Постанова № 56216215, 18.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2016 рокусправа № 804/5754/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року по справі за позовом Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства "Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту" про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області звернувся до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту», в якому просив стягнути з відповідача заборгованість з земельного податку в сумі 29 072,72 грн. на користь державного бюджету України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту» (код ЄДРПОУ 01236549) заборгованість з земельного податку на користь Державного бюджету України в сумі 29 072,72 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову, та винести нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду в судове засідання не прибув.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржену постанову, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, 10.02.2014 року представником відповідача до податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік № 9005527148, відповідно до якої сума річного земельного податку з юридичних осіб становить 182 248,14грн. Зазначена сума підлягає щомісячній сплаті до 30 числа кожного наступного місяця протягом 2014 року у розмірі 15 187,35 грн.

В зв'язку з несплатою у встановлені законодавством терміни грошового зобов'язання з земельного податку за листопад - грудень 2014 року ПАТ «КППЗТ» виник податковий борг у розмірі 29 072,72 грн. з урахуванням переплати земельного податку у розмірі 1 301,92грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки доказів добровільного погашення заборгованості з земельного податку за період листопад-грудень 2014 року у суму 29 072,72грн. відповідачем не надано, тому зазначена сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України), плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 16.1.3 п. 16 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.

Згідно п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що податковий борг у розмірі 29 072,72 грн. утворився внаслідок наступного.

Станом на 01.09.2014 року за відповідачем рахувалось позитивне сальдо з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 143 782,61грн., що підтверджується актом від 01.09.2014 року № 5171-20 (а.с. 43).

Проте, позивачем за рахунок вищезазначеної суми переплати з земельного податку були погашені штрафні санкції, визначені за податковими повідомленими-рішеннями від 30.04.2014 року № 00015811502, № 0001571502 в сумі 24 996,75 грн. та 71 921,89 грн. відповідно.

Зазначені податкові повідомлення-рішення, винесені позивачем на підставі акту перевірки від 11.04.2014 року № 315/04-81-15-02/12346549, відносно ПАТ «КППЗТ» за 2012 -2014 рік з питань дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю протягом строків визначених пп. 287.3 ст. 287 ПК України за період 01.10.2012 року по 13.03.2014 року, оскаржені відповідачем у судовому порядку, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року по справі № 804/7339/15 про відкриття провадження.

Відповідно до приписів п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом, щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Наведе свідчить про те, що в розумінні приписів п. 56.18 ст. 56 ПК України зазначені податкові повідомлення-рішення є неузгодженими, а отже податковим орган неправомірно було погашено податкове зобов'язання по вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням за рахунок наявної переплати з земельного податку, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не було враховано.

Крім наведеного, колегія суддів звертає увагу на те, що податкові повідомлення-рішення від 30.04.2014 року № 00015811502, № 0001571502 скасовані згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року по справі № 804/7339/15, яка набрала законної сили на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що на момент подачі декларації з земельного податку за 2014 рік на рахунку відповідача рахувалась переплата в розмірі 143 782,61грн., що є більшою ніж сума самостійно визначеного в декларації податкового зобов'язання з земельного податку за листопад-грудень 2014 року, а отже достатньою для сплати самостійно задекларованого земельного податку.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи та є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки останнє винесено з порушенням норм матеріального права при неповному встановленні обставин що мають значення для справи.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про необхідність задоволення вимог апеляційної скарги та скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року з винесенням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року по справі № 804/5754/15 - скасувати.

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай