Ухвала суду № 56137111, 10.02.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7274/14-ц

Провадження № 4-с/761/106/2016

У Х В А Л А

Іменем України

10 лютого 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маліновської В.М.,

при секретарі Кріт І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві скаргу ОСОБА_1 (боржник) про визнання неправомірними рішень та дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївна та скасування постанови і подання в рамках виконавчого провадження №47964663, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Апекс-Банк» (стягувач), -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову, подання та дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просив: 1) визнати неправомірною і скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївни про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.12.2015р. ВП № 47964663; 2) визнати неправомірним і скасувати подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївни про примусове проникнення до житла боржника від 09.12.2015р. ВП № 47964663; 3) визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївни з примусового виконання нею виконавчого листа № 761/7274/14-ц, виданого 18.06.2015р. Шевченківським районним судом м. Києва у ВП № 47964663, а саме: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.12.2015р. та внесення подання до Шевченківського районного суду м. Києва від 09.12.2015р. про примусове проникнення до житла боржника.

Скаргу мотивовано тим, що із судового рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.2015р. у справі № 761/7274/14-ц вбачається те, що ОСОБА_1 виступив майновим поручителем за виконання ТОВ «Лотуре-Агро» кредитних зобов'язань перед ПАТ «Апекс-Банк». Позичальником були порушені кредитні зобов'язання перед банком, суд з метою задоволення вимог кредитора, звернув стягнення на предмет іпотеки, належний ОСОБА_1 і ухвалив реалізувати його на прилюдних торгах за ціною, визначеною на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Так, в рамках виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.12.2015р. ВП № 47964663. Разом з тим, оскільки майновий поручитель несе відповідальність виключно в межах вартості предметі іпотеки, арешт державного виконавця всього майна боржника суперечить чинному законодавству, є незаконним та таким, що порушує права Боржника. Водночас, державним виконавцем 09.12.201р. було внесено подання до Шевченківського районного суду м. Києва про примусове проникнення до житла боржника. Додатково, Заявник зазначив, що виконавче провадження № 47964663 було відкрито старшим державним виконавцем Рагімовою А.Н, в подальшому дорученням від 26.06.2015р. заступника директора Департаменту - начальника ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Асадовим В.Т. вирішено передати зазначене виконавче провадження до державного виконавця Попіва Р.І., якого було звільнення з роботи, разом з тим, доручення про передачу матеріалів зазначеного ВП від Попіва Р.І. до державного виконавця Онопрієнко І.В. в матеріалах виконавчого провадження відсутні, а отже, державний виконавець Онопрієнко І.В. не має повноважень проводити будь-які виконавчі дії у рамках ВП № 47964663 та приймати будь-які процесуальні рішення, у тому числі вносити подання до суду про примусове проникнення до житла боржника. Окрім того, у виконавчому листі № 761/7274/14-ц від 18.06.2015р. допущено описку, а саме не зазначено «звернути стягнення», а відтак не зрозуміло яким чином виконувати виконавчий лист, оскільки він не містить способу виконання рішення суду, у зв'язку з чим неможливо виконати виконавчий документ боржником, так і примусово виконати державним виконавцем, а тому зокрема подання державного виконавця є передчасним, винесене не уповноваженою особою і підлягає скасуванню судом як незаконне.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Маліновської В.М. від 14.01.2016р скаргу ОСОБА_1 прийнято до розгляду та призначено у судове засідання (а.с.28).

Представник Стягувача - ПАТ «АПЕКС-БАНК» подав суду заперечення на скаргу (а.с.57-59), в яких зазначив, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.12.2015р. у ВП № 47964663, яку оскаржує Заявник, була скасована 06.01.2016р. при здійсненні контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем, про що заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинським С.С. видано Постанову про скасування процесуального документу, а тому відсутній предмет спору у вигляді оскаржуваної постанови. Щодо подання про примусове проникнення до житла боржника, Стягувач зазначив, що суддею Шевченківського районного суду м. Києва Гуменюк А.І. у справі № 761/37846/15-ц 17.12.2015р. винесено рішення про відмову у задоволенні подання Державного виконавця Онопрієнко І.В. Разом з тим, твердження скаржника щодо відсутності у державного виконавця відповідних повноважень не відповідають дійсності та не доведені відповідними доказами, так як сама по собі відсутність в матеріалах виконавчого провадження доручення про передачу матеріалів виконавчого провадження до іншого державного виконавця, не свідчить про відсутність такого доручення взагалі. Щодо описки у виконавчому листі, Банк зазначив, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04.02.2016р., внесено виправлення описки у зазначений виконавчий лист, і тому державний виконавець саме на підставі такого виконавчого листа з урахуванням ухвали про виправлення описки проводить належні виконавчі дії.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано суду заперечення на скаргу (а.с.65-66), в яких зазначено, що з урахуванням положень ст. 11 Закону України «Про іпотеку» постановою начальника відділу від 06.01.2016р. було скасовано оскаржувану постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.12.2015р. Щодо тверджень скаржник з приводу не встановлення способу виконання виконавчого документа, то ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.08.2015р., залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва було внесено виправлення описки у вказаний виконавчий лист та визначено належний спосіб його виконання. Таким чином, обставини викладені у скарзі ОСОБА_1 усунуто, а тому скарга не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 10.02.2016р. представник заявника - ОСОБА_6 подав суду письмові пояснення, в яких зокрема зазначив, що державним виконавцем було надано суду для огляду оригінали Доручення та Актів приймання-передачі виконавчих проваджень від д/в Кошкера І. до д/в Онопрієнко І.В. від 14.12.2015р., в той же час боржником оскаржуються вчинені державним виконавцем дії та прийняті рішення датовані 08.12.2015р. та 09.12.2015р., а тому з наданих документів чітко вбачається, що на час прийняття державним виконавцем оскаржуваних рішень та дій у державного виконавця ще не було повноважень на їх прийняття/вчинення, бо вони перебували на виконанні у іншого державного виконавця. Окрім того, наявність ухвали суду про відмову у задоволенні подання державного виконавця про примусове входження до житла боржника не перешкоджає розгляду скарги на дії та рішення державного виконавця Онопрієнко І.В. та визнання подання неправомірним і скасувати його, та визнати неправомірними дії державного виконавця щодо внесення такого документу до суду.

Представник Стягувача - Драненко Я.В. в судовому засіданні проти задоволенні скарги заперечив та просив відмовити у її задоволенні, з підстав зазначених у запереченнях.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності осіб, які не з'явились.

Вивчивши матеріали справи, які містять, суд вирішив, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2015 року у справі № 761/7274/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Апекс-банк» до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_9, ТОВ «Лотуре-Агро» про звернення стягнення на предмет іпотеки, судом 18 червня 2015 року було видано виконавчий лист, згідно якого в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №ЮКЛ/220312/1 від 22 березня 2012 року, що станом на 24.06.2014 року складає 54 321 240 (п'ятдесят чотири мільйони триста двадцять одна тисяча двісті сорок) гривень 61 копійка з яких: 43 065 376 (сорок три мільйони шістдесят п'ять тисяч триста сімдесят шість) гривень 00 копійок - заборгованість за кредитом, 7 027 433 (сім мільйонів двадцять сім тисяч чотириста тридцять три) гривни 13 копійок - заборгованість за процентами, 1 511 623 (один мільйон п'ятсот одинадцять тисяч шістсот двадцять три) гривни 74 копійки - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 189 226 (сто вісімдесят дев'ять тисяч двісті двадцять шість) гривень 36 копійок - пеня за несвоєчасне погашення процентів, 2 527 581 (два мільйони п'ятсот двадцять сім тисяч п'ятсот вісімдесят одна) гривна 38 копійок - штраф за несвоєчасне повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитом та комісій, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 178,8 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності від 07.02.2003 року шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом/ на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (а.с.12-13).

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судове рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Стаття 14 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закону) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Положеннями ч 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, державний виконавець: - здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; - надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; - розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; - заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; - роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Положеннями ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими, зокрема, сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

На підставі заяви ПАТ «Апекс-Банк» про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2015р. № 843 та виконавчого листа № 761/7274/14-ц, 25.06.2015р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімовою А.Н. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 47964663) та надано боржнику строк для самостійного виконання рішення (а.с.17,74-75).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.11.2015р., розглянувши заяву ОСОБА_1 про внесення виправлення до виконавчого листа № 761/7274/14-ц, виданого 18.06.2015р. Шевченківським районним судом м. Києва, внесено виправлення до виконавчого листа, виданого 18 червня 2015 року Шевченківським районним судом м. Києва на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.2015р. у справі № 761/7274/14-ц та з врахуванням ухвали від 14.08.2015р. про виправлення описки в рішенні суду, та зазначено: «В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №ЮКЛ/220312/1 від 22 березня 2012 року, що станом на 24.06.2014 року складає 54 321 240 (п'ятдесят чотири мільйони триста двадцять одна тисяча двісті сорок) гривень 61 копійка з яких: 43 065 376 (сорок три мільйони шістдесят п'ять тисяч триста сімдесят шість) гривень 00 копійок - заборгованість за кредитом, 7 027 433 (сім мільйонів двадцять сім тисяч чотириста тридцять три) гривни 13 копійок - заборгованість за процентами, 1 511 623 (один мільйон п'ятсот одинадцять тисяч шістсот двадцять три) гривни 74 копійки - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 189 226 (сто вісімдесят дев'ять тисяч двісті двадцять шість) гривень 36 копійок - пеня за несвоєчасне погашення процентів, 2 527 581 (два мільйони п'ятсот двадцять сім тисяч п'ятсот вісімдесят одна) гривна 38 копійок - штраф за несвоєчасне повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитом та комісій, звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 178,8 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності від 07.02.2003 року шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом/ на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій» (а.с.19).

За дорученням Заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України В.Т. Асадов від 26.06.2015р. ВП № 47964663, що перебуває в провадженні головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової А.Н., передано старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Попіву Р.І. (а.с.18).

Разом з тим, 08.12.2015р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко І.В. в рамках виконавчого провадження № 47964663 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 54 321 240,61 грн. (а.с.8).

В подальшому 09.12.2015р. державним виконавцем Онопрієнко І.В. направлено до Шевченківського районного суду м. Києва подання про примусове проникнення до житла боржника, а саме: квартири АДРЕСА_1 у рамках ВП № 47964663 (а.с.9-11,86-87).

Позивач зазначив, що з врахуванням положень ст. 11 Закону України «Про іпотеку» накладення арешту на все майно боржника є незаконним та таким, що істотно порушує право власності Боржника на майно, яке не є предметом іпотеки, а відтак є підстави для скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.12.2015р. Окрім того, в зв'язку з тим, що станом на час вчинення дій державний виконавець не був належним чином уповноважений на вчинення будь-яких дій по відповідному виконавчому провадженні, подання про примусове проникнення до житла боржника є незаконним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, судом встановлено, що Постановою про скасування процесуального документа від 06.01.2016р., винесеною заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинським С.С.,- скасовано документ «Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» від 08.12.2015р., що видав Онопрієнко І.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 761/7274/14-ц виданого 18.06.2015р. Шевченківським районним судом м. Києва (а.с.38-40,92-93).

Окрім того, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.12.2015р. у справі № 761/37846/15-ц у задоволені подання Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко І.В. про примусове входження до житла боржника - відмовлено (а.с.104-108).

Враховуючи вищевикладене, оскільки станом на час розгляду скарги постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко І.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.12.2015р. ВП № 47964663 скасована постановою про скасування процесуального документа від 06.01.2016р., винесеною заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинським С.С., а ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва в порядку ст. 376 ЦПК України розглянуто подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника та встановлено відсутність підстав для проникнення до вказаного житла, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними та скасування зазначених документів не підлягають задоволенню, оскільки питання про правомірність їх винесення та підстави для скасування станом на час розгляду вирішено компетентними органами.

Разом з тим, як зазначалось вище, виконавче провадження ВП № 47964663 було відкрито державним виконавцем Рагімовою А.Н., а потім за дорученням від 26.06.2015р. передано до державного Попіва Р.І., в той час як винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.12.2015р. та внесення до суду подання про проникнення до житла боржника від 09.12.2015р. здійснено державним виконавцем Онопрієнко І.В.

Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню, визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 N 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за 489/20802.

Передача виконавчого провадження від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого регламентована розділом VI Інструкції.

Так, п. 6.1 Інструкції, виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та цією Інструкцією.

Передача виконавчого провадження в межах одного органу ДВС або виконавчої групи здійснюється за письмовим дорученням начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівника виконавчої групи (абз.1 п.6.2 Інструкції).

Виконавче провадження передається від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу ДВС, виконавчої групи у зв'язку, зокрема, з хворобою державного виконавця, його перебуванням у відрядженні чи відпустці, а також у разі включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі ДВС (пп «б» абз.2 п.6.2 Інструкції).

Згідно п.6.7 Інструкції, при передачі виконавчого провадження з одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого відповідні відомості заносяться до Єдиного реєстру.

В судовому засіданні 05.02.2016р., судом було оглянуто оригінал доручення про передачу виконавчого провадження до державного виконавця Онопрієнко І.В. та Акт про передачу матеріалів виконавчого провадження № 47964663, винесені 14.12.2015р.

Отже, із аналізу вказаного вище вбачається, що державним виконавцем Онопрієнко І.В. було проведено дії щодо примусового виконання виконавчого листа № 761/7274/14-ц, виданого 18.06.2015р. Шевченківським районним судом м. Києва, 08.12.2015р. та 09.12.2015р., тобто фактично за тиждень до прийняття доручення про передачу ВП № 47964663 державному виконавцю Онопрієнко І.В. та Акту передачі виконавчого провадження ВП № 47964663.

Зазначене свідчить, що державним виконавцем ВПВР ДВС України Онопрієнко І.В. проведено певні виконавчі дії по виконавчому провадженню ВП № 47964663, яке на час їх проведення перебувало у провадженні іншого державного виконавця - Попіва Р.І., що вказує на неправомірність дій виконавця.

За змістом ч.3 ст. 10, ч.1 ст.11 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторін у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Крім того, виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у цьому разі порушених прав стягувача, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Отже, завданням Державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Згідно з ч.1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Частиною 4 цієї статті Закону рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму від 07.02.2014р. № 6 за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК.

Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи, а якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко І.В. з примусового виконання нею виконавчого листа № 761/7274/14-ц, виданого 18.06.2015р. Шевченківським районним судом м. Києва у ВП № 47964663, а саме: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.12.2015р. та внесення подання до Шевченківського районного суду м. Києва від 09.12.2015р. про примусове проникнення до житла боржника, - є неправомірними. Жодних доказів, які б спростовували висновки суду матеріали справи не містять, а тому суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 1, 2, 5, 6, 11, 17, 21, 82 Закону України «Про виконавче провадження» з урахуванням п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», та керуючись ст.ст. 57-60, 64, 209, 210, 212, 213, 293, 294, 296, 383-388 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 (боржник) про визнання неправомірними рішень та дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївна та скасування постанови і подання в рамках виконавчого провадження №47964663, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Апекс-Банк» (стягувач), - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївна, вчинені в рамках виконавчого провадження №47964663, а саме: по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 08.12.2015р. та по внесенню подання до суду про примусове проникнення до житла боржника від 09.12.2015р.

В іншій частині скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: