Ухвала суду № 56196763, 25.02.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/6833/15-ц Номер провадження 22-ц/786/432/16Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Бондаревської С.М. суддів: Буленка О.О., Триголова В.М.

при секретаріАчкасовій О.Н.

за участі адвоката ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 09 грудня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, а саме договорів дарування від 08 липня 2014 року щодо нерухомого майна за адресою м. Полтава, вул. Фруктова, 4.

Окрім того, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній посилався на те, що відповідач має можливість та наміри без його згоди здійснити відчуження спірного нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_4

У звязку з цим, просив накласти арешт та заборону відчуження на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,037 га, що зареєстро-вана за адресою: м. Полтава, вул. Фруктова, 4 (кадастровий номер 5310136400:14:004:0403) та належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування, укладеного між нею та ОСОБА_5 08 липня 2014 року.

Також просив накласти арешт та заборону відчуження на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1 га, що зареєстро-вана за адресою: м. Полтава, вул. Фруктова, 4 (кадастровий номер 5310136400:14:004:0403) та житловий будинок житловою площею 34,7 кв. м, що розташований за вищевказаною адресою та належать ОСОБА_4 на підставі договору дарування, укладеного між нею та ОСОБА_5 08 липня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 09 грудня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з даною ухвалою суду першої інстанції,ОСОБА_3 оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, заявник просив скасувати ухвалу Київського районного суду м.Полтави суду від 09 грудня 2015 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що в провадженні суду перебуває цивільна справа №552/6833/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, предметом розгляду якої є визнання недійсними укладених 08 липня 2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 договорів дарування земельних ділянок та житлового будинку, які розташовані за адресою м. Полтава, вул. Фруктова, 4.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову, суд виходив з того, що заява ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволена ухвалою суду від 23 грудня 2014 року, згідно якої накладено арешт на земельні ділянки та житловий будинок за адресою м. Полтава, вул. Фруктова, 4.

Мотивуючи тим, що на час розгляду даної заяви, ухвала від 23 грудня 2014 року не скасована, є чинною, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даному провадженні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

За нормами ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Стаття 152 ЦПК України містить перелік видів забезпечення позову, одним із яких може бути накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно розяснень, наведених в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Всупереч вищенаведеному, районний суд не в повній мірі зясував обставини, на які заявник посилався в обґрунтування своїх вимог, залишивши поза увагою той факт, що ухвала Київського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2014 року, якою задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно за адресою м.Полтава, вул. Фруктова, 4, постановлена у цивільній справі №552/8030/14-ц, яка перебуває у іншому провадженні та розгляд якої завершений ухваленням судового рішення по суті позовних вимог, дійшовши, таким чином, передчасного висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у справі №552/6833/15-ц.

За наведених обставин, ухвала Київського районного суду м. Полтави від 09 грудня 2015 року відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню, з направленням заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, У Х В А Л И Л А :

Апеляційнускаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 09 грудня 2015 року скасувати, а заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/

З оригіналом згідно: