Постанова № 56216217, 26.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 січня 2016 рокусправа № 804/10996/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року

у адміністративній справі № 804/10996/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика реклами АРТ-Піраміда" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року задоволено адміністративний позов ТОВ "Фабрика реклами АРТ-Піраміда", визнано протиправним та скасовано винесене Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика реклами АРТ-Піраміда" (код ЄДРПОУ 31624420) податкове повідомлення - рішення № 0000082202 від 29.07.2013 року, та стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика реклами АРТ-Піраміда", сплачений ним, судовий збір у розмірі 1686,75 грн.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена податковим органом в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права, та не врахування фактичних обставин, які свідчать про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами в перевіряємий період, у зв'язку з чим просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року, та прийняти нове рішення про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з нижченаведеного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення № 0000082202 від 29.07.2013 року, яким ТОВ "Фабрика реклами Арт - Піраміда" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 168675,00 грн. (з яких 112450,00 грн. - за основним платежем, та 56225 грн. - за штрафними санкціями) - було винесено Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту № 28/2202/31624420 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фабрика реклами Арт - Піраміда" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Ривс" за січень, лютий, травень, червень 2012 року, за висновком якого ТОВ "Фабрика реклами Арт - Піраміда" порушено вимоги: п.44.1, 44.3 ст.44, п.85.2 ст.85, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України шляхом заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет всього у сумі 112450 грн., в тому числі по періодах: за січень 2012 року у розмірі 8333грн., за лютий 2012 року - 20667 грн., за травень 2012 року - 13783 грн., за червень 2012 року - 69667 грн.

Задовольняючи вимоги позивача у цій справі, суд першої інстанції виходив з протиправності та не відповідності вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, а також недоведеності відповідачем факту несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності ТОВ "Фабрика реклами Арт - Піраміда", того, що позивач і його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, а вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, і господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, хоча фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів.

Наведені висновки суду першої інстанції мотивовані тим, що єдиною підставою для висновків податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ривс" став акт №7211/224/34914473 від 21.12.2012 року "про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ривс", отриманий від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, та не було враховано первинні документи позивача, якими підтверджено факт здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Ривс", копії яких знаходяться в матеріалах справи, та які відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) і як наслідок, є такими, що підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Таким чином, за наведених вище обставин та спираючись на положення пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України і ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд першої інстанції визнав встановленим факт підтвердження позивачем руху активів в процесі здійснення господарської операції з ТОВ "Ривс", зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача, у зв'язку з чим суд зазначив про помилковість висновку податкового органу, що позивачем укладено нереальні правочини із зазначеним контрагентом, та про те, що господарські операції ТОВ "Фабрика реклами Арт - Пірамда " і ТОВ "Ривс" є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відповідно свідчить про право ТОВ "Фабрика реклами Арт - Піраміда" на відображення цих господарських операцій у податковому обліку зокрема при визначені об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Судова колегія не може погодитись з зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки докази, на які послався суд першої інстанції на обґрунтування свого рішення, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно зі статтею 159 КАС судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення позивач надав первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій за угодами, укладеними з ТОВ "Ривс" - лише до суду, а на запит податкового органу листом № 12878/10/225 від 11.06.2013 року про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Ривс" за період січень, лютий, травень, червень 2012 року, ТОВ "Фабрика реклами Арт - Піраміда" листом від 20.06.2013 № 131 відмовило податковому органу посилаючись на абз. 8 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, у зв'язку з не зазначенням передбачених законодавством підстав для надіслання письмового запиту, та повідомило про неможливість надання запитаних в ньому пояснень і їх документального підтвердження через невідповідність даного листа вимогам абз. 1,2 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було прийнято наказ № 525 від 27 червня 2013 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фабрика реклами "Арт - Піраміда", який разом з направленням № 354 на проведення перевірки було вручено предстанику позивача, який поставив свій підпис, фактично допустивши ревізора - інспектора до проведення перевірки.

Разом з тим, на повторний запит відповідача від 04.07.2013 року, в якому на підставі п.п. 20.1.2,п.п. 20.1.2, п.20.1.8 ст.20 п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України була запрошена інформація по взаємовідносинах з ТОВ "Ривс" за січень, лютий, травень,червень 2012 року, ТОВ "Фабрика реклами Арт - Піраміда" повторно відповів відмовою від надання документів та письмових пояснень, що стало підставою для проведення податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фабрика реклами Арт - Піраміда" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Ривс" за січень, лютий, травень, червень 2012 року - на підставі наявної в його розпорядженні інформації.

Зокрема, під час перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська було враховано отриманий від ДПІ у Бабушкінськом районі м. Дніпропетровська акт невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ривс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень, лютий, травень, червень 2012 року, за змістом якого ТОВ «Ривс» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, та не підтвердив податковий кредит з ПДВ та валові витрати, а перевіркою було встановлено відсутність у ТОВ «Ривс» об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям в період 2011-2012 рр., а саму перевірку позивача було проведено за результатами аналізу даних АІС «Реєстр платників податків» ДПІ у Ленінському p-ні м. Дніпропетровськ, АІС ОР ДПА у м. Дніпропетровськ, ЦБД ПДС ДПА України, АРМ "Бест-Звіт" ДПІ у Ленінському р-ні м. Дніпропетровськ, TAX ДПІ у Ленінському p-ні м. Дніпропетровськ, АРМ "Аудит" ДПІ у Ленінському p-ні м. Дніпропетровськ, АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України», Система «Податковий Блок».

Переглядаючи в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції у цій справі, судова колегія бере до уваги, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу).

Згідно з п. 20.1 ст. 20 цього Кодексу контролюючі органи мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Нацбанку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп. 20.1.4); запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп. 20.1.6)

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати всіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Зазначена перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Для посадових осіб контролюючих органів згідно з п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені зазначеним Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу).

Згідно з п. 85.2 ст. 85 зазначеного Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чиномзавірені копії первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії мають бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Судом встановлено, і позивачем не заперечується факт не надання останнім первинних документiв до перевірки податкового органу.

Згiдно положень п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разi якщо до закiнчення перевiрки або у термiни, визначенi в абзацi другому пункту 44.7 цiєї статтi платник податкiв не надає посадовим особам органу державної податкової служби, якi проводять перевiрку, документи (незалежно вiд причин такого ненадання, крiм випадкiв виїмки документiв або iншого вилучення правоохоронними органами), що пiдтверджують показники, вiдображенi таким платником податкiв у податковiй звiтностi, вважається, що такi документи були вiдсутнi у такого платника податкiв на час складення такої звiтностi.

Наведеному в попередньому абзаці положенню Податкового кодексу України суд першої iнстанцiї не врахував належним чином, та некритично віднісся до оцінки наданих позивачем до суду доказів з огляду на необхідність дотримання принципу офіційного з'ясування обставин справи.

Суд першої інстанції також не врахував, що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може бути виправденням порушення з боку позивача вимог ст.44 Податкового кодексу України, тобто не надання ним первиних документів до перевірки податкового органу, та відповідно не спростовує висновків відповідача, які повністю узгоджуються з приписами п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України

На підтвердження того, що документи, надані позивачем до суду після проведення перевірки, не є достатніми і такими, що підтверджують реальність господарських операцій за укладеними угодами, відповідач посилається на но винесену 31.01.2013 р. старшим слідчим з ОВС ГСУ ДПС України постанову про призначення позапланової документальної перевірки у зв'язку проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні №320138000000005 від 15.01.2013 р. відносно ТОВ «РИВС» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 ККУ.

Відповідач також акцентував увагу апеляційної інстанції на тому, що надані позивачем до суду первинні документи: договір, специфікації, податкові накладні, вибуткові накладні, та ТТН - оформлені з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема, вказує, що такої форми документа як «вибуткова» накладна, котра оформлюється обома сторонами господарських відносин немає, а в наданих позивачем «документах» не зазначено П.І.Б. та посади осіб, котрі їх підписували, також як не зазначено номенклатуру товару, котрий нібито було поставлено, у зв'язку з чим неможливо встановити його вартість. В податкових накладних не зазначено П.І.Б. особи та посаду, котра їх підписала, також позивачем не надано до суду документів на оплату товару, карток складського обліку і інших документів, якими б було підтверджено реальність господарських операцій між позивачем по цій справі та його контрагентом ТОВ "Ривс".

Всупереч вимогам статей 11, 159 КАС зазначені доводи управління ДФС суд до уваги не взяв і не перевірив, наданим на їх підтвердження доказам правової оцінки не надав, хоча вони піддають сумніву висновки суду щодо неправомірності доводів управління ДФС і мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Ураховуючи наведене, висновки суду першої інстанції у справі, що розглядається, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, тому ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню, з постановленням у справі нової постанови про відмову у задоволені вимог позивача.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходить з того, що наявні в матеріалах справи первинні документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV, оскільки обов'язок зазначення в кожному первинному документі належних реквізитів покладається саме на того суб'єкта господарювання, який веде бухгалтерський облік, в даному випадку це є позивач по справі.

Судова колегія оцінюючи недоліки в первинних документах позивача у сукупності з іншими обставинами справи, зокрема встановленим фактом відсутності у контрагента позивача можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність, вважає, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, натомість відповідачем, який заперечує проти адміністративного позову, доведено правомірність дій щодо відображення в акті перевірки акту № 28/2202/31624420 інформації щодо порушення позивачем вимог: п.44.1, 44.3 ст.44, п.85.2 ст.85, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України шляхом заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет всього у сумі 112450 грн., в тому числі по періодах: за січень 2012 року у розмірі 8333грн., за лютий 2012 року - 20667 грн., за травень 2012 року - 13783 грн., за червень 2012 року - 69667 грн.

Зазначені обставини, враховуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування цього рішення з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог з наведених вище мотивів.

Керуючись п.3 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області -задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року - скасувати, та прийняти нову постанову про відмову у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика реклами АРТ-Піраміда" - в повному обсязі.

Постанова проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 212 КАС України

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов