запоріжжя з позовною заявою про стягнення з Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної-особи ОСОБА_6 м.Запоріжжя заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 08.09.2013р. по 09.10.2013р. у розмірі 10 114,34грн. (а.с. 3-5).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.04.2015 року по справі №908/514/15-г у задоволені позовних вимог відмовлено (а.с.50-53).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2015р. по справі №908/514/15-г зазначене рішення суду першої інстанції було залишено без змін (а.с. 72-75).

Постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2015р. по справі №908/514/15-г та рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.2015р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2015р. скасовано, справу №908/514/15-г передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 108-114).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.12.2015 року у задоволені позовних вимог було відмовлено (а.с. 152-155).

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не порушив строк повірки засобу обліку, тому позивач безпідставно нарахував відповідачу 10114,34грн. за безоблікове водокористування.

Позивач, Комунальне підприємство «Водоканал» м.Запоріжжя звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2015р. по справі №908/514/15-г та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення 10 114,34грн. у повному обсязі (а.с.161-163).

Зокрема, скаржник зауважує на те, що висновок суду стосовно 4 річного строку проходження повірки приладу обліку є передчасний, так як результати прискорених випробувань на довговічність поширювались на прилади обліку з 2005р. випуску, отже на приладу обліку з роком випуску до 2005р. результати випробувань не розповсюджуються.

Також, апелянт наполягає на тому, що відповідачем було порушено п.3.2.3 договору, п.5.14 «Правил користування…», а саме не було вчасно зроблено повірку засобу обліку, у КП «Водоканал» були всі підстави для нарахування оплати відповідно до п.3.3 «Правил користування..» за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0м/сек та дією її повним перерізом 24 годин за добу.

Судове засідання відкладалося з метою всебічного, повного та об"єктивного розгляду справи.

01.03.2016р. у судове засідання сторони з"явився представник апелянта, який підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Враховуючи те, що явка сторін не була визнана обов»язковою у судове засідання, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Комунальне підприємство «Водоканал» є юридичною особою (ідентифікаційний код 03327121), що підтверджено витягом з ЄДР та Статутом (а.с.24, 25).

Відповідно п. 1.1 Статуту Комунальне підприємство «Водоканал» є правонаступником майнових прав та обов'язків Державного комунального підприємства "Водоканал".

Відповідач, Суб»єкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ( а.с.28, зворотній бік).

01.06.2007 року між Комунальним підприємством "Водоканал" (за договором -водоканал, далі - позивач) і Суб»єктом підприємницької діяльності фізичною-особою ОСОБА_6 м.Запоріжжя (за договором-абонент, далі - відповідач) укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації №8342 (а.с. 9-11).

Відповідно до п. 1.1 водоканал забезпечує абоненту подачу води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчику АДРЕСА_1 прим.3.

При цьому, сторони керуються Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10 січня 2002р. №2918-111, діючими „Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Держжиткомгоспа України від 1 липня 1994р. №65, „Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджених наказом Держбуду України від 19 лютого 2002р. №37, „Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів", зареєстрованого Міністерством Юстиції України 26 квітня 2002р. №402/6690, „Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м.Запоріжжя", затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради № 167 від 29.05.03р., „Правилами експлуатації та технічними вимогами до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоків" від 20.12.1993р., ДОСТом на воду питну 2874-82, ДБН 360-92, СНіП 2.04.02-84,"Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів України "КДП 204-12 Укр. 242-95.

Договір укладається з 01.06.2007р. по 31.12.2017р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладення договору регулюються даним договором. У разі, якщо абонент не виконує свої обов'язки за договором, водоканал має право припинити дію договору, письмово попередивши абонента за 30 календарних днів (розділ 2 договору)

Розділом 3 договору сторони визначили обов'язки сторін.

Пунктом 3.1.1 договору позивач зобов'язався забезпечити відповідачу подачу питної води з напором в точці підключення вводу відповідача до мереж позивача і якістю у відповідності з ДОСтом на воду питну 2874-82 в точці підключення вводу відповідача до мережі позивача згідно розподілу зон обслуговування та балансової належності.

Згідно з п. 3.2.1 договору відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим договором та нормативно-правовими актами, вказаними в п. 1.1 договору.

Згідно п.3.2.3 договору при відсутності або не встановленні облікового прибору в установлений водоканалом строк, розміщення абонентом водомірних вузлів або їх експлуатації з порушенням Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селах України, Правил експлуатації та технічних вимог та водовідведення у містах та селах України, Правил експлуатації технічних вимог до приладів обліку питної, технічної води, промислових та господарських фекальних стоків, водопостачання абонента вважається без обліковим, витрачання води та об»єм стоків в даному випадку визначається розрахунковим шляхом згідно з п.9.6 та 21.5 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селах України, починаючи від дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водомірного вузла.

Пунктом 3.2.4а договору сторони погодили, що при порушенні Абонентом «Правил користування…» (пункти 2.17, 4.19, 6.6, 6.9, 6.11, 9.6, 9.8, 10.2, 12.14, 13.4 та інші) витрати питної води і об'єм стічних вод визначається розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 9.6 та 21.5 «Правил користування…»

Відповідно п. 3.2.5 договору при виявлені представником водоканалу в процесі контрольних перевірок порушень «Правил користування…», за виключенням вказаних у п.3.2.4а Договору, абонент на протязі 5 календарних днів зобов'язаний усунути всі порушення, зафіксовані у відповідному акті, встановити резервний технічно придатний держперевірений обліковий прилад, про що повідомити водоканал у письмовому вигляді (рекомендованим листом з повідомленням чи посильним) не пізніше однієї доби після усунення зауважень або установки водолічильника.

При виявлені представником водоканалу, в процесі повторної перевірки невиконаних зауважень за попереднім актом, витрати питної води і об»єм стічних вод визначається розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 9.6 та 21.5 «Правил користування…», з дня складання акту, в якому зафіксовані порушення. При відмові відповідальної за водопостачання особи підписати акт, він підписується представником водоканалу з зазначенням прізвища та посади представника Абонента, який відмовився підписувати акт. Відповідальність за організацію обліку витрат питної води субабонентами покладається на Абонента.

Розділом 5 Договору сторони визначили порядок розрахунків.

Згідно з п. 5.1 договору основним документом на оплату є акт. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються основному абоненту з позначенням споживачів представником водоканалу, при наявності особистого посвідчення. Акти виписуються 23, 24, 25 числа кожного місяця. Абонент зобов'язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок водоканалу у сумі, вказаній в акті. Якщо абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказаний у ньому термін, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Відповідно до п. 5.2.1 по водоспоживанню нарахованого у відповідності з п.п. 9.6, 21.5 «Правил користування…» та ін.. абонент на підставі актів про порушення перераховує кошти на розрахунковий рахунок водоканалу в банк на протязі 3 банківських днів з дня складання актів.

Сторони несуть відповідальність за невиконання зобов'язань у відповідності з чинним законодавством та вказаним в цьому договорі нормативними документами (п.6.1).

Абонент сплачує об»єм витрат питної води в мережах Абонента внаслідок їх пошкодження, нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента відповідно з п.9.6 «Правил приймання…» за пропускною спроможністю вводу водопроводу (п.6.4 договору).

Пунктом 9.1 договору сторони встановили, що межа розподілу водопроводу та каналізації визначається згідно схеми водопостачання та водовідведення, доданих до Договору.

Як вбачається з матеріалів справи та умов договору, 03.03.2010р. представником КП "Водоканал" - інженером інспектором та абонентом ОСОБА_6 було проведено технічне обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання по АДРЕСА_1, про що складено Акт від 03.03.2010 р., в якому зазначено, що у відповідача на вводі встановлено засіб обліку марки КВ 1,5 №623733, державна повірка 1 квартал 2010р. Засіб обліку при пломбовано до трубопроводу пломбою А6022. Пломби здано відповідачу на збереження (а.с. 18).

23.09.2013р. відповідач звернувся до позивача з заявою, в якій просив КП "Водоканал" направити інспектора для розпломбіровці прибору обліку холодної води для зняття його на планову держповірку. Вказана заява була отримана КП "Водоканал" 23.09.2013р., про що свідчить вхідний номер та дата на вказаної заяві (а. с. 39).

07.10.2013р. представниками КП "Водоканал" у складі: інженеру ОСОБА_7 та абонентом ОСОБА_6 було проведено технічне обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання СПД ФО ОСОБА_6, про що складено Акт технічного обстеження водопроводу від 07.10.2013 р.

В даному Акті зафіксовано наступне: «Питна вода абоненту поставляється з міської мережі водопостачання через ввід житлового будинку. На вводі у туалеті встановлено водомірний вузол холодної води. Витрати води визначаються за приладом обліку КВ-1,5 d - 15 мм., рік випуску - 2003 № 623733, д/п І кв./10. Прилад обліку знаходиться в робочому стані, припломбований до труби пломбою А6022. На момент перевірки пломби держповірки та представника КП "Водоканал" у схоронності. Разом з тим, за змістом вказаного акту зазначено, що у відповідності до Державного реєстру України для вимірювальної техніки зареєстровані водоміри КВ 1,5 (рік випуску 2003) та зазначено, що вказані прилади обліку випущені з виробництва до 2006 року підлягають державній повірці через кожні три роки. Відтак, строк держповірки приладу обліку КВ 1,5 №623733 закінчився в І кварталі 2013 року та експлуатується із закінченим строком держповірки. Схема балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж Абонентом надана, але не відповідає п. 14.2. Правил користування. За результатами перевірки складено Акт технічного обстеження водопроводу від 07.10.2013р. за підписами представників КП "Водоканал" та представника абонента - ОСОБА_6 Також у вказаному акті обстеження вказано: у відповідності із заявою Абонента (вх. № 16491 від 23.09.2013 року) дозволено здійснити держповірку приладу у строк до 12.10.2013 року. До встановлення приладу обліку та здачі його в експлуатацію водоспоживання Абонента вважається безобліковим (п. 3.2.3 Договору). У строк до 07.11.2013 року надати до КП "Водоканал" схему балансової належності водопровідних та каналізаційних мереж, виконану у відповідності з п. 14.2. Правил користування (а. с. 19-20).

В подальшому, Актом технічного обстеження водопроводу від 09.10.2013р. (а.с.21) визначено, що строк держповірки приладу обліку КВ - 1,5 № 623733 закінчився у І кварталі 2013 року та водолічильник експлуатується із закінченим строком держповірки, що є порушенням п. 5.14 Правил Користування та п. 3.2.3 договору № 8342 від 01.06.2007 року. До установки та здачі в експлуатацію держповіреного приладу обліку водокористування абонента вважається безобліковим (п. 3.2.3 договору). Обсяги води та стоків визначаються розрахунковим шляхом у відповідності з п. 3.3, 3.4, 3.14 Правил користування, починаючи з дня виписки останнього акта-рахунка 07.09.2013 року. Даний акт складено та підписано представниками КП "Водоканал", представник абонента - ОСОБА_6, від підпису відмовився, про що зроблено в акті відповідний запис.

Того ж дня, 09.10.2013р., на підставі Актів технічного обстеження від 07.10.2013р. та 09.10.2013р., позивачем було здійснено розрахунок безоблікового водокористування за період з 08.09.2013р. по 09.10.2013р. та складено Акт-рахунок № 8342/2 від 09.10.2013р. на суму 10114,34 грн. Даний акт-рахунок підписаний з боку представника позивача, відповідач від підпису відмовився, про що зроблено відповідний запис в акті-рахунку (а. с. 22).

Позивач направив акт технічного обстеження водопроводу від 09.10.2013 року разом з актом-рахунком № 8342/2 від 09.10.2013р. на адресу відповідача поштою із супровідним листом № 18325 від 11.11.2013р., що підтверджується описом вкладення від 12.11.2013р., копія якого міститься в матеріалах справи. У вказаному листі позивач з посиланням на п. 5.1 договору зазначив, що акт-рахунок є обов'язковим до оплати протягом 3-х банківських днів та просив вжити заходів щодо сплати вказаної в акті суми.

Таким чином, на підставі вищезазначених Актів технічного обстеження відповідачу було виписано Акт-рахунок за період з 08.09.2013р. по 09.10.2013р. на загальну суму 10 114,34грн.

Однак, відповідач оплату за вказаним вище Актом-рахунком не здійснив, внаслідок чого, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 08.09.2013р. по 09.10.2013р. у розмірі 10 114,34грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності нарахування та стягнення суми боргу за безоблікове водокористування.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. № 2918-Ш (далі - Закон України № 2918), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р., зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за № 936/15627 (далі по тексту -Правила користування).

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 19 Закону України №2918 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до вимог ст.23 Закону України №2918 підприємства питного водопостачання мають право, зокрема, сприяти впровадженню засобів обліку та регулюванню споживання питної води.

На час укладання договору його умовами зобов'язано абонента у визначений строк встановити засіб обліку води та передбачена відповідальність за недотримання абонентом прийнятих на себе зобов'язань, на підставі тих нормативно-правових актів, які діяли в той час.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час проведення представниками КП "Водоканал" технічного обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання приміщення відповідача у 2013 році, порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення визначається та регулюється Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, пунктом 1.1 яких, встановлено, що ці Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України і є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

З огляду на зазначене, Правила № 190 є обов'язковими для застосування та виконання, як учасниками правочину, так і судом під час розгляду спору, оскільки положення попередніх Правил 1994 року втратили чинність та не регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до п. 2.1 Правил № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Розрахунку за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку (п. 3.1 Привал № 190).

Кабінет Міністрів України Постановою від 27.11.1995р. за № 947 затвердив програму поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1996 - 2007 роки. Цією програмою визначено найбільш ефективний шлях зменшення затрат на впровадження засобів обліку.

Отже, приймаючи до уваги зазначене, наявність у споживача засобу обліку води є обов'язковим.

Разом з тим, колегія суддів вважає посилання позивача на пункти 3.3 та 3.4 Правил № 190 в даному випадку необгрунтованими, виходячи з наступного:

Пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190 передбачено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (пункт 3.2. Правил № 190).

Самовільне водоспоживання це користування питною водою з міського водопроводу без дозволу Виконавця та/або без оформлення необхідних документів (в т.ч. без реєстрації у Виконавця в якості Споживача, ухилення чи відмова від укладення договору на надання послуг з водопостачання тощо).

Самовільне приєднання до систем водопостачання - приєднання до мереж централізованого комунального водопостачання, здійснене без письмового дозволу Виконавця.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що чинним законодавством не передбачено норми, відповідно до якої виробник, у разі не проведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води, має проводити розрахунок витрат води згідно п.3.3 Правил, оскільки розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом Правил проводиться виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними, судова колегія вважає правильним.

Матеріалами справи доведено наявність між сторонами спору господарських правовідносин щодо надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, що оформлені договором №8342 від 01.06.2007 року.

Вважаючи, що викладений у договорі порядок визначення безоблікового споживання води породжує у споживача зобов»язання, а у постачальника право на визначення обсягів споживання води розрахунковим шляхом відповідно до п.3.4 Правил, колегія суддів вважає за необхідне зазначити на таке.

Позивачем, заявляючи позов про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 08.09.2013р. по 09.10.2013р. у розмірі 10114,34грн., не враховано, що п.1.1 та п.3.2.3 договору містять посилання не на п.п.3.3, 3.4, а на п.п. 9.6, 21.5 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Державного комітету по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 року №65, які втратили чинність за наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190.

Як вбачається з матеріалів справи, після затвердження наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України зміни до договору надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації №8342 від 01.06.2007 року не вносились, а тому посилання позивача про наявність договірних зобов»язань відповідача оплачувати спожиту воду як безоблікову, відповідно до п.3.4 Правил…є безпідставним.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим господарським судом України у постановах від 11 грудня 2013р. у справі N908/1658/13, від 23.12.2015р. у справі №908/3025/15.

Частиною 2 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" унормовано, що засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через межповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ. Підприємства, організації та фізичні особи зобов"язані своєчасно (з урахуванням міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку..

Пунктом 9.2.11 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, які затверджено наказом Держжилкомунгоспу України № 30 від 05.07.1995р. із змінами від 27.06.2008р. встановлено, що контроль за наявністю і станом обладнання засобів вимірювальної техніки для обліку відпущеної води, а також за дотриманням термінів їх періодичної повірки здійснюється працівниками абонентського відділу виробника.

Відповідно до п.3.2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з центрального водопостачання та водовідведення, погоджених головою Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємства, головою Антимонопольного комітету України, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.08.2012р. за № 1468/21780, суб"єкти господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з центрального водопостачання та/або водовідведення, повинні здійснювати своєчасне забезпечення контроль-вимірювальних інструментів і приладів, а також відповідних приладів обліку, повірки або державної метрології атестації засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що жодним нормативним актом не визначений/встановлений обов"язок споживача/абонента контролювати термін повірки та вчиняти дії щодо періодичної повірки засобу обліку води. Натомість, такий обов"язок покладено на суб"єктів господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з центрального водопостачання та/або водовідведення, тобто на позивача. На підприємства, організації та фізичних осіб покладений обов"язок своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

За таких обставин, посилання позивача на наявність порушень з боку відповідача під час виконання зобов"язань за договором №8342 від 01.06.2007 року, які полягають у простроченні терміну повірки засобу обліку води, є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що відповідач не порушував строк повірки засобу обліку, а тому позивач безпідставно нарахував відповідачу 10114,34 грн. з огляду на наступне.

Згідно паспорту спірного лічильника води крильчатий КВ-1,5 дата його виготовлення 04.11.2003р.

Спільним наказом Держспоживстандарту України, Міністерства промислової політики та Державного комітету з питань житлово-комунального господарства № 141/212/91 від 15.06.2005р. для всіх лічильників води з 01.01.2005р. був встановлений міжповірочний інтервал 3 роки.

Пунктом 5 даного наказу ДП "Укрметртестстандарт" було доручено провести випробування лічильників води прискореним методом для підтвердження можливості подальшого збільшення міжповірочного інтервалу.

Науково-технічна комісія Держспоживстандарту (протокол № 2 від 30.05.2005р.) визначила, що міжповірочні інтервали, установлені за результатами прискорених випробувань, поширюються на всі зразки лічильників, які випущені з виробництва після державних контрольних випробувань, які передували рішенню НТК про збільшення міжповірочного інтервалу цих лічильників, а саме Протоколом № 4 від 20.09.2006р. для лічильників КВ-1,5 міжповірочний інтервал встановлюється в 4 роки.

Також, згідно наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26.03.2013р. № 308 "Про затвердження переліку типів засобів вимірювальної техніки та внесення змін до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки", міжповірочний інтервал Лічильників води крильчасті КВ-1,5, КВ-1,5і виробництва ВАТ "Електротермометрія" м.Луцьк , номер згідно з Державним реєстром засобів вимірювальної техніки У333-11, до якого належить спірний лічильник води, становить 4 роки.

Тому строк повірки даного засобу обліку повинен бути закінчений у 1 кварталі 2014 року, а відтак відповідач завчасно, 23.09.2013р. звернувся до позивача з заявою, в якій просив направити інспектора для розпломбування приладу обліку холодної води для зняття його на планову держповірку.

Таким чином, з боку відповідача умови договору, а саме п.3.2.3, порушені не були, а відтак заявлені вимоги позивача щодо стягнення боргу за безоблікове водокористування є безпідставними.

З огляду на вищенаведене та враховуючи фактичні обставини в даній справі, колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволені позову правомірним та таким, що відповідає обставинам справи.

Доводи апелянта колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують висновок місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, твердження заявника апеляційної скарги про недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал» м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2015р. у справі № 908/514/15-г залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2015р. у справі № 908/514/15-г - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

О.А.Марченко

Надр.5 прим:1 -у справу; 2 -позивачу;3 -відповідачу;4 - ДАГС;5-ГС Запорізької обл.