Ухвала суду № 56123017, 23.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4436/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі - Піщевській О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» до Одеської митниці Державної фіскальної служби, інспектора Одеської митниці Державної фіскальної служби Ковальчука Михайла Васильовича про скасування рішення про відмову у митному оформленні випуску товарів за митною декларацією, скасування рішення про коригування митної вартості товарів, зобов'язання повернути (вивільнити) сплачену фінансову гарантію,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таламус ЛТД» (далі ТОВ «Таламус-ЛТД») звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі ДФС), інспектора Одеської митниці ДФС Ковальчук Михайла Васильовича про скасування рішення Одеської митниці ДФС, прийнятого державним інспектором Ковальчуком М.В. про відмову у митному оформленні випуску товарів за митною декларацією №500060006/2015/005507 від 24 липня 2015 року, зазначеного у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2015/00044 від 24 липня 2015 року, скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500060006/2015/000020/1 від 24 липня 2015 року, зобов'язання Одеської митниці ДФС повернути (вивільнити) сплачену фінансову гарантію у розмірі 16 913 грн. 16 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що протиправно прийняті оскаржувані рішення, так як митний орган помилково дійшов висновку про використання декларантом відомостей непідтверджених документально.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року адміністративний позов - задоволено частково. Скасовано рішення Одеської митниці ДФС, прийняте державним інспектором Ковальчук Михайлом Васильовичем про відмову у митному оформленні випуску товарів за митною декларацією №500060006/2015/005507 від 24 липня 2015 року, зазначеного у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2015/00044 від 24 липня 2015 року. Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №500060006/2015/000020/1 від 24 липня 2015 року. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі Одеської митниці ДФС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці ДФС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

24 липня 2015 року декларантом ТОВ «Таламус ЛТД» для здійснення митного оформлення товару (жерсть біла у листах…, виробник «Handan Zhuoli Fine Steel Plate Co., LTD», країна виробництва: CN, торговельна марка: немає даних. Використовується для власного виробництва кришок для закупорювання скляної тари) до Одеської митниці ДФС подано митну декларацію №500060006/2015/005507, в якій зазначено митну вартість товару на рівні 1,19 дол. США / 1 кг.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом ТОВ «Таламус ЛТД» до Одеської митниці ДФС відповідно до ч.2 ст. 53 МК України були надані наступні документи: інвойс від 23 липня 2015 року № TR-09/06-225, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 26 червня 2009 року № TR-09/06; додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11 липня 2011 року №2, інвойси від 17 червня 2013 року №11/120-ТЛС-37, від 09 жовтня 2015 року №11/120-ТЛС-53, від 04 вересня 2014 року №11/120-ТЛС-85 та від 04 вересня 2015 року №11/120-ТЛС-86, коносаменти від 27 липня 2014 року № MSCUXТ067829, від 10 серпня 2014 року № MSCUXТ155673, від 31 травня 2013 року № TSNODS000287 та від 15 вересня 2013 року № TSNODS000318 та інші товаросупровідні документи.

За результатами перевірки документів та співставлення даних, поданих декларантом, ТОВ «Таламус ЛТД» для підтвердження заявленої митної вартості зазначених товарів, та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, на етапі контролю митної вартості державним інспектором Одеської митниці ДФС Ковальчук М.В. було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема: у інвойсі від 23 липня 2015 року № TR-09/06-225 та у додатковій угоді від 11 липня 2011 року №2 зазначено умови поставки DAP, у той же час згідно інвойсів від 17 червня 2013 року №11/120-ТЛС-37, від 09 жовтня 2015 року №11/120-ТЛС-53, від 04 вересня 2014 року №11/120-ТЛС-85 та від 04 вересня 2015 року №11/120-ТЛС-86 зазначені умови поставки CIF; у коносаментах від 27 липня 2014 року № MSCUXТ067829, від 10 серпня 2014 року № MSCUXТ155673, від 31 травня 2013 року № TSNODS000287 та від 15 вересня 2013 року № TSNODS000318 зазначено відправником товару «Handan Zhuoli Fine Steel Plate Co., LTD» з адресою Nо. 16 JULIANG Road INDUSTRIAL PARK of CHENGAN COUNTY, HANDAN City, HEBEI PROVINCE, CHINA, а у інвойсі від 23 липня 2015 року № TR-09/06-225 зазначено підприємство з іншою адресою «Handan Zhuoli Fine Steel Plate Co., LTD» з адресою Nо. 16 JULIANG Road INDUSTRIAL PARK of CHENGAN COUNTY, СН-HANDAN City, HEBEI PROVINCE, CHINA.

Митним органом за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номеру відповідної митної декларації, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі ЄАІС ДФС виявлено МД №500060006/2015/1173 від 16 травня 2015 року з рівнем вартості товару 1,24 дол. США за 1 кг. (замість 1,19 дол. США за 1 кг.).

За результатами перевірки вищевказаної митної декларації посадовою особою митного органу складено рішення про коригування митної вартості товарів №500060006/2015/000020/1 від 24 липня 2015 року, яким позивачу збільшено митну вартість товару.

На підставі вищевказаного рішення про коригування митної вартості товарів митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2015/00044 від 24 липня 2015 року.

27 липня 2015 року товар випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Після цього, зазначений товар був оформлений у митному режимі «Імпорт 40» за декларацією від 27 липня 2015 року №500060006/2015/005590. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів за вказаною МД забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 16 913,16 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувані рішення від 24 липня 2015 року про відмову у митному оформленні випуску товарів за митною декларацією №500060006/2015/005507 від 24 липня 2015 року, зазначеного у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2015/00044 від 24 липня 2015 року, скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500060006/2015/000020/1 від 24 липня 2015 року. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про повернення позивачу сплачених фінансових гарантій, суд першої інстанції мотивував її необґрунтованістю.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Митного кодексу України.

В апеляційній скарзі Одеської митниці ДФС вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки оскаржувані рішення від 24 липня 2015 року прийняті відповідачем правомірно, так як у поданих позивачем до митного оформлення документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5,6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 1 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч.4 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов контракту про поставку товару № TR-09/06 від 26 серпня 2009 року, укладеного ТОВ «Таламус ЛТД» із компанією Ronby Invest LLP (Англія), постачальник взяв на себе зобов'язання поставити у власність ТОВ «Таламус ЛТД» металопродукцію. Згідно п. 4.1 контракту, останній укладений на умовах DDU - Одеса в тлумаченні цього терміну Міжнародними комерційними умовами «Інкотермс» (2000). Поставка здійснюється за реквізитами покупця, зазначеними у специфікації та вантажних інструкціях (п.4.1). Передача товару здійснюється на ліцензійному складі (п.4.3).

Згідно інвойсу № TR-09/06-225 від 23 липня 2015 року до поставки затверджено товар (жерсть біла у листах…) у кількості 58 940 кг. вартість 1,19 дол. США за 1 кг. (загальна вартість 71 138,60 дол. США).

Вказаний інвойс містить інформацію про ціну товару, повну ціну поставки товару на зазначених в контракті умовах і не потребує визначення складових митної вартості.

Крім того, надана до митного органу специфікація №202 до контракту № TR-09/06 від 26 червня 2009 року містить інформацію про найменування товару (жесть белая в листах...), кількість (58,940 т.), ціну (1 190 дол. США за 1 т.), загальну суму до сплати (70 138,60 дол. США), дату поставки з заводу (липень 2015 року). Тобто вказані документи містять відомості щодо ціни, яка підлягає сплаті за товар.

Колегія суддів також не приймає до уваги посилання апелянта на те, що у інвойсі від 23 липня 2015 року № TR-09/06-225 та у додатковій угоді від 11 липня 2011 року №2 зазначено умови DAP, у той же час згідно інвойсів від 17 червня 2013 року №11/120-ТЛС-37, від 09 жовтня 2015 року №11/120-ТЛС-53, від 04 вересня 2014 року №11/120-ТЛС-85 та від 04 вересня 2015 року №11/120-ТЛС-86 зазначені умови CIF є помилковими, оскільки інвойси 17 червня 2013 року №11/120-ТЛС-37, від 09 жовтня 2015 року №11/120-ТЛС-53, від 04 вересня 2014 року №11/120-ТЛС-85 та від 04 вересня 2015 року №11/120-ТЛС-86 не мають відношення до господарської операції по контракту № TR-09/06 від 26 червня 2009 року, так як вони стосуються угоди №11/120-ТЛС, укладеної між продавцем (компанією Ronby Invest) та позивачем (поставка морем - CIF), а інвойс № TR-09/06-225 від 23 липня 2015 року виписаний на виконання контракту № TR-09/06 від 26 червня 2009 року, укладеного між позивачем та Ronby Invest, за яким поставка здійснюється на складі - DAP.

Що стосується розбіжностей у документах, на які посилається митний орган, а саме: у коносаментах від 27 липня 2014 року № MSCUXТ067829, від 10 серпня 2014 року № MSCUXТ155673, від 31 травня 2013 року № TSNODS000287 та від 15 вересня 2013 року № TSNODS000318 зазначено відправником товару «Handan Zhuoli Fine Steel Plate Co., LTD» з адресою Nо. 16 JULIANG Road INDUSTRIAL PARK of CHENGAN COUNTY, HANDAN City, HEBEI PROVINCE, CHINA, а у інвойсі від 23 липня 2015 року № TR-09/06-225 зазначено підприємство з іншою адресою «Handan Zhuoli Fine Steel Plate Co., LTD» з адресою Nо. 16 JULIANG Road INDUSTRIAL PARK of CHENGAN COUNTY, СН-HANDAN City, HEBEI PROVINCE, CHINA, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки вказана різниця ніяким чином не впливає на величину митної вартості товару.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновку митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, найменування певних товарів, ціни, умов поставки та інших відомостей.

Частиною 3 ст. 53 МК встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби (далі - ЄАС) інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.

Колегія суддів зазначає, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися, в тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням ЄАС, яка містить відповідну інформацію.

При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Зокрема, у постанові Верховного Суду України №21-127а15 від 31 березня 2015 року зазначено, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковим, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, в тому числі шляхом консультацій, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. и64 цього Кодексу.

Враховуючи все вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування оскаржуваних рішень Одеської митниці ДФС від 24 липня 2015 року, оскільки митним органом не доведено наявності у документа, які подані позивачем для визначення митної вартості товару, будь-яких розбіжностей чи відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відмови позивачу у зобов'язанні Одеської митниці ДФС повернути (вивільнити) сплачену фінансову гарантію у розмірі 16 913,16 грн., оскільки питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться виключно до компетенції митних органів, тому при встановленні протиправності рішення митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, суд не має права підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суми мита та ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв