Рішення № 5611990, 23.06.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2009Справа №2-22/1686-2009 За позовом ТОВ «Центр упаковки та дизайну», 99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 29

до відповідача ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика», м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39

про стягнення 66355,59 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача Пефтиев Ю.С., комерційний директор, дов від 22 червня 2009 року

від відповідача не зявився

Обставини справи:

Позивач ТОВ «Центр упаковки та дизайну» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 66355,59 грн., у тому числі: основний борг 60138,40 грн., пеня 5365,11 грн., 3% річних 424,81 грн., збитки від інфляції - 427,27 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобовязань за договором № 23/1 від 18 серпня 2008 року, не здійснив належним чином оплату поставки гофротари.

В процесі розгляду справи позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 60138,40 грн. основного боргу, 6946,84 грн. пені, 5482,45 грн. індексу інфляції та 868,35 грн. 3% річних, всього 73436,04 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не зявився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи обґрунтованого відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

18 серпня 2008 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 23/1, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобовязується передати, а покупець прийняти у власність гофротару та оплатити її на умовах даного договору.

Пунктами 4.1. та 5.1. договору встановлено, що ціна на товар є договірною та погоджується сторонами у специфікаціях, які є невідємною частиною даного договору; розрахунок за отриманий товар здійснюється покупцем у національній валюті України протягом 30 календарних днів з моменту переходу права власності на товар, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або готівкою через касу продавця з оформленням прибутково касових документів.

Відповідно до п. 6.2. договору, у випадку прострочки оплати товару, покупець зобовязаний оплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки платежу, від суми боргу, за кожен день прострочки.

На виконання умов договору позивачем, відповідачу був поставлений товар на суму 83463,60 грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, а.с. 34-36.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується копіями довіреностей на отримання товарно матеріальних цінностей, наявних в матеріалах справи, а.с. 37-39.

Однак, відповідач, у порушення умов оплати, здійснив оплату поставленої тари не у повному обсязі, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 60138,40 грн., яка є погодженою відповідачем, оскільки даний факт підтверджується актами звірки розрахунків, наявними в матеріалах справи, а.с. 10-11.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 60138,40 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, відповідно до позивач просить суд стягнути з відповідача 6946,84 грн. пені, 5482,45 грн. індексу інфляції та 868,35 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 30 червня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, рахунок № 26009300100809 в КРФ АКБ «Форум» м. Кривий Ріг, МФО 307060, ЄДРПОУ 33131603) на користь ТОВ «Центр упаковки та дизайну» (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 29, рахунок № 26009031223500 в АКИБ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 03746852) 60138,40 грн. основного боргу, 6946,84 грн. пені, 5482,45 грн. індексу інфляції та 868,35 грн. 3% річних, всього 73436,04 грн.

3.Стягнути з ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, рахунок № 26009300100809 в КРФ АКБ «Форум» м. Кривий Ріг, МФО 307060, ЄДРПОУ 33131603) на користь ТОВ «Центр упаковки та дизайну» (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 29, рахунок № 26009031223500 в АКИБ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 03746852) 734,36 грн. державного мита.

4.Стягнути з ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, рахунок № 26009300100809 в КРФ АКБ «Форум» м. Кривий Ріг, МФО 307060, ЄДРПОУ 33131603) на користь ТОВ «Центр упаковки та дизайну» (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 29, рахунок № 26009031223500 в АКИБ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 03746852) 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.