Ухвала суду № 56223914, 01.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/4011/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участюсекретаря: Івченка М.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Чернігівській області про визнання наказу протиправним та поновлення на роботі,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання наказу Голови Служби безпеки України від 14.11.2014 року №2090-ОС неправомірним та зобов'язання начальника Управління Служби безпеки України в Чернігівській області поновити ОСОБА_3 на службі в Управлінні Служби безпеки України в Чернігівській області.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними та скасувано накази Служби безпеки України від 14.11.2014 року №2090-ОС, № 1867-ОС від 24.09.2014 року. Зобов'язано Службу безпеки України поновити ОСОБА_3 на службі в Управлінні Служби безпеки України в Чернігівській області.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що капітан ОСОБА_3 проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Чернігівській області з 1999 року по 2014 рік на посадах оперативного складу.

09.09.2014 року начальником Щорського МРВ УСБ України в Чернігівській області подано начальнику Управління СБ України в Чернігівській області рапорт з клопотанням про накладення на капітана ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення правами Голови СБ України у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність (а.с.43).

Наказом Служби безпеки України від 14.11.2014 року № 2090-ОС ОСОБА_3 звільнено з військової служби за підпунктом "б" пункту 61 та підпунктом "є" пункту 63 (через службову невідповідність) у запас Збройних Сил України (а.с. 161).

Наказом Служби безпеки України від 24.09.2014 року № 1867-ОС про накладення дисциплінарного стягнення, на позивача, відповідно до пункту "є" ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, накладено стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю (а.с. 160).

Звільненню позивача з військової служби передувало його атестування, яке було проведено відповідно до п. 50 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, з метою об'єктивної та принципової оцінки ділових і моральних якостей, визначення відповідності займаній посаді та перспективи службового використання в умовах оголошеної в Україні мобілізації, згідно з висновками якого за час перебування на посаді капітан ОСОБА_3 зарекомендував себе з негативного боку, як недисциплінований, безініціативний та неуважний співробітник; до виконання службових обов'язків ставився недбало, недостатньо уваги приділяв роботі з оперативними джерелами, підбору та вивченню кандидатів на вербування; до перевірки сигнальної інформації ставився формально, заплановані заходи виконував не в повному обсязі; у звітному періоді оперативно-розшукові та контррозвідувальні справи не заводились, перспективні матеріали для виправлення зазначеної ситуації відсутні; станом на 05.06.2014 року має 8 дисциплінарних стягнень (три догани: 31.08.2010 року, 20.12.2013 року та 22.05.2014 року і п'ять суворих доган: 04.10.2010 року, 30.08.2013 року, 02.09.2013 року, 12.03.2014 року та 03.06.2014 року); зовні незібраний, має схильність до зловживання спиртними напоями, у т.ч. в робочий час, а отже за своїми професійними, діловими та моральними якостями займаній посаді не відповідає, у зв'язку з чим рекомендовано начальнику Управління Служби безпеки України в Чернігівській області звернутись до голови Служби безпеки України з клопотанням про накладення на нього дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Вважаючи наказ про звільнено з військової служби таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства та не погоджуючись з ним, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень та порядок їх виконання врегульовано положеннями Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту - військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Згідно з ст.ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту - військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.

У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем, своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення, зокрема, стосовно молодших та старших офіцерів у вигляді: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження в посаді, пониження військового звання на один ступінь, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, позбавлення військового звання (ст. 68 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно з ст. 68 Дисциплінарного статуту визначено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження військового звання на один ступінь; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; позбавлення військового звання.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень врегульовано статтями 83-95, а порядок їх виконання - статтями 96-102 зазначеного Дисциплінарного статуту.

Статею 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Водночас, відповідно до ст.ст. 84, 85 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини, й призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Так, згідно з ч.2 ст.86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Статтею 87 Дисциплінарного статуту встановлено строки накладення дисциплінарного стягнення, зокрема, дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення.

Відповідно до ст.91 Дисциплінарного статуту заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб.

Разом з тим, звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби визначається Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженою наказом СБУ від 14.10.2008 року №772, пунктом 7.9 якої передбачено, що наказ про накладення на військовослужбовців дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, виданий посадовими особами у межах дисциплінарних повноважень, є підставою для оформлення документів, необхідних для видання наказу по особовому складу про таке звільнення.

З метою своєчасного виконання вимог статті 96 Дисциплінарного статуту щодо негайного виконання дисциплінарного стягнення, яке накладено на військовослужбовців у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у день надходження письмового повідомлення про накладення такого дисциплінарного стягнення начальником органу, підрозділу, закладу, установи оголошується військовослужбовцю про накладення стягнення та проводиться з ним бесіда. Під час бесіди надаються необхідні роз'яснення і поради, доводиться вислуга років, розрахована підрозділом кадрового забезпечення, визначається військовий комісаріат за вибраним місцем мешкання для направлення на військовий облік. Видання наказу по особовому складу щодо звільнення з військової служби військовослужбовців за службовою невідповідністю здійснюється на підставі наказу про накладення такого стягнення.

Отже, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю є видом дисциплінарного стягнення, а тому воно має відбуватись із дотриманням відповідних норм Дисциплінарного статуту, у зв'язку з чим звільненню зі служби за службовою невідповідністю та виданню про це відповідного наказу повинно передувати невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків або скоєння ним конкретного порушення військової дисципліни чи громадського порядку, виявлення такого невиконання (неналежного виконання) або порушення, а також встановлення вини особи у його скоєнні (вчиненні).

Із пояснень предстанвика відповідача вбачається, що підставою для звільнення позивача з війської служби став рапорт від 08 вересня 2014 року начальника Щорського МРВ УСБ України в Чернігівській області ОСОБА_4 (а.с. 138) на ім'я начальника УСБ України в Чернігівській області. Крім того, представник відповідача зазначив, що підставою для звільнення з посади позивача є незадовільна робота по веденню контррозвідувальної справи.

Проте, такі доводи представника відповідача не узгоджуються із матеріалами справи, які були досліджені судом.

Зокрема, як вбачається із рапорта від 08 вересня 2014 року підполковника ОСОБА_4, останній вказував на негативну характеристику особи позивача, який безвідповідально ставиться до своїх обов'язків, допускає порушення дисципліни, за що неодноразово прритягувався до дисциплінарної відповідальності.

У серпні 2014 року капітаном ОСОБА_3 було допущено недбалість при роботі з негласним аппаратом (не проводив заплановані зустрічі) та незадовільна організація роботи за контррозвідувальною справою.

Зважаючи на зазначені у рапорті порушення начальник Щорського МРВ УСБ ОСОБА_4 клопотав перед вищестоящим керівником про накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення правами Голови СБУ у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність.

Отже у рапорті мова йде про наявність у діях позивача декількох дисциплінарних проступків, останнє із яких було вчинено у серпні 2014 року, а не у вересні 2014 року як те зазначив представник відповідача та як зазначено у довідці за підписом начальника Шорського МРВ УСБУ ОСОБА_4

Відповідно до п. 87 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» дисциплінарне стягнення має бути накладено не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення.

Як встановлено судом, про правопорушення щодо незадовільної роботи з боку позивача по веденню контррозвідувальної справи начальнику Щорського МРВ УСБ України в Чернігівській області ОСОБА_4 стало відомо у серпні 2014 року, тоді як наказ СБУ №1867-ос про звільнення ОСОБА_3 з військової служби за службовою невідповідністю відповідно до п. «є» ст. 68 Дисциплінарного статуту ЗС України було прийнято 24.09.2014 року, тобто з порушенням визначеного п. 87 Дисциплінарного статуту ЗС України 10-денного строку.

Посилання представника відповідача на ту обставину , що Голові СБУ стало відомо про таке порушення лише 15.09.2014 року про що свідчить резолюція на рапорті про звільнення, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки п. 87 Дисциплінарного статуту ЗС України ніяким чином не пов'язує дату обізнаності Голови СБУ чи Міністра Оборони, тобто тих осіб, які приймають рішення про звільнення працівника зі служби, з датою виявленням дисциплінарного проступку військовослужбовця.

У пункті 87 Дисциплінарного статуту чітко зазначено, що дисциплінарне стягнення має бути накладено не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові або начальникові стало відомо про правопорушення.

Начальникові Щорського МРВ УСБ України у Чернігівській області ОСОБА_4 стало відомо про вчинення позивачем одного із вказаних у рапорті порушень у серпні 2014 року.

Отже, строк накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військоої служби на позивача було пропущено.

Щодо доводів представника відповідача про те, що звільнено позивача було лише за незадовільну роботу по веденню контррозвідувальної справи, колегія суддів не може з цим погодитись.

Як вбачається із наказу №1867 від 24.09.2014 року позивача ОСОБА_3 було звільнено з військової служби за службовою невідповідністю. Зокрема у наказі було зазначено, що мало місце систематичне порушення військової дисципліни, що виразилось у відсутності ініціативи, послідовності у роботі, невиконання планових заходів по контррозвідувальній справі, неналежному виконанні вимог ст. 4 ( в частині обов'язку кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів). Дисциплінарного статуту ЗС України, ст. 11 (в частині обов»язків військовослужбовців свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виконувати свої обов»язки та додержуватися вимог статутв ЗС України, Статуту внутрішньої служби ЗС України, порушення пп.5,6 п 4.1 розділу 4 Критеріїв оцінки результатів оперативно-службової діяльності СБУ, п. 8.1 Інструкції про порядок ведення контрозвідувальних справ у СБУ.

Отже, в наказі про звільнення позивача з військової служби міститься перелік систематичних порушень дисципліни, що потягло за собою накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю відповідно до п. «є» ст. 68 Дисциплінарного статуту ЗС України.

Дана обставина свідчить, що звільнення зі служби позивача відбулося не за один дисциплінарний проступок, як на те послався представник відповідача, а за систематичне порушення військової дисципліни.

Службове розслідування щодо уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та ступеня вини, перед звільненням позивача не проводилось.

Колегія суддів не заперечує, що проведення службового розслідування відповідно до Інструкції про порядок проведення службового розслідування у СБУ, затвердженого наказом СБУ від 16 липня 2000 року №547, не є обов'язковим, проте, для встановлення фактів і причин таких порушень є важливим.

Таким чином, відповідачами не доведено факти невиконання або неналежного виконання позивачем, під час службової діяльності, вимог чинного законодавства, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на СБУ завдань. Також, відповідачами не зазначено, які саме накази начальників (керівників) або розпорядчі документи не було виконано позивачем. Крім того, відповідачем не надано доказів ознайомлення позивача з документами, невиконання яких слугувало підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

Рапорт начальника від 08.09.2014 року носить загальний характер, стосується питання систематичного порушення позивачем військової дисципліни, а не конкретного випадку порушення дисципліни.

Також колегія суддів враховує пояснення представника відповідачів про те, що атестація, що була проведена 05 червня 2014 року за період з лютого 2013 року по червень 2014 року, не стала підставою для звільнення позивача з військової служби.

Проте, фактично, зазначені в атестації порушення, стали підставою для прийняття наказу про звільнення. Про зазначені у висновку атестації порушення стало відомо 05 червня 2014 року, тоді як рапорт начальника на звільнення позивача датовано 08.09.2014 року, а наказ про звільнення видано 24.09.2015 року, тобто лише через декілька місяців після встановлення наявних з боку позивача порушень дисципліни та законів України.

Згідно із ч.2 ст.86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Статтею ж 91 Дисциплінарного статуту заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що накази № 1867-ос від 24.09.2014 року та № 2090-ос від 14.11.2014 року та № 2090-ос від 14.11.2014 року не мають чітко вказаних підстав для застосування такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення за службовою невідповідністю, а відповідачем не доведено факт невиконання або неналежного виконання позивачем своїх обов'язків, а тому такі накази підлягають скасуванню з поновленням позивача на військовій службі.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 02 березня 2016 року.

.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.