Ухвала суду № 56146824, 25.02.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Карайван Т.Д.

Справа № 1212/3248/2012

Провадження № 22ц/782/118/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого Карайван Т.Д.

Суддів: Стахової Н.В. Коротких О.Г.

За участю секретаря Коротенка С.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства, внесення змін до свідоцтва про народження дитини, встановлення місця проживання дитини та її відібрання за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Кремінського районного суду від 25 січня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства, оскільки, на його думку, при постановленні рішення суд не вирішив питання щодо зобов'язання ОСОБА_3 передати дитину батькові ОСОБА_2

Ухвалою Кремінського районного суду від 25 січня 2016 року у задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення було відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухзвалу Кремінського районного суду від 25 січня 2016 року , передати питання щодо ухвалення додаткового рішення на новий розгляд до суду першої інстанції. Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 275 грн. 60 коп.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги , дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 213, 214 ЦПК передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 220 суд, що ухвалив рішення , може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню , майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд ухвалює рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обовязковою.

Судом встановлено, що при ухваленні рішення. спір було вирішено відповідно до заявлених вимог позивачем та поданих сторонами доказів згідно чинного законодавства.

Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст.. 220 ЦПК України ; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обовязки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не дослідженні в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, правильно дійшов висновку, що заявлена вимога ОСОБА_2 не може бути розглянута в порядку ст.. 220 ЦПК, а вимоги у заяві про винесення додаткового рішення, щодо зобовязання ОСОБА_3 передати дитину ОСОБА_2, є тотожними.

Ухвала суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.

Згідно з ч.1 п.1 ст.. 312 ЦПК України , апеляційний суд розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 312, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кремінського районного суду від 25 січня 2016 року відхилити.

Ухвалу Кремінського районного суду від 25 січня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства, внесення змін до свідоцтва про народження дитини, встановлення місця проживання дитини та її відібрання залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий

Судді :