Рішення № 5612172, 26.08.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" серпня 2009 р. Справа № 03/1978

Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменка В. В.,

з секретарем Макарченко Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю,

від відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Тернопіль

до приватного підприємства "Експе-Транс", м. Черкаси

про стягнення 11 437 грн. 78 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 4850 грн. боргу, 720 грн. за простій трьох автомобілів, 2920,64 грн. пені, 366,87 3% річних; 1780,27 грн. втрат внаслідок інфляції; 800 грн. витрат повзаних з розглядом справи, а всього 11 437 грн. 78 коп. за невиконання зобовязань по договору заявці на міжнародне перевезення вантажів № ЕТ-А-ТВА-К-01-08/08 від 13.08.2008 за маршрутом м.Краків (Польща) м.Київ (Україна).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не надіслав, його представник, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявився.

Суд розглядає справу на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам від 19.05.1956 (далі - Конвенція) (з послідуючими змінами, до якої Україна приєдналася у встановленому порядку) містить зокрема такі положення: ця Конвенція застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою транспортних засобів, коли місце завантаження і місце доставки вантажу, вказані в контракті, знаходяться на території двох різних країн, з яких, хоча б одна є учасницею Конвенції. Застосування Конвенції не залежить від місця проживання і національності сторін, які заключили договір.

При застосуванні цієї Конвенції під «транспортними засобами»слід розуміти автомобілі, автомобілі з напівпричепами, причепи і напівпричепи так, як вони визначені в ст. 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 р.

Договір перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильність або втрата накладної не відображаються ні на існуванні, ні на дійсності договору перевезення, до якого і в цьому випадку застосовуються правила цієї Конвенції.

Накладна складається в трьох екземплярах, підписаних відправником та перевізником, причому ці підписи можуть бути відпечатані типографським способом або замінені штампами відправника та перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший екземпляр накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Накладна, якщо не доведено зворотнього, має силу договору відносно умов і задоволення прийняття вантажу перевізником.

При відсутності в накладній обґрунтованих перевізником оговорок, існує презумпція, що вантаж і його упаковка були зовні у справному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що число вантажних місць, а також їх маркування і номера відповідали вказівкам накладної.

По будь-яким спорам, що виникають з приводу перевезень, які здійснюються у відповідності з цією Конвенцією, позивач може звертатися не тільки до компетентних судів, що беруть участь у Конвенції країн, вказаних із взаємної згоди сторонами, а й до суду країни, на території якої знаходяться:

1)місце проживання відповідача, його головна контора, або відділення чи агентство, при посередництві якого був заключний договір перевезення або

2)місце прийняття вантажу до перевезення, або місце доставки.

Подання позовів, які можуть виникати в результаті перевезень, виконаних у відповідності з цією Конвенцією, можливе на протязі одного року. Проте, у випадку зловмисного проступку або вини, яка згідно закону, який застосовує суд, що розглядає справу, прирівнюється до зловмисного проступка, строк встановлюється в три роки. Строк обчислюється:

1)у випадку часткової втрати вантажу, його пошкодження або прострочки в доставці з дня здачі вантажу;

2)у випадку втрати всього вантажу з тридцятого дня по закінченні встановленого для перевезення строку, або якщо він (строк) не був встановлений, з 60-го дня по прийнятті вантажу перевізником до перевезення;

3)у всіх інших випадках по закінченні трьохмісячного строку із дня укладення договору перевезення.

День, вказаний вище в якості точки відліку строку подання позову, не приймається в рахунок при встановленні його строку.

13.08.2008 сторони уклали договір заявку № ЕТ-А-ТВА-К-01-08/08 від 13.08.2008 (далі договір-заявка) на міжнародне перевезення вантажів за маршрутом м.Краків (Польща) м.Київ (Україна).

За умовами вищеназваного договору-заявки позивач зобовязався здійснити перевезення вантажів відповідача у міжнародному сполученні, а відповідач зобовязався прийняти послуги та оплатити їх вартість.

В період з 18 серпня 2008 р. по 25 серпня 2008 р. позивач виконав перевезення вантажів для відповідача автомобілями:

- реєстраційний номер НОМЕР_3;

- реєстраційний номер НОМЕР_4;

- реєстраційний номер НОМЕР_1;

на загальну суму 29100 грн.

Факт належного виконання позивачем зобовязань по міжнародному перевезенню вантажів перед відповідачем підтверджується документами, дослідженими в судовому засіданні, підписаними представниками сторін та завіреними їх печатками:

- договором-заявкою № ЕТ-А-ТВА-К-01-08/08 від 13.08.2008;

- міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 001319;

- міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 001320;

- міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 001583;

- Актом виконаних робіт від 22.08.2008 на суму 9700 грн. без ПДВ;

- Актом виконаних робіт від 22.08.2008 на суму 9700 грн. без ПДВ;

- Актом виконаних робіт від 22.08.2008 на суму 9700 грн. без ПДВ;

- Актом виконаних робіт від 22.08.2008 на суму 720 грн. без ПДВ;

- Рахунком № 22/08 від 22.08.2008 на суму 9700 грн.;

- Рахунком № 23/08 від 22.08.2008 на суму 9700 грн.;

- Рахунком № 24/08 від 22.08.2008 на суму 9700 грн.;

- Рахунком № 25/08 від 22.08.2008 на суму 720 грн.;

- подорожніми листами серії 02АВВ № 530938, № 530939, № 530940 на вищевказані автомобілі;

- свідоцтвами про реєстрацію вищеназваних транспортних засобів: НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7;

- посвідченнями про відрядження водіїв від 15.08.2008 № 30, № 31, № 32.

Відповідно до договору-заявки відповідач зобовязаний оплатити виконані перевезення протягом 14 банківських днів, після отримання оригіналу міжнародної товарно-транспортної накладної - CMR.

27.08.2008 позивач направив відповідачу курєрською службою доставки пакет документів: рахунки № 22/08 від 22.08.2008 на суму 9700 грн.; № 23/08 від 22.08.2008 на суму 9700 грн.; № 24/08 від 22.08.2008 на суму 9700 грн.; № 25/08 від 22.08.2008 на суму 720 грн.; по два примірники Актів виконаних робіт по кожній з вищевказаних CMR.

Оригінали документів відповідач отримав 30.08.2008, отже оплата повинна була надійти на рахунок позивача не пізніше 18.09.2008.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 07.11.2008 здійснив першу часткову оплату в розмірі 14550 грн., тобто прострочення в оплаті становить 50 днів, а 21.01.2009 другу частину оплати в розмірі 9700 грн. (прострочення - 125 днів), що підтверджується копіями виписок про рух коштів в банківській установі з рахунку позивача.

На день розгляду справи борг відповідача перед позивачем складає 4850 грн. + 720 грн. за 1 добу понаднормативного простою трьох автомобілів = 5570 грн.

Зобовязання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

30 березня 2009 р. позивач направив відповідачу факсом письмову претензію (вимогу) з проханням сплатити борг. Ні відповіді ні коштів на адресу позивача не надходило.

Ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені за невиконання зобовязань відповідачем становить 2920 грн. 64 коп.

Ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір втрат позивача внаслідок інфляції складає 1780 грн. 27 коп.; розмір 3% річних 366 грн. 87 коп.

Таким чином відповідач має сплатити позивачу 10637 грн. 78 коп.

Ст.44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач заявив вимогу про стягнення 800 грн. витрат за юридичні послуги, мотивуючи тим, що з метою стягнення боргу з відповідача та ведення справ в господарському суді позивач поніс витрати в розмірі 800 грн. Виконавець робіт субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_3 (Свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_8).

Позивач надав суду рахунок-фактуру № 9 від 23.07.2009 (виконавець субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_3) та платіжне доручення № 45 від 27.07.2009 про сплату юридичних .

Ст.ст. 32,33 ГПК України містять такі положення.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд бере до уваги, що відповідно до положень ст.28 ГПК України, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю підприємства. Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного Суду України від 16.11.2000 за № 13-рп/2000.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 4850 грн. боргу, 720 грн. за понаднормативний простій трьох автомобілів, 2920,64 грн. пені, 366,87 3% річних; 1780,27 грн. втрат внаслідок інфляції за невиконання зобовязань по договору заявці на міжнародне перевезення вантажів № ЕТ-А-ТВА-К-01-08/08 від 13.08.2008 за маршрутом м.Краків (Польща) м.Київ (Україна).

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 115 грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути 4850 грн. боргу, 720 грн. за понаднормативний простій трьох автомобілів, 2920,64 грн. пені, 366,87 грн. 3% річних; 1780,27 грн. втрат внаслідок інфляції, 800 грн. витрат за правову допомогу, 115,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з приватного підприємства "Експе-Транс", фактична адреса: вул. Петровського,277, м. Черкаси; юридична адреса: вул. Гоголя,222, кім. 3, м. Черкаси, код 22800681 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб.

СУДДЯ В.В.Єфіменко