Ухвала суду № 56130476, 25.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15424/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Хмарської К.І.

представника позивача Кудіної З.П.

представника відповідача Шкодича Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт Комунікейшенс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2015 року № 0000071501; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо неприйняття до обліку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2014 року, податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року податковими деклараціями.

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказав, що оскаржуване рішення фактично було винесене ДПІ через неприйняття відповідачем податкової декларації ТОВ "Смарт-Комунікейшенс" з ПДВ за листопад 2014 року. Відповідач, на думку заявника, жодних підстав для цього не мав, оскільки зазначена податкова звітність була подана платником із дотриманням вимог чинного законодавства, а рішення про відмову у її прийнятті жодним чином не мотивоване. За таких обставин, позивач наголошує на тому, що спірне ППР винесено податковим органом незаконно.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року позов задоволено:

визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2014 року, податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року.

вважати податкову звітність - уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2014 року, податкову декларацію з ПДВ за листопад 2014 року та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року - прийнятими та зареєстрованими днем фактичного подання - 22 грудня 2014 року.

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 10 березня 2015 року № 0000071501.

Відповідачем на зазначене рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, контролюючий орган, просив його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду з'явилася, проти апеляційної скарги заперечувала та просила відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року № 9078591007 від 20 січня 2015 року ТОВ "Смарт-Комунікейшенс" та складено акт перевірки від 19.02.2015 № 3/26-55-15-01/34527619.

Згідно з цим актом контролюючий орган встановив порушення платником податків п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України), а саме: завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 20660 грн., задекларованого за рахунок платника у банку в податковій декларації з ПДВ за грудень 2014 року.

10.03.2015 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000071501, яким ТОВ "Смарт-Комунікейшенс" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 20660 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5165 грн.

Суд першої інстанції правильно встановив, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 20660 грн. стало неприйняття контролюючим органом податкової звітності платника податків (уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2014 року, податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року).

За результатами адміністративного оскарження названого податкового повідомлення-рішення, скарги товариства залишено без задоволення, а саме рішення - без змін.

Вказані обставини обумовили звернення позивача до суду із даним позовом.

Окружний адміністративний суд міста Києва позов задовольнив, мотивувавши рішення тим, що під час розгляду справи достеменно встановлено, що позивачем податкова декларація з ПДВ за листопад 2014 року була подана із дотриманням вимог ПК України, у зв'язку із цим суд визнав протиправною відмову податкового органу у прийнятті зазначеної звітності та необхідність вважати її прийнятою та зареєстрованою днем фактичного подання. За таких обставин, оскільки єдиною підставою для відмови позивачу в отриманні суми бюджетного відшкодування з ПДВ є факт неприйняття відповідачем названої податкової звітності, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення та необхідність його скасування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи з урахуванням висновків суду першої інстанції та доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду виходить з такого.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п. 48.7 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Реквізити, які повинна містити податкова декларація визначені п. 48.3 ст. 48 ПК України.

Виходячи з положень п. 49.8. ст. 49 ПК України контролюючий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію. Під час прийняття податкової декларації у посадової особи зазначеного органу є обов'язок перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Згідно із п. 49.12 ПК України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Пунктом 49.15 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Водночас, відповідно до пп. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ТОВ "Смарт-Комунікейшенс" із супровідним листом подало до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2014 року, податкову декларацію з ПДВ за листопад 2014 року, в якій зазначено у рядку 21 залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоді у розмірі 20660 грн. та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року.

Вказана податкова звітність отримана податковим органом 22 грудня 2014 року, про що свідчить відмітка на супровідному листі.

Листами від 06.01.2015 № 125/10/26-55-15-06 та № 133/10/26-55-15-06 відповідач повідомив платника податків про неприйняття уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2014 року, податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року, поданих позивачем до ДПІ 22 грудня 2015 року згідно штампу вхідної кореспонденції, вказавши причиною неприйняття невідповідність заповнення уточнюючого розрахунку з ПДВ та невідповідність заповнення податкової звітності.

Дослідивши наявні у справі матеріали, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що подані позивачем уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2014 року, податкова декларація з ПДВ за листопад 2014 року та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року відповідають формі, затвердженій в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу, яка містить обов'язкові реквізити і відповідає нормам та змісту відповідного податку.

Поряд із цим, відповідач, відмовляючи у прийнятті податкової звітності товариства, в порушення вимог ст. 49 ПК України, не обґрунтував підстав такої відмови, а лише вказав про невідповідність заповнення поданої звітності.

Крім того, податковим органом порушено встановлений цією ж нормою триденний строк надання письмової відмови (податкову звітність подано 22 грудня 2015 року, при цьому листи датовано 06 січня 2015 року).

Виходячи із зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що відмова Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві у прийнятті податкової звітності "Старт Комунікейшенс" є незаконною та необґрунтованою, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позову.

Судом враховано, що резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

За правилами ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За наведеного нормативного регулювання та фактичних обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв вірне рішення, вийшовши за межі позовних вимог та задовольнивши адміністративний позов у цій частині шляхом визнання протиправною відмову Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2014 року, податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року, вважати прийнятими та зареєстрованими податкову звітність днем фактичного подання - 22 грудня 2014 року, відповідно

Щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного у справі податкового повідомлення-рішення, колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що єдиною підставою для відмови позивачу в отриманні суми бюджетного відшкодування є факт неприйняття відповідачем податкової звітності.

Водночас, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, з яким у повній мірі погодився апеляційний суд, встановив протиправність відмови відповідача у прийнятті зокрема податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року та наявність правових підстав вважати її прийнятою та зареєстрованою днем фактичного подання - 22 грудня 2014 року, що, в свою чергу, дає позивачу право на отримання сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, зменшення позивачеві оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 20660 грн. та застосування до платника штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5165 грн. здійснено відповідачем за відсутності для цього правових підстав, тобто протиправно, у зв'язку із чим, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 10 березня 2015 року № 0000071501 підлягає скасуванню.

За вказаних обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача є правильним, а прийняте ним рішення - законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас, відповідачем не доведено підстав для його скасування, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За правилами статей 94, 98 КАС України у судовому рішенні вирішується питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року апеляційну скаргу податкового органу було залишено без руху оскільки, апелянтом до скарги не додано документа про сплату судового збору, як того вимагає ч. 6 ст. 187 КАС України, при цьому згідно із наведеним в ухвалі розрахунком, відповідачеві за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у даній справі належало сплатити 2009,70 грн.

Відповідачем збір сплачено не було, поряд із цим подано суду клопотання про відстрочення його сплати.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року вказане клопотання представника відповідача задоволено - відстрочено ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києвіа сплату судового збору до прийняття Київським апеляційним адміністративним судом рішення у даній справі 826/15424/15.

Відповідно до першої частини статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

З огляду на викладене, з апелянта до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір за подання ним скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 2009,70 грн.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт Комунікейшенс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві (адреса: вулиця Миколи Лєскова, 2, Київ, 01011, код ЄДРПОУ 39669867) за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 31211206781007, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в розмірі 2009 (дві тисячі дев'ять) грн. 70 (сімдесят) коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддіА.Б. Парінов О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 29 лютого 2016 року

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.