Рішення № 56214198, 01.03.2016, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/877/15-ц

Провадження № 2/590/5/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року Ямпільський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Сатарової О.В., при секретарі Данченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ямпіль Сумської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11328969000 від 04 квітня 2008 року в сумі 425544,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 04.04.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11328969000, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 274249,00 грн. з розрахунку 16,5% річних за користування кредитом. Банк свої зобовязання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві кредит, в розмірі та строки передбачені кредитним договором.

08.11.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» відступає АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобовязаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами. Отже, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобовязань АТ «Дельта Банк» набув право вимоги по даному кредитному договору.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором було укладено Договір поруки № 30207Р148 від 04.04.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед банком відповідати за борговим зобовязанням позичальника, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобовязань у тому ж обсязі, що і позичальник.

У звязку із неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 умов кредитного договору № 11328969000 від 04.04.2008 року виникла заборгованість, яка станом на 31.07.2015 року складає 425 544,68 грн., з яких:

- сума заборгованості за кредитом 146072,96 грн.,

- сума заборгованості за відсотками 279471,72 грн.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору було направлено відповідачам вимоги стосовно дострокового виконання зобовязань за кредитним договором та договором поруки, оскільки заборгованість не було повернуто позивач змушений був звернутись до суду.

Позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 11328969000 від 04.04.2008 року в розмірі 425 544,68 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом 146072,96 грн., сума заборгованості за відсотками 279471,72 грн. та всі судові витрати по справі.

Представник позивача ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, судове засідання, яке призначене на 01.03.2016 року просив проводити у його відсутність, позовні вимоги та обставини зазначені в позові підтримав в повному обсязі, надавши письмові пояснення, згідно якого АТ «Дельта Банк» вважає безпідставним твердження відповідача про повне погашення заборгованості за кредитним договором з посиланням на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 28.07.2009 року, оскільки відповідачами не надано доказів виконання вказаного рішення та повного погашення заборгованості за кредитним договором /а.с. 213-214/.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, надав суду заяву, згідно якої просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки Деснянським районним судом м.Чернігова в 2010 році було прийнято рішення про стягнення заборгованості по даному кредитному договору, на виконання рішення суду ДВС було накладено арешт на квартиру, яку було продано /а.с. 72/, також просив суд при ухваленні рішення по справі застосувати загальний строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України, а також застосувати положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» /а.с. 155/.

Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, надала клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги не визнає в повному обсязі.

Ухвалою суду від 18 грудня 2015 року за клопотанням позивача було залучено до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».

Від представника АТ «УкрСиббанк» за довіреністю ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, згідно якої ніяких відомостей, щодо розгляду справи про стягнення боргу за кредитним договором №11328969000 в Деснянському районному суді м.Чернігова по справі №2-3842/09 банк не має, оскільки згідно Договору купівлі-продажу прав вимог від 08.12.2011 року між АТ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк» всі матеріали по кредиту передані останньому. У вирішенні спору покладається на розсуд суду /а.с. 134/.

Суд, вислухавши позицію представника позивача, надану в судовому засіданні 23.02.2016 року, оголосивши його пояснення, а також заяви представника третьої особи та відповідачів по справі ОСОБА_1, та ОСОБА_2, дослідивши письмові докази встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

1) Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11328969000 04.04.2008 року (далі по тексту Кредитний договір), згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 274249,00 грн. з розрахунку 16,50% річних за користування кредитом. Позичальник зобовязується повернути суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 3900,00 грн. в день сплати ануїтетних платежів, кредит надається позичальнику для його особистих потреб, а саме на придбання квартири /а.с. 5-12/.

Згідно п. 2.1 Кредитного договору у забезпечення виконання зобовязань Позичальника за даним договором Банком приймається:

-- застава нерухомості (будівлі/ споруди/ приміщення), а саме: чотирьохкімнатна квартира, загальною площею 61.6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та є власністю ОСОБА_1;

-- порука, а саме: порука ОСОБА_2, код за ДРФО НОМЕР_1.

Разом з кредитним договором було складено Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту (додаток №2 до Договору укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 отримано ОСОБА_1 04 квітня 2008 р.) /а.с. 13-21/.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 04 квітня 2008 року між АКІБ «УкрСиббан» та ОСОБА_5 був укладений договір поруки № 30207Р148, відповідно до умов якого поручитель бере на себе зобовязання перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобовязань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11328969000 від 04 квітня 2008 року /а.с. 22-23/.

Згідно Виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами /а.с. 36-37/ 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.

15.03.2012 року ПАТ «УкрСиббанк» (продавець) та ПАТ «Дельта Банк» (покупець) склали акт прийому-передачі Документації за Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв документи щодо стягнення заборгованості боржників, а саме: ОСОБА_1 за кредитним Договором № 11328969000 /а.с. 38/.

Відповідно до розрахунку позивача станом на 31.07.2015 року заборгованість по кредитному договору №11328969000 складає 425 544,68 грн., з яких:

-- тіло кредиту 146072,96 грн.,

-- відсотки 279471,72 грн.

З них прострочена заборгованість складає:

- тіло кредиту 6 568,85 грн.

- відсотки 160 137,24 грн. /а.с. 24/.

Згідно ще одного розрахунку заборгованості за договором кредиту №11328969000 від 04.04.2008 року, наданого суду також позивачем /а.с. 122/, загальна сума заборгованості станом на 31.07.2015 року складає 425911,38 грн., з яких:

-сума заборгованості за кредитом 146 072,96 грн.,

-сума заборгованості за відсотками 279 838,42 грн.

яка на 366,70 грн. відрізняється від попереднього розрахунку. Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні 23.02.2016 року таку різницю обяснити не зміг. 01.03.2016 року до суду було надано ще один варіант розрахунку заборгованості за договором кредиту 11328969000 від 04.04.2008 /а.с. 215/.

Згідно цього ж розрахунку, заборгованість взято на баланс 19.12.2011 року, яка складала: 139504,11 грн. сума заборгованості (поточна), 116034,14 грн. відсотки на поточну суму заборгованості, 6 568,85 грн. сума заборгованості (прострочена).

Відповідно до матеріалів цивільної справи № 2-3842/09, отриманої з Деснянського районного суду м.Чернігова на виконання ухвали суду від 05 жовтня 2015 року про витребування доказів та оглянутої в судовому засіданні встановлено:

24.04.2009 року позивач АКІБ «УкрСиббанк» звернувся до Деснянського районного суду м.Чернігова з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11328969000 від 04.04.2008 року та договором поруки №30207Р148 від 04.04.2008 року в сумі 293154,47 грн., яка розрахована станом на 06.04.2009 рік та складається з:

- кредит 269685,63 грн. (яка згідно довідки-розрахунку /а.с. 17 Цивільної справи № 2-3842/09/ складається з 268342,46 грн. строкової заборгованості по кредиту та 1343,17 грн. простроченої (на дату нарахування/сплати 07.04.2009 року));

- несплачені відсотки за користування кредитом 22482,22 грн.,

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 54,15 грн.

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом 932,45 грн. /а.с. 3-5, 17-20 Цивільної справи № 2-3842/09/.

Цивільна справа розглянута Деснянським районним судом м.Чернігова 28 липня 2009 року за участю представника позивача АКІБ «УкрСиббанк» за довіреністю від 24.12.2008 року ОСОБА_6, за результатами якого ухвалено Рішення суду від 28 липня 2009 року, яким позов Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено, солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» стягнуто заборгованість за договором споживчого кредиту №11328969000 від 04.04.2008 року в розмірі 293154 грн. 47 коп. /а.с. 41-43 Цивільної справи № 2-3842/09/.

Також з матеріалів цивільної справи № 2-3842/09 вбачається, що позивачу АКІБ «УкрСиббанк» було видані копія рішення суду та виконавчі листи, про що свідчить розписка представника позивача /а.с. 45 Цивільної справи № 2-3842/09/, Ухвалою суду від 24.06.2010 року на підставі заяви стягувача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» /представник стягувача: ОСОБА_7/ в звязку зі зміною найменування банку з АКІБ «УкрСиббанк» на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» було змінено найменування стягувача у виконавчих листах № 2-3842/09, виданих 02.09.2009 року Деснянським районним судом м.Чернігова відповідно до рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 28.07.2009 року /а.с. 46-48, 57-59 Цивільної справи № 2-3842/09/.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 30.09.2011 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-3842/09 виданого 02.09.2009 року Деснянським районним судом м.Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості у розмірі 865,00 грн. в звязку з фактичним повним виконанням на підставі п.8 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» закінчено /а.с. 61-63 Цивільної справи № 2-3842/09/.

Згідно інформації, наданої на запит суду АТ «УкрСиббанк», рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 28 липня 2009 року за справою № 2-3842/09 винесено на підставі документів, наданих АТ «УкрСиббанк», зокрема, довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №11328969000 позичальника ОСОБА_1 станом на 06 квітня 2009 року /а.с. 189/. Право вимоги заборгованості за кредитним договором, позичальником за яким є ОСОБА_1, відступлено на користь АТ «Дельта Банк» відповідно до умов договору купівліпродажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року. На момент відступлення прав вимоги на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за вищевказаним кредитним договором існувала, але на сьогодні Банк не володіє інформацією щодо виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 28 липня 2009 року за справою № 2-3842/09, оскільки облік відступлених кредитів Банком не здійснюється /а.с. 196/.

З огляду на вищевикладене суд ставиться критично до первинної позиції третьої особи АТ «УкрСиббанк» щодо відсутності у них відомостей про розгляд справи про стягнення боргу за кредитним договором №11328969000 в Деснянському районному суді м.Чернігова по справі №2-3842/09 суду /а.с. 134/, що спростовує факт необізнаності позивача та третьої особи щодо наявності зазначеного вище рішення суду.

Крім того, як випливає з письмових пояснень, наданих представником позивача ОСОБА_3 від 29.02.2016 року, 08.08.2011 року на предмет іпотеки було звернено стягнення - була реалізована квартира відповідача, яка знаходилась за адресою АДРЕСА_2, проте у ПАТ «Дельта Банк» відсутня інформація, яка сума коштів було одержана відділом ДВС від реалізації зазначеної квартири, та куди були спрямовані отримані кошти /а.с. 213-214/.

Згідно наданої на виконання ухвали суду від 05.10.2015 року Деснянським відділом державної виконавчої служби інформації /а.с. 100/ надати матеріали виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-3842/09 виданого 02.09.2009 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованості у розмірі 293154,47 грн. не має можливості в звязку з проведенням знищення виконавчих проваджень, журналів обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцю та алфавітних показників, заяв та скарг, фінансових документів Деснянського відділу ДВС, які не мають науково-істотної та практичної цінності для відділу ДВС і термін зберігання яких закінчився, шляхом спалення.

Згідно наданих відповідачем ОСОБА_1 виконавчих документів /а.с. 170-180/ виконавчий лист №2-3842/09 виданий 02.09.2009 року Деснянським районним судом м. Чернігова про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості у розмірі 293154,47 грн. неодноразово перебував на виконанні в ДВС, накладено арешт на майно квартиру АДРЕСА_3.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що мало місце дострокове стягнення всієї кредитної заборгованості, при цьому термін виконання зобовязання за цим кредитним договором первісним банком було змінено, і цей термін необхідно визнати таким, що настав з моменту звернення первісним банком до суду з таким позовом, а, відтак, строк кредитного договору закінчився, а між сторонами існують лише невиконані зобов'язальні правовідносини.

Таким чином, з моменту набрання рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 липня 2009 року законної сили (Рішення набрало законної сили 07 серпня 2009 року /а.с. 63 Цивільної справи № 2-3842/09/), право банку на отримання процентів за кредитним договором припинилось.

Натомість, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року № 6 - 116 цс 13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У абз. 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Аналогічна правова позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду України, викладеною в Ухвалі від 18 травня 2011 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.

Таким чином, оскільки ухвалене судове рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування відсотків за користування кредитом поза строком дії кредитного договору законом не передбачено. Крім того, оскільки рішенням суду, яке набуло законної сили з відповідачів по справі ОСОБА_1, ОСОБА_2 вже було стягнуто 293154,47 грн. заборгованості за простроченим кредитом, відсоткам за користування кредитом та пені за період станом на 06.04.2009 року за договором споживчого кредиту № 11328969000, які повторно частково включені до складу позовних вимог за даним позовом від 02.09.2015 року, то повторне стягнення вже стягнутих сум кредиту законом не передбачено. За таких обставин повторне включення до позовних вимог заборгованості за кредитним договором № 11328969000 по тілу кредиту в сумі 146 072,96 грн., яка вже була стягнута рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 липня 2009 року, не ґрунтується на вимогах закону.

В судовому засіданні, що відбулось 23.02.2016 року, представник позивача ОСОБА_3 не зміг пояснити за який саме період утворилась заборгованість по тілу кредиту (заборгованість поточна, заборгованість прострочена) та відсоткам, яка була взята на баланс 19.12.2011 року /розрахунок а.с. 215/, та була передана згідно Договору купівлі-продажу прав вимог за кредитами між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «ДельтаБанк» від 08.12.2011 року (додаток № 1) /а.с. 216/, чому розмір нарахованих відсотків згідно розрахунку /а.с. 122/ при однаковій відсотковій ставці (16,5%), сумі поточної заборгованості (139504,11 грн.) та при однаковій кількості днів різний, та взагалі як нараховуються відсотки також не пояснив. Надаючи письмові пояснення від 29.02.2016 року позивачем було лише зазначено, що «проценти за користування кредитом нараховувались банком у відповідності до п.п. 1.3.1 кредитного договору із застосуванням методу нарахування процентів «30/360», згідно якого кількість днів у місяці визначається умовно 30, а кількість днів у році умовно 360».

Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з підстав їх необґрунтованості.

2) Крім того, також заслуговують на увагу суду вимоги відповідача ОСОБА_1 застосувати положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно запису військового квитка ОСОБА_1 звільнений в запас згідно наказу МО України №0969 від 19.05.1993 року по ст. 59 п «Д» /а.с. 158/.

Згідно Довідки, виданої командиром військової частини 3022 - 25 січня 2016 року за №28 ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу за призовом під час часткової мобілізації на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 27.07.2014 року №607 у військовій частині 3022 м.Шостка з 31.07.2014 року по 06.07.2015 року /а.с. 167/.

Згідно військового квитка та довідки, виданої начальним штабу військової частини п/п В0425 від 20.01.2016 року за №20/24 капітан ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині польова пошта В0425. Відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» призваний 15.07.2015 року /а.с. 156-161, 163/.

В період з 29.11.2015 року по теперішній час капітан ОСОБА_1 безпосередньо бере участь в антитерористичній операції, забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції /а.с. 162/.

За приписами ст.14 п.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобовязаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобовязань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року №303/2014 в Україні настав особливий період. Скасування особливого періоду буде здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації обстановки на сході України.

Отже, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що в період з 31.07.2014 року і до закінчення особливого періоду ОСОБА_1 штрафні санкції, пеня за невиконання зобовязань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не повинні нараховуватись.

3) Також заслуговують на увагу суду вимоги відповідача ОСОБА_1 застосувати загальний строк позовної давності.

Згідно викладеної в поясненні позиції позивача, АТ «Дельта Банк» вважає, що строк позовної давності у даній справі не порушено, оскільки згідно п.п. 1.2.2 кредитного договору строк повернення позичальником кредиту в повному обсязі встановлено не пізніше 04.04.2029 року /а.с. 214/.

Статтею 55 Конституції України гарантується кожному право на захист своїх прав і свобод в суді.

Проте, як випливає із змісту статті 256 Цивільного кодексу України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу у межах строку позовної давності.

Згідност.257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Відповідно до вимог ч.4ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

Згідност.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

За зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позивачем не надано ні заяв, ні клопотань щодо пропущення строків позовної давності.

З огляду на те, що строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк повного погашення кредиту в повному обсязі настав з моменту використання первісним банком свого права на звернення до суду з позовом /АКІБ «УкрСиббанк» з позовною заявою звернулося до суду 24.04.2009 року/, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.

З огляду на вище викладене, та враховуючи дату звернення первісним банком до суду з позовом /24.04.2009 року/ та дату набрання рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 липня 2009 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості за договором споживчого кредиту №11328969000 від 04.04.2008 року законної сили /07.08.2009 року/, останнє погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем ОСОБА_1, здійснив 07 листопада 2011 року, після чого припинив внесення коштів на рахунок /а.с. 105-108/, а також беручи до уваги дату укладення позивачем договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами /08.12.2011 року/, коли, на думку суду, первинно й виникло у ПАТ «Дельта Банк» право на позов, можливість реалізувати своє право в примусовому порядку через суд виникла у позивача ПАТ «Дельта Банк» з грудня 2011 року, між тим останній таким правом впродовж наданого законом строку не скористався, а звернувся до суду лише 02.09.2015 року, тобто з порушенням позовної давності.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності.

Таким чином, з урахуванням вище зазначеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з підстав їх необґрунтованості.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 8, 10, 11, 15, 57, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 526, 598-601, 604-611 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11328969000 від 04 квітня 2008 року в сумі 425544,68 грн. відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Сумської області через Ямпільський районний суд Сумської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.В. Сатарова