Ухвала суду № 56223673, 01.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15794/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Межевича М.В.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про застосування заходів реагування,-

У С Т А Н О В И В:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про застосування заходів реагування шляхом зупинення експлуатації самочинно збудованої будівлі під заклад громадського харчування на АДРЕСА_1

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі постанови про проведення перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.06.2015 року, винесеної слідчим слідчого відділу Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенантом міліції Головня С.В. в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100030001148 начальником інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Полуніною Тетяною Петрівною проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ФОП ОСОБА_2 експлуатації самочинно збудованої будівлі під заклад громадського харчування на АДРЕСА_1

Вказаною перевіркою з виїздом на місце позивачем встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 на зазначеній земельній ділянці ФОП ОСОБА_2 самочинно побудовано заклад громадського харчування - ресторан "ІНФОРМАЦІЯ_1" без документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт, та відбувається здійснення експлуатації такого об'єкта без прийняття в експлуатацію та віднесено об'єкт будівництва до ІІ категорії складності.

На підставі викладеного позивачем зроблено висновок, що відповідачем порушено вимоги ст.ст. 34, 36, та ч.8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За результатами перевірки посадовою особою позивача складено акт перевірки від 22.07.2015 р., в якому зазначені виявлені в ході перевірки порушення та видано припис від 22.07.2015 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Складені за результатами проведеної перевірки акт, припис та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.07.2015 року направлені на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 поштою.

Із позовної заяви вбачається, що вона подана до суду відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ( у редакції від 28.06.2015 року) дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Отже, на момент проведення перевірки дія вищезазначеного Закону поширювалась на відносини, що виникли під час заходів, зокрема проведення Державною архітектурно-будівельною інспекцією перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.07.2015 року.

З адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва про зупинення експлуатації самочинно збудованої будівлі інспекція звернулась 04 серпня 2015 року.

20 жовтня 2015 року Окружним адміністративним судом м. Києва у справі прийнято постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Проте, станом на час ухвалення оскаржуваної постанови судом першої інстанції до статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було внесено зміни, зокрема зазначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

Таким чином, на час розгляду справи у суді були відсутні правові підстави для застосування до відповідача державного нагляду (контролю) в рамках Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», так як до статті 2 Закону були внесені зміни, зокрема зазначено, що дія даного Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 6 статті 7 Зазначеного вище Закону за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Згідно з ч. 7 статті 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Проте, як вбачається із позовної заяви позивач звернувся до суду із вимогою про зупинення експлуатації самочинно збудованої будівлі під заклад громадського харчування - ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_1» на АДРЕСА_1, тоді як частина 7 статті 7 Закону не містить такої вимоги для звернення до суду з адміністративним позовом.

Посилання представника позивача, що оскільки самочинно збудований ресторан функціонує, а тому надає певні послуги, що є ідентичним із зазначеними у п. 7 статті 7 Закону вимогами про звернення до суду з позовом у разі виявлення порушення вимог законодавства при наданні послуг, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки дані словосполучення не є ідентичними. Крім того, не можна ототожнювати визначення - «надання послуг рестораном, приміщення якого є самочинно збудованим» та «зупинення експлуатації самочинно збудованої будівлі під заклад громадського харчування - ресторан».

Крім того, зазначена норма визначає, що у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердженняобґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Тобто, знесення самочинно збудованого об'єкта є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо усунення істотного відхилення від проекту, порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм.

Як свідчить законодавство України та судова практика, справи зі спорів, що виникають з приводу самочинного будівництва, поділяються на дві категорії:

- справи про оскарження особами, які здійснили (здійснюють) самочинне будівництво, приписів органів архітектурно-будівельного контролю про знесення самочинно збудованого об'єкта;

- справи за позовами органів архітектурно-будівельного контролю про знесення такого об'єкта.

Згідно з частиною другою статті 41 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На сьогодні чинним є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України діє відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням (частина перша згаданого Закону).

За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною архітектурно-будівельної інспекції України 22.07.2015 року винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким для фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до 22 вересня 2015 року встановлено строк для усунення допущених порушень виявлених під час перевірки закладу громадського харчування на АДРЕСА_1

Невиконання припису є правопорушенням, яке тягне за собою застосування штрафних санкцій та штрафів згідно з нормами чинного законодавства.

Крім того, невиконання припису не передбачає права органу державного архітектурно-будівельного контролю на звернення до адміністративного суду з позовом про спонукання суб'єкта містобудування виконати такий припис. Також, механізм примусового виконання такого обов'язку відповідача відсутній, що нівелює роль судового рішення про задоволення такого позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 такого заходу як зупинення експлуатації самочинно збудованої будівлі під заклад громадського харчування на АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2015 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає як таке, що постановлено за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.160, 183-2, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Межевич М.В.

Повний текст виготовлено: 02 березня 2016 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Межевич М.В.

Костюк Л.О.