Рішення № 5614470, 12.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/35412.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СтройЛідер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд і К»

про стягнення боргу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Рогачов Ю.М. (довіреність № 15 від 01.09.2009р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 12.10.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СтройЛідер»(надалі ТОВ «СтройЛідер», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд і К»(надалі ТОВ «Укоінвестбуд і К», відповідач) суми боргу в розмірі 10832, 27 грн. за неоплачений товар.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобовязання щодо оплати поставленого товару у 2007р. згідно видаткових накладних залучених до справи. У звязку з наявною заборгованістю відповідача в сумі 10832, 27 грн., з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач надав відзив на позов у якому зазначив що викладені у позовній заяві вимоги є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню, оскільки довіреності які підтверджують отримання відповідачем товару за накладними долученими до матеріалів справи, заповнені з недоліками, не співпадають підписи на накладних та довіреностях, у довіреностях відсутня ідентифікація товару що отримувався, не вказано що це товар за конкретними накладними.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу поставки будівельних матеріалів ТОВ «СтройЛідер»на користь ТОВ «Укоінвестбуд і К»в періоді з 20.07.2007р. по 20.10.2007р. було поставлено товару, що підтверджується видатковими накладними, які в копіях залучені до матеріалів справи.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Вчинення відповідного правочину підтверджується видатковими накладними від 20.07.2007р. № СЛ-0002190 на суму 3172, 95 грн., № СЛ-0002189 на суму 4049, 85 грн., від 31.07.2007р. № СЛ-0002359 на суму 3490, 17 грн., від 30.08.2007р. № СЛ-0002693 на суму 697, 14 грн., № СЛ-0002695 на суму 232, 38 грн., № СЛ-0002694 на суму 592, 80 грн., від 18.10.2007р. № СЛ-0002978 на суму 2172, 60 грн., від 20.09.2007р. № СЛ-0002979 на суму 72, 60 грн., № СЛ-0002980 на суму 234, 75 грн., товар відповідачем отримано на підставі довіреностей серії ЯНЦ № 827551 від 19.07.2007р., серії ЯНЦ № 827591 від 30.08.2007р., які в копіях залучені до матеріалів справи.

Оплата поставленого товару відповідачем здійснена не у повному обсязі (банківська виписка що підтверджує надходження від відповідача грошових коштів в сумі 12000 грн. 31.01.2008р. залучена до матеріалів справи), заборгованість підприємства складає 10832, 27 грн., доказів на спростування вказаної суми боргу суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Передача товарів відповідачу, прийняття товару останнім та часткова оплата свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обовязковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У звязку з неотриманням коштів за поставлений товар, позивач звернувся до відповідача з листом за вих. 26 від 18.03.2009р. у якому просив погасити заборгованість що виникла в сумі 10832, 27 грн. протягом семи днів. Зазначений лист-вимогу направлено відповідачу 19.03.2009р., що підтверджується поштовим чеком № 0392, а строк виконання зобовязань по оплаті поставленого товару (будівельні матеріали) згідно видаткових накладних від 20.07.2007р. № СЛ-0002190, № СЛ-0002189, від 31.07.2007р. № СЛ-0002359, від 30.08.2007р. № СЛ-0002693, № СЛ-0002695, № СЛ-0002694, від 18.10.2007р. № СЛ-0002978, від 20.09.2007р. № СЛ-0002979, № СЛ-0002980 настав 26.03.2009р., розрахунок за отриманий товар відповідачем не здійснено, у звязку з чим, заборгованість відповідача складає 10832, 27 грн. та станом на час розгляду справи не погашена.

Посилання відповідача викладені у відзиві на позов щодо недотримання порядку заповнення довіреностей на підставі яких отримувався товар за вказаними накладними, через відсутність у довіреностях конкретних накладних які підтверджують поставку товару, неспівпадіння підписів осіб на яких виписано довіреність та якими отримувався товар, судом не приймаються та визнаються безпідставними, необґрунтованими, такими що спростовуються матеріалами справи, виходячи з наступного.

Згідно із п. 3 ст. 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну, але не менше ніж три роки, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Твердження відповідача про неспівпадіння підписів осіб на яких виписано довіреність та якими отримувався товар за накладними від 20.07.2007р., від 31.07.2007р., від 30.08.2007р., від 18.10.2007р., від 20.09.2007р. свідчить лише про неналежне ведення підприємством-відповідача бухгалтерського обліку та в даному випадку неналежне оформлення первинних документів і в свою чергу не може бути підставою для несплати за фактично поставлений підприємству товар. Наполягання на вказаних обставинах при виникненні спору, свідчить про неповагу до суду, оскільки недотримання порядку заповнення довіреності самим відповідачем не свідчить про безпідставність заявлених позивачем вимог про стягнення коштів за поставлений товар.

При вирішенні спору, суд визнає представлені до матеріалів справи видаткові накладні належними доказами поставки відповідачу товарів.

Положеннями ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. На сторін процесуальним законом покладено саме обовязок довести обставини на які вони посилаються належними засобами доказування, а не надавати оцінку доказам іншої сторони.

В силу положень ч. 2 п. 15 Інструкції про порядок видачі, повернення і використання довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996р. № 99 відповідальність за своєчасне та повне оприбуткування одержаних за виданими довіреностями цінностей покладається на посадових осіб, яким надано право підписувати довіреності, а також на особу, яку призначено для виписування і реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей.

Жодних доказів що товари отримані відповідачем на підставі довіреностей серії ЯНЦ № 827551 від 19.07.2007р., серії ЯНЦ № 827591 від 30.08.2007р. підприємством не оприбутковувались суду не представлено.

Відповідно до п. 9 Інструкції про порядок видачі, повернення і використання довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996р. № 99 при позбавленні довіреної особи права на одержання цінностей за виданою йому довіреністю, строк дії якої ще не минув, довіреність у такої особи вилучається. У разі анулювання довіреності, за якою отримуються цінності частинами або розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів чи доставка яких здійснюється централізовано-кільцевими перевезеннями, підприємство, що видало довіреність, негайно повідомляє постачальника про анулювання відповідної довіреності. З моменту отримання такого повідомлення відпуск цінностей за анульованою довіреністю припиняється. За відпуск цінностей за анульованими довіреностями відповідальність несе постачальник, а втрати від цього відшкодовуються у встановленому порядку.

Відповідачем не представлено жодного належного доказу, який би підтверджував, що за видатковими накладними від 20.07.2007р. № СЛ-0002190, № СЛ-0002189, від 31.07.2007р. № СЛ-0002359, від 30.08.2007р. № СЛ-0002693, № СЛ-0002695, № СЛ-0002694, від 18.10.2007р. № СЛ-0002978, від 20.09.2007р. № СЛ-0002979, № СЛ-0002980 підприємством товар не отримувався, не надано доказів, що довіреності серії ЯНЦ № 827551 від 19.07.2007р., серії ЯНЦ № 827591 від 30.08.2007р. підприємством не виписувались чи були відкликаними до моменту отримання товару за накладними, а проведена часткова оплату товару свідчить про визнання факту поставки та прийняття такого товару.

Враховуючи наведене, та встановлений факт проведення неповного розрахунку з позивачем за поставлені будівельні матеріали згідно вказаних видаткових накладних, обовязок по оплаті яких виник у відповідача згідно надісланого листа-вимоги, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача у сумі 420, 82 грн. (108, 32 грн. державного мита та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд та К»(02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко 6-А, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33993786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СтройЛідер»(95022, м. Сімферополь, вул. Глінки 72, ідент. код 31717609) 10832, 27 грн. (десять тисяч вісімсот тридцять дві гривні 27 копійок) основного боргу, 420, 82 грн. (чотириста двадцять гривень 82 копійки) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 16.10.2009