Ухвала суду № 56129788, 22.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 р.Справа № 820/11379/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2016р. по справі № 820/11379/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна"

до Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна" (далі за текстом - TOB "Діпнет Україна", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі за текстом - Дергачівська ОДПІ, відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області № 0000272201 від 10.11.2015 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна" штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у сумі 93232 (дев'яносто три тисячі двісті тридцять дві) грн. 80 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2016 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області № 0000272201 від 10.11.2015 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна" штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у сумі 93232 (дев'яносто три тисячі двісті тридцять дві) грн. 80 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповноту дослідження доказів та встановлення обставин у справі, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 5 Закону України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями та п. 7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. № 281, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач вважає, що резиденти України мають перераховувати позитивну курсову різницю, яка виникла у випадку продажу іноземної валюти, поверненої нерезидентом, до Державного бюджету України, про що зазначено в листі Національного банку України від 26.03.2014 № 29-207/12713, а тому законом або іншими законодавчими актами України на уповноважені банки не покладено обов'язок щодо здійснення такого перерахування без доручення клієнта.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Дергачівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Діпнет Україна» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності по контракту від 31.10.2014 р. № 31101 за період з 30.10.2014 р. по 23.06.2015 р.

За результатами перевірки було складено акт № 230/20-11-22-01/38278035 від 29.10.2015 р., яким зокрема встановлено порушення платником податків п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, ст. 5 Закону України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями та п. 7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. № 281, зі змінами, внесеними згідно з постановою Правління Національного банку України від 16.11.2012 р. № 475, яке полягає у тому, що позитивна курсова різниця у сумі 93 232 грн. 80 коп., яка виникла від операції продажу іноземної валюти, повернутої від нерезидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково не були виконані по контракту від 31.10.2014 р. № 31101, та яка була раніше куплена та перерахована на користь нерезидента на виконання умов даного контракту, не була перерахована до Державного бюджету України у встановлені законодавством терміни.

Враховуючи вказані висновки акту перевірки, Дергачівською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272201 від 10.11.2015 р. про донарахування ТОВ «Діпнет Україна» грошового зобов'язання на загальну суму 132 764 грн. 41 коп., у тому числі:

- 39 531 грн. 61 коп. - пеня за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків у сфері ЗЕД;

- 93 232 грн. 80 коп. - штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства.

Судом також встановлено, що до прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000272201 ТОВ «Діпнет Україна» у добровільному порядку було сплачено суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 39 531 грн. 61 коп., що підтверджено платіжним дорученням № 3472 від 29.10.2015 р. на вказану суму.

Не погодившись з рішенням відповідача в частині штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у сумі 93 232 грн. 80 коп., позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині сплати позитивної курсової різниці в розмірі 93 232 грн. 80 коп.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2014 р. між ТОВ «Діпнет Україна» (Бенефіціар) та компанією Shenzhen FH-Net Optoelectronikcs Co., Ltd, Китай (Виробник), було укладено зовнішньоекономічний контракт на постачання апаратури для комунікації та маршрутизації, найменування, специфікація, вартість та кількість якого визначена у додатку 2 до контракту (код товару 85176200).

З метою виконання умов вказаного контракту, ТОВ «Діпнет Україна» було подано заявки про купівлю іноземної валюти від 29.12.2014 р. та від 15.01.2015 p., після чого підприємством було здійснено перерахування валютних коштів:

- 06.01.2015 р. в сумі 15 000 дол. США, що за курсом, який діяв на час перерахування коштів, становить 236 528 грн. 34 коп.;

- 19.01.2015 р. в сумі 15 000 дол. США, що за курсом, який діяв на час перерахування коштів, становить 238 146 грн. 45 коп.

Між тим, у зв'зязку з невиконанням компанією Shenzhen FH-Net Optoelectronikcs Co., Ltd, Китай, своїх зобов'язань за контрактом № 31101 від 31.10.2014 p., валютні кошти у сумі 14 972 дол. США були повернуті нерезидентом 21.04.2015 р. та у сумі 15 028 дол. США-14.05.2015 р.

Оскільки на час повернення валютних коштів, курс долара США був більшим, ніж на час купівлі іноземної валюти згідно заявок від 29.12.2014 р. та від 15.01.2015 p., внаслідок вказаних операцій з валютними коштами утворилась курсова різниця на загальну суму 93 232 грн. 80 коп.:

- (22,1 грн. - 17,79 грн.) х 14 972 дол. США - 64 529 грн. 32 коп.;

- (20,4 грн. -18,49 грн.) х 15 028 дол. США = 28 703 грн. 48 коп.

Посилання податкового органу на наявність обов'язку перерахування позивачем до державного бюджету курсової різниці, що виникла внаслідок зазначених операцій, є необґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Згідно з п. 7 розділу 3 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України №281 від 10 серпня 2005 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

За змістом п. 4 розділу I вказаного Положення суб'єкти ринку - це уповноважені банки, уповноважені фінансові установи.

При цьому, за приписами абз. 4 п. 2 розділу V Положення №281 суб'єкти ринку несуть відповідальність згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) за порушення вимог, установлених пунктами 7 та 8 розділу III цього Положення в частині обов'язку суб'єкта ринку здійснювати продаж повернених на адресу резидента коштів в іноземній валюті виключно з розподільчого рахунку.

Виходячи з аналізу вищезазначених положень, колегія суддів приходить до висновку, що перерахування позитивної курсової різниці на користь Державного бюджету України належить до компетенції суб'єктів ринків, якими є уповноважені банки та уповноважені фінансові установи. Водночас обов'язок підприємства-резидента здійснювати перерахування до бюджету зазначеної курсової різниці жодною нормою законодавства не передбачено, відповідно, відповідальності за таке неперерахування курсової різниці від продажу іноземної валюти для резидента чинним законодавством також не передбачено, що взагалі виключає можливість застосування до позивача будь-яких санкцій.

Сума позитивної курсової різниці не є зобов'язанням платника податків у розумінні глави 4 Податкового кодексу України, та, відповідно, не може бути заявлена до стягнення податковим органом на підставі пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Таким чином, вимоги контролюючого органу щодо перерахування до державного бюджету грошових коштів у розмірі позитивної курсової різниці внаслідок порушення позивачем ст. 5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті", є необґрунтованими, оскільки позивач не є суб'єктом ринку в розумінні п. 7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, у якого виникає обов'язок перерахування позитивної курсової різниці до державного бюджету України, та не несе відповідальності за таке неперерахування.

При цьому, обгрунтовуючи порушення позивачем вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, контролюючий орган посилається на висновки, що викладені у листі Національного банку України від 26.03.2014 року №29-207/12713, в якому зазначено про обов'язок резидентів перераховувати до Державного бюджету України позитивної курсової різниці.

Між тим, колегія суддів відхиляє вказані доводи апеляційної скарги, оскільки зазначений лист Національного банку України не є нормативно-правовим актом, а тому носить роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не містить нових правових норм, які встановлюють права та обов'язки.

Таким чином, нормами чинного законодавства, а саме Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженим постановою Правління Національного банку України №281 від 10 серпня 2005 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за №950/11230, регламентовано, що перерахування позитивної курсової різниці на користь державного бюджету України належить до компетенції суб'єктів ринків, якими є уповноважені банки та уповноважені фінансові установи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області № 0000272201 від 10.11.2015 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна" штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у сумі 93232 грн. 80 коп. прийнято безпідставно та підлягає скасуванню.

За наявних обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Відповідно до ч.2 ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Законом України "Про судовий збір", в редакції після 1 вересня 2015 року податковий орган не звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи при поданні позову до суду судовий збір сплачено у розмірі 1398,50 грн.

Отже, за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2016 року сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1538,34 грн. (1398,50 грн *110%)

В силу положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь особи, що подала апеляційну скаргу суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення судового збору в розмірі 1538,34 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2016р. по справі № 820/11379/15 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (62303, Харківська обл., м. Дергачі, вул. Садова, 10 код ЄДРПОУ 39859941) судовий збір у розмірі 1538 грн. 34 коп. (одна тисяча п'ятсот тридцять вісім гривен 34 копійки) до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 29.02.2016 р.