Ухвала суду № 56121271, 26.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1482/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Бабій А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

26.02.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Бабія А. П.

суддів Варикаші О. Д. , Станкевича В. А.,

при секретарі Желєзнові В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Євробанк» про накладення арешту на квартиру і заборону державному реєстратору проводити державну реєстрацію речових прав на квартиру у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство ОСОБА_6 «Укргазбанк», Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 «Євробанк» про встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на майно, визнання договорів іпотеки недійсним, за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 «Укргазбанк», Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Євробанк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17. 10. 2014 р.,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17. 10. 2014 р. зазначений позов ОСОБА_3 задоволено у повному обсязі, в тому числі визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру 94 будинку 5 по Лідерсовському бульвару в м. Одесі і визнано недійсним договір іпотеки від 13. 09. 2011 р., укладений між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством ОСОБА_2 «Євробанк» (далі ПАТ КБ «Євробанк»), стосовно цієї квартири з вказівкою про внесення запису про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо державної реєстрації обтяження цього нерухомого майна.

На вказане рішення суду подана апеляційна скарга ПАТ КБ «Євробанк», за якою ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18. 11. 2015 р. відкрито апеляційне провадження у даній справі.

ПАТ КБ «Євробанк» звернулося до апеляційного суду у даній справі з заявою від 24. 02. 2016 р. про забезпечення позову з проханням накласти арешт на квартиру 94 будинку 5 по Лідерсівському бульвару в м. Одесі і заборонити державному реєстратору проводити державну реєстрацію речових прав на цю квартиру без отримання письмової згоди ПАТ КБ «Євробанк» на вчинення таких дій тому, що вважають, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а також з метою попередження здійснення державної реєстрації речових прав на квартиру третіми особами.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову (ч. 1 статті). У заяві про забезпечення позову повинно бути визначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 2 статті). Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 3 статті).

Згідно зі ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обовязку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам (ч. 1 статті). У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову (ч. 2 статті). Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 статті).

Отже, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Судом встановлено, що предметом спору у справі є встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на майно, визнання договорів іпотеки недійсними і рішення суду першої інстанції ухвалено саме з цього приводу.

В матеріалах справи і заяві ПАТ КБ «Євробанк» про забезпечення позову відсутні дані, що невжиття заявлених ПАТ КБ «Євробанк» заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду першої інстанції у даній справі стосовно встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на майно внаслідок вирішення спору між ними, визнання договорів іпотеки недійсними.

Одночасно з заяви банку видно, що у рішенні суду першої інстанції у даній справі неправильно зазначені адреса спірної квартири і номер запису заборони на цю спірну квартиру, але державним реєстратором протиправно виконано рішення суду стосовно спірної квартири, незважаючи на те, що це стосується зовсім іншого майна.

За таких обставин, оскільки заявлені банком заходи забезпечення не гарантують у даному випадку виконання рішення суду саме у даній справі, то і відсутні підстави для задоволення зазначеної заяви банка на підставі ст. ст. 151, 152 ЦПК України.

При цьому, апеляційний суд також враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 1057-1 ЦК України визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним - після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті.

Тобто, у даному випадку діє зазначений у ст. 1057-1 ЦК України порядок накладення арешту на майно, яке було предметом застави.

Договір іпотеки щодо спірної квартири вже визнав недійсним суд першої інстанції і оскільки апеляційний суд не є судом, який визнає недійсним договір застави (іпотеки), то він не має підстав для застосування на теперішній час положень ч. 5 ст. 1057-1 ЦПК України і це питання може бути вирішено шляхом звернення ПАТ КБ «Євробанк» до Приморського районного суду м. Одеси як це було зроблено у грудні 2015 р. представником ПАТ АБ «Укргазбанк», про що було відомо представнику ПАТ КБ «Євробанк» ОСОБА_7, який брав участь в судовому засіданні апеляційного суду 15. 12. 2015 р.

На підставі наведеного керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Євробанк» про забезпечення позову від 24. 02. 2016 р.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не підлягає оскарженню.

Судді апеляційного суду Одеської області А. П. Бабій

ОСОБА_8

ОСОБА_9