ун. № 759/5297/15-а
пр. № 2-а/759/45/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Коваль О.А. при секретарі Ярмощук К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (далі - УПФУ) щодо непризначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника - її чоловіка ОСОБА_2, померлого внаслідок участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, призначеної розпорядженням Кіровського УПФУ в м. Донецьку у розмірі 8776,71 грн. та зобов`язати відповідача призначити їй пенсію в розмірі 50 % пенсії по інвалідності 1 групи померлого чоловіка - ліквідатора наслідків ЧАЕС з подальшою виплатою починаючи з 13.11.2014 року. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач мешкала в м. Донецьк сумісно зі своїм чоловіком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, по день його смерті та допомога зі сторони померлого чоловіка була основним джерелом існування. 13.11.2014 року після отримання статусу вдови померлого чоловіка, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, ОСОБА_1 звернулася до УПФУ із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п.4 ч.11 Постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак листом від 21.11.2014 року отримала відповідь про відсутність підстав для призначення пенсії по втраті годувальника у зв'язку з відсутністю архівної пенсійної справи ОСОБА_2 у паперовому виглядіта. Оскільки відповідач проявляє бездіяльність та не нараховує пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, вона вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, адміністративний позов просила задовольнити з мотивів і підстав зазначених в позовній заяві. Суду пояснила, що надавала відповідачу усі необхідні документи для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, померлого внаслідок участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. 28.10.2014 року вона отримала довідку Київської міської державної адміністрації, що засвідчує те, що позивач була дружиною померлого ОСОБА_2, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, категорії 1А (а.с. 16). Крім того, є рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда, яким встановлено заробітну плату чоловіка. Також повідомила, що ОСОБА_2 постійно подавав до суду, оскільки організація де він раніше працював видавала довідки щодо заробітної плати, що відрізнялись між собою. Законом не передбачено, що чоловік отримував одну пенсію, а вона як дружина померлого - іншу порівняно до його пенсії. Тому її чоловік постійно судився, щоб встановити той заробіток, який би враховувався при призначенні пенсії, оскільки підприємством видавались довідки, в яких було зазначено різний розмір заробітної плати. А пенсія ОСОБА_2 вираховувалась із розміру заробітної плати 1986 року - 1669,44 крб., з цього приводу є довідка (а.с. 28) і рішення суду.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила та просила відмовити в задоволенні адміністративного позову. Суду пояснила, що позивач дійсно перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва та позивач дійсно зверталась та подавала документи до їх управління щодо переведення її на пенсію її померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_2 по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50 % пенсії ОСОБА_2, проте таку не було їй признаено, оскільки довідка про заробітну плату померлого годувальника видана на їх запит від 25.11.2014 року за № 2013/7-п ВАТ Київсільелктрон" ДП Вінницька механізована колона № 12" та та що була надана раніше ОСОБА_1 також ВАТ Київсільелктрон" містять розбіжності в сумах нарахованої ОСОБА_2 зарплаті. Крім того, немає розшифровок таких нарахувань та первинної документації, яка б підтверджувала розмір нарахованої та виплаченої ОСОБА_2 зарплати за грудень 1986 року.
На запитання суду представник відповідача зазначила, що при вирішенні питання переведення позивача на пенсію по втраті годувальника, УПФ в Святошинському районі м.Києва не беруться до уваги рішення судів, які такий розмір вже визначали, оскільки в управлінні відсутні первинні данні щодо такого розміру. Також зазначила, що у відповідача відсутня пенсійна справа у паперовому вигляді, а є лише в електронному.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності та співставленні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 наразі перебує на обліку УПФ в Святошинському районі м.Києва, проти чого не заперечує сам відповідач.
ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1) та проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_2 в м. Донецьк по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2).
Згідно експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії на засіданні № 292 від 09.06.2014 року, причиною смерті чоловіка позивача встановлено діагноз: рак підшлункової залози з метастазами в печінці, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 12).
Відповідно до довідки від 28.10.2014 року № 009-С30 виданої ОСОБА_1, остання являлася дружиною померлого ОСОБА_2, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, категорії 1А (а.с. 16).
Сам ОСОБА_2 був інвалідом першої групи захворювання якого пов"язане з впливом факторів аварії на ЧАЕС із 100 % втратою працездатності з 18.04.2014 року (а.с. 13,14).
З"ясовано в судовому засіданні і те, що рішенням Кіровського місцевого суду м. Кіровограда від 14.10.2002 року (а.с. 19-21) встановлено, що середньомісячний заробіток ОСОБА_2, який виконував роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження будучи працівником Вінницької мехколонії ВАТ "Київсільелектро" за грудень 1986 року, з якого слід було здійснювати розрахунок пенсії складає в розмірі 1663,44 крб.
Згідно рішення Вищого Адміністративного Суду України від 04.07.2006 року вказане вище рішення Кіровського місцевого суду м. Кіровограда від 14.10.2002 року залишено без змін. В мотивувальній частині такого зазначено, що рішення судів, які мотивовані тим, що заробіток ОСОБА_2 з якого слід обраховувати йому пенсію складає 1663,44 грн. є вірним.
Вбачається, що саме на підставі таких рішень судів та саме з урахуванням цієї суми заробітку, яка була визначена за грудень1986 року в розмірі 1663,44 крб. ОСОБА_2 і нараховувалася та відповідно виплачувалася пенсія за його життя, що не заперечується жодною із сторін у даному вирішенні спору та підтверджується розпорядженням 100127 від 21.05.2014 року (а.с. 17).
Так, відповідно до розпорядження УПФУ в Кіровському районі м. Донецька від 21.05.2014 року № 100127 від 21.05.2014 року ОСОБА_2 згідно ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ПКМУ «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року № 1210 нараховано пенсію по інвалідності 1 групи, учасника в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році з урахування 100% втрати працездатності з 18.04.2014 року в розмірі 8776 грн. 71 коп.
Отже, із наданих доказів вбачається, що ОСОБА_2 за своє життя неодноразово піднімав питання розміру свого заробітку у грудні 1986 року при виконанні ним роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження будучи працівником Вінницької мехколонії ВАТ "Київсільелектро" оскільки саме такий впливав на розмір його пенсії. Саме в судовому порядку такий дійсний розмір було з"ясовано, саме на підставі таких рішень судів ОСОБА_2 і була перерахована пенсія, а тому саме такий і має братися за основу при переведенні позивача на пенсію по втраті годувальника, а не встановлюватися заново, оскільки спір з приводу такого розміру вже було вирішено в судовому порядку, відповідне рішення набрало законної сили.
Згідно ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній , цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Тоді як, по суті, в даному випадку відповідач необгрунтовано заперечує встановлений судом розмір отриманої ОСОБА_2 у грудні 1986 року середньомісячний заробіток, з якого останньому здійснювався перерахунок пенсії та відповідна її виплата.
Крім того, така грошова сума також підтверджена актом перевірки управління соціального захисту населення Замостянського району м. Вінниці особистого рахунку ОСОБА_3 вінницької мехколони за грудень 1986 року (а.с. 178) та іншими допустимими доказами, які містяться в матеріалах цієї справи, зокрема: справкою-розрахунком, рішенням Кіровського районного суду м.Донецька від 26.05.2009 року, яким ОСОБА_3 було відмовлено про зобов"язання ДП "Вінницька мехколона" ВАТ "Київсільелектро" надати довідку про розмір заробітної плати за період з 3 по 31 грудня 1986 року у розмірі 4 268 , 21 крб., вказуючи мотивом такого, що такий розмір будучи неодноразовим приводом судового розгляду встановлено у 1663,44 крб. рішенням Кіровського місцевого суду м. Кіровограда від 14.10.2002 року, та інше.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
В той же час, до даних правовідносин слід застосовувати спеціальний закон. Так, відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
При цьому, передбачено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Так, відповідно до Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок обчислення), передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Слід наголосити на тому, що вищезазначений Порядок обчислення - є документом, який встановлює механізм обчислення пенсій у зв`язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, і є обов`язковим для виконання органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.п.4 п.11 вищезазначеного Порядку обчислення мінімальний розмір пенсії по втраті годувальника становить: для непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника.
Надані стороною відповідповідача заперечення щодо відсутності підстав для такого призначення позивачу пенсії по втраті годувальника не знайшли свого відображення в належних та допустимих доказах, тоді як встановлені обставини під час розгляду цієї справи свідчать про зворотнє.
Крім того, посилання сторони відповідача серед іншого і на відсутність у УПФ в Святошинському районі м.Києва архівної пенсійної справи ОСОБА_2 у паперовому вигляді, оскільки оригинал такої знаходиться в зоні дії АТО, також не можуть братися судом до уваги, оскільки вказані обставини не можуть бути причиною порушень Конституційних прав особи на пенсію, такі чинники не залежать від самої особи позивача.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на, що необхідно визнати бездіяльність відповідача щодо непризначення ОСОБА_1 пенсії у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника неправомірною та зобов`язати відповідача призначити таку позивачу з дня звернення до відповідача із відповідною заявою, а саме з 13.11.2014 року та згідно татті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника, виходячи із заробітку її померлого чоловіка ОСОБА_2, за роботу, пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження за грудень 1986 році, який складав 1 663 карбованця 44 копійки, з урахуванням раніше проведених виплат.
Керуючись Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою КМУ від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч. 1 ст.6, ст. ст. 71,72, 99, 122, 158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо непризначення ОСОБА_1 пенсії у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника неправомірною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва призначити з 13.11.2014 року ОСОБА_1 пенсію у зв'язку із втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника, виходячи із заробітку її померлого чоловіка ОСОБА_2, за роботу, пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження за грудень 1986 році, який складав 1 663 карбованця 44 копійки, за якою йому призначалась пенсія, з урахуванням раніше проведених виплат.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня оголошення постанови для тих хто був відсутній при оголошенні з дня отримання копії постанови.
Суддя
Судове рішення № 56136810, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 22.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 759/5297/15-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: